Журнал Авіатор України. Випуск №1(4) 2012

31
За час перебування на поверхні Місяця
подібний апарат проїхав 10 540 м, передав на
Землю 211 панорамних знімків і 25 000 фотознімків.
Над апаратом закріплена автоматична
іоносферна лабораторія "Янтар-1". Її аналог був
запущений 1 жовтня 1966 року і призначався
для дослідження взаємодії реактивного струменя
електричного ракетного двигуна (ЕРД), що
працював на аргоні з іоносферною плазмою.
Підготовка та здійснення космічних подорожей
завжди супроводжувався складними математичними
розрахунками, що здійснювались за
допомогою електронно-обчислювальних машин.
Оригінал подібної ЕОМ, що має назву "Минск-
32", розміщений уздовж стін четвертої зали музею.
Поряд знаходиться макет стартової позиції космодрому
"Байконур". Цей експонат був переданий із
Всесвітньої науково-технічної виставки 1986 року,
що відбулася у м. Мельбурн (Австралія). У верхній
частині зали підвішений ще один парашут "ДП-3",
з яким космонавти П. Попович та Г. Шонін проводили
тренувальні стрибки.
Центральна, найбільша зала музею, присвячена
дослідженням штучними апаратами верхніх
шарів атмосфери та космічного простору.
Увагу відвідувачів привертають: некерована
двохступінчата метеорологічна ракета на твердому
паливі М-130; макет вертикального космічного
зонду, що використовувався для вивчення
верхніх шарів атмосфери, іоносфери
Землі і навколоземного космічного простору;
макет спускового апарату автоматичної станції
"Венера-7" (подібний апарат уперше в світі здійснив
посадку на поверхню Венери).
Ще одна група експонатів пов'язана із забезпеченням
нормального функціонування організму
людини в різних умовах та на різних стадіях польоту.
До неї входить костюм рідинного охолодження,
призначений для підтримки постійної температури
навколо тіла шляхом руху охолоджуючої рідини
в спеціальних капронових трубках. У цьому
костюмі космонавт П. Попович здійснив політ у
космічному кораблі "Союз-14" у 1974 році. Групу
доповнюють два скафандри: СК-11 аварійного
типу, в якому космонавт В. Зудов перебував під час
польоту на борту корабля "Союз-23" у 1976 році та
скафандр для виходу у відкритий космос. У подібних
скафандрах Є. Хрунов та О. Єлєсєєв здійснювали
перехід через відкритий космос із корабля
"Союз-5" до "Союз-4".
Окремий куточок експозиції розповідає про
спільний американсько-український експеримент
місії "STS-87". 19 листопада 1997 року перший
космонавт незалежної України Л. Каденюк
на борту космічного шатлу "Колумбія" розпочав
космічну подорож спільно з японським та американськими
астронавтами, що тривала до 5 грудня
1997 року. Світлини на стенді розповідають про
перебіг підготовки до польоту та про перебування
екіпажу на орбіті Землі. Нинішнього року Леонід
Каденюк відвідав Музей космосу і залишив в
експозиції свою книгу "Місія космос".
Вітрини музею також містять особисті речі
космонавтів, обладнання, що використовувалось
під час космічних польотів, мистецькі
твори: скульптури та картини, бюсти, портрети
тощо. Окреме місце посідають відтворені співробітниками
музею робочі кабінети академіків
О. Ішлінського та С. Корольова.
Створення подібного музею в межах комплексу
Музею народної архітектури та побуту
дозволило продемонструвати довгий тернистий
шлях людства до далекого та загадкового позаземного
простору: від палеолітичного житла до
сучасного високотехнологічного обладнання.
Знайомство з експозицією музею дозволяє частково
доторкнутися до цілої епохи радянської
космонавтики та мимоволі поринути у віртуальний
світ подорожі до зірок. Ще не одне покоління
землян матиме змогу душею та серцем доторкнутися
до таємниці підкорення космосу — її
оберігає благословення Всевишнього та золоті
купола Церкви Св. Параскеви.
Фрагмент
макету
стартової
позиції
космодрома
Байконур