Неврология, психиатрия психоневрология» в формате .pdf
Неврология, психиатрия психоневрология» в формате .pdf
Неврология, психиатрия психоневрология» в формате .pdf
You also want an ePaper? Increase the reach of your titles
YUMPU automatically turns print PDFs into web optimized ePapers that Google loves.
ПСИХИАТРИЯ<br />
ПСИХИАТРИЯ<br />
Рисунок 1. Значення у 1996–2001 роках BPRS (M та 95% ДІ)<br />
у пацієнті<strong>в</strong>, яким діагносту<strong>в</strong>али ГПХ<br />
Бали BPRS: 0 – <strong>в</strong>ідсутність симптому, 1 – дуже легко, 2 – легко, 3 – помірно,<br />
4 – помірної тяжкості, 5 – тяжко, 6 – дуже тяжко<br />
3) органічне ураження мозку <strong>в</strong> УЛНА на<br />
ЧАЕС і 4) суїциди (WHO, 2006; Bromet E. J. et<br />
al., 2011; Bromet E., 2012). Визнано зростання<br />
серце<strong>в</strong>о-судинних зах<strong>в</strong>орю<strong>в</strong>ань <strong>в</strong> УЛНА, які<br />
зазнали дії значних доз опромінення.<br />
Ю.А. Александро<strong>в</strong>ский та спі<strong>в</strong>а<strong>в</strong>тори<br />
(1991) розглядали психічні порушення постраждалих<br />
<strong>в</strong>наслідок Чорнобильської катастрофи<br />
як психогенії екстремальних ситуацій.<br />
О.К. Напрєєнко та К.М. Логано<strong>в</strong>ський<br />
(1992–2012) <strong>в</strong>ідстоюють положення щодо<br />
<strong>в</strong>иникнення психопатології і депресії, зокрема,<br />
у постраждалих <strong>в</strong>наслідок Чорнобильської<br />
катастрофи у структурі патологічних<br />
роз<strong>в</strong>иткі<strong>в</strong> особистості, пере<strong>в</strong>ажно,<br />
психосоматичного. Психосоматичні аспекти<br />
<strong>в</strong>иникнення психічних порушень у постраждалих<br />
<strong>в</strong>изначають і Г.М. Румянце<strong>в</strong>а та спі<strong>в</strong>а<strong>в</strong>тори<br />
(2002), а також підкреслюють, що<br />
доза радіації або її сприйняття <strong>в</strong>носять с<strong>в</strong>ій<br />
<strong>в</strong>несок у форму<strong>в</strong>анні депресії.<br />
Депреси<strong>в</strong>ні розлади через 5–8 рокі<strong>в</strong> після<br />
Чорнобильської катастрофи спостерігали у<br />
25,5% лік<strong>в</strong>ідаторі<strong>в</strong> з пограничною психічною<br />
патологією. Причому у 75,8% такі розлади<br />
перебігали у межах не<strong>в</strong>розоподібних<br />
стані<strong>в</strong> соматоне<strong>в</strong>рологічного ґенезу (Отрощенко<br />
Н.П., 1995).<br />
А.П. Чуприко<strong>в</strong> та спі<strong>в</strong>а<strong>в</strong>тори (1992), Красно<strong>в</strong><br />
В.Н. и соа<strong>в</strong>тори (1993), А.М. Морозо<strong>в</strong>,<br />
Л.А. Крижано<strong>в</strong>ская (1998), О.А. Ре<strong>в</strong>енок<br />
(1999) та інші дослідники депреси<strong>в</strong>ні розлади<br />
у лік<strong>в</strong>ідаторі<strong>в</strong> наслідкі<strong>в</strong> а<strong>в</strong>арії на ЧАЕС<br />
<strong>в</strong>изначали пере<strong>в</strong>ажно у структурі органічного<br />
ураження голо<strong>в</strong>ного мозку. О.М. Морозо<strong>в</strong><br />
запропону<strong>в</strong>а<strong>в</strong> оригінальну психологопсихіатричну<br />
концепцію “доза–афект” у<br />
протилежність радіобіологічній концепції<br />
“доза–ефект”, тобто за дією малих доз<br />
радіації афект найбільший, тоді як при більших<br />
дозах афект зменшується.<br />
Епідеміологічні дослідження смертності<br />
УЛНА на ЧАЕС <strong>в</strong> Естонії показали, що у<br />
19,4% <strong>в</strong>ипадкі<strong>в</strong> причиною смерті були<br />
суїциди, які перебільшу<strong>в</strong>али смертність <strong>в</strong>ід<br />
онкологічних зах<strong>в</strong>орю<strong>в</strong>ань (Rahu M. et al.,<br />
1997). Частоту депреси<strong>в</strong>них розладі<strong>в</strong> з<br />
суїцидальною по<strong>в</strong>едінкою серед УЛНА на<br />
ЧАЕС оцінюють у 13,9%. Ці розлади розглядають<br />
як <strong>в</strong>торинні на тлі соматоне<strong>в</strong>рологічної<br />
патології, церебрастенічних і психоорганічних<br />
стані<strong>в</strong> (Табачнико<strong>в</strong> С.И. и соа<strong>в</strong>т.,<br />
2001).<br />
Наші проспекти<strong>в</strong>ні дослідження психічних<br />
розладі<strong>в</strong> і депреси<strong>в</strong>них, зокрема, серед<br />
пацієнті<strong>в</strong>, яким діагносту<strong>в</strong>али ГПХ <strong>в</strong>наслідок<br />
Чорнобильської катастрофи (Логано<strong>в</strong>ський<br />
К.М., 1999–2002), с<strong>в</strong>ідчать про те що скарги<br />
на пригніченість і тугу, <strong>в</strong>трату насолоди життям<br />
у 1987–1988 роках <strong>в</strong>ия<strong>в</strong>ляли у 19% цих<br />
пацієнті<strong>в</strong>, а <strong>в</strong> 2000–2001 роках – у 42%.<br />
Клінічно об’єкти<strong>в</strong>но депресію у період 1987–<br />
1988 рокі<strong>в</strong> <strong>в</strong>ия<strong>в</strong>ляли у 20%, а <strong>в</strong> 2000–2001,<br />
<strong>в</strong>ідпо<strong>в</strong>ідно – у 54% х<strong>в</strong>орих, яким діагносту<strong>в</strong>али<br />
ГПХ. Тобто, простежено зростання у<br />
динаміці частоти депреси<strong>в</strong>них проя<strong>в</strong>і<strong>в</strong>. Причому<br />
було підт<strong>в</strong>ерджено ная<strong>в</strong>ність тенденції<br />
до збільшення частоти і <strong>в</strong>ираженості депресії<br />
<strong>в</strong> осіб, які перенесли більш тяжку ГПХ.<br />
Протягом останніх рокі<strong>в</strong> спостерігається<br />
тенденція до збільшення частоти депреси<strong>в</strong>них<br />
проя<strong>в</strong>і<strong>в</strong>. Пацієнти перебу<strong>в</strong>али у пригніченому<br />
настрої, смутку, який супро<strong>в</strong>оджу<strong>в</strong>а<strong>в</strong>ся<br />
зниженням фізичної акти<strong>в</strong>ності, загальмо<strong>в</strong>аністю<br />
мислення, періодичними<br />
думками про <strong>в</strong>ласну неспроможність, передчуття<br />
нещастя, дискомфортом з <strong>в</strong>ідчуттям<br />
тяжкості <strong>в</strong> грудній клітці. Зменшу<strong>в</strong>алася<br />
насолода життям, у похмурих тонах сприймалося<br />
минуле, сьогодення і майбутнє. Знижу<strong>в</strong>алася<br />
самооцінка і <strong>в</strong>іра у <strong>в</strong>ласні сили.<br />
Спо<strong>в</strong>ільнення психічних процесі<strong>в</strong> поєдну<strong>в</strong>алося<br />
з ослабленням потягі<strong>в</strong>, зниженням<br />
Рисунок 2. Субшкали GHQ-28 у пацієнті<strong>в</strong>, яким діагносту<strong>в</strong>али ГПХ<br />
Рисунок 3. Усереднені профілі особистості за MMPI у пацієнті<strong>в</strong>,<br />
яким діагносту<strong>в</strong>али ГПХ, у динаміці спостереження<br />
Шкали досто<strong>в</strong>ірності MMPI: L – непра<strong>в</strong>ди, F – надійності, K – корекції.<br />
Осно<strong>в</strong>ні шкали MMPI: 1Hs – іпохондрії, 2D – депресії, 3Hy – істерії, 4Pd – психопатії,<br />
5MF – мужності/жіночості, 6Pa – параної, 7Pt – психастенії, 8Sch – шизофренії,<br />
9Ma – манії, 0Si – соціальної інтро<strong>в</strong>ерсії<br />
апетиту, порушеннями сну. Після більш тяжкої<br />
ГПХ, депреси<strong>в</strong>ні проя<strong>в</strong>и супро<strong>в</strong>оджу<strong>в</strong>алися<br />
мля<strong>в</strong>істю та надмірним <strong>в</strong>иснаженням,<br />
тобто перебігали у <strong>в</strong>игляді астено-адинамічної<br />
депресії. У пацієнті<strong>в</strong> с не<strong>в</strong>ерифіко<strong>в</strong>аною<br />
та легкою ГПХ, на<strong>в</strong>паки, депреси<strong>в</strong>ні<br />
стани частіше супро<strong>в</strong>оджу<strong>в</strong>алися драті<strong>в</strong>ли<strong>в</strong>істю,<br />
інколи – гні<strong>в</strong>ли<strong>в</strong>істю.<br />
Як на<strong>в</strong>едено на рисунку 1, за даними короткої<br />
психіатричної оціню<strong>в</strong>альної шкали<br />
(Brief Psychiatric Rating Scale, BPRS), депреси<strong>в</strong>ні<br />
порушення займають одне з ключо<strong>в</strong>их<br />
місць у структурі психопатологічних проя<strong>в</strong>і<strong>в</strong><br />
<strong>в</strong>іддаленого періоду ГПХ.<br />
За даними загального опиту<strong>в</strong>альника<br />
здоро<strong>в</strong>’я (General Health Questionnaier,<br />
GHQ-28) у 1996–2001 роках <strong>в</strong> осіб, яким<br />
діагносту<strong>в</strong>али ГПХ, порушення психічного<br />
здоро<strong>в</strong>’я були у 87% пацієнті<strong>в</strong>, а <strong>в</strong>иражені<br />
психічні розлади – у 28% осіб. Інтенси<strong>в</strong>ність<br />
депресії (GHQ-28D) залежала <strong>в</strong>ід ступеня<br />
тяжкості ГПХ і була найбільшою у х<strong>в</strong>орих з<br />
тяжкою ГПХ, що показано на рисунку 2.<br />
Середній бал шкала самооцінки депресії<br />
Зунга (Zung Self-Rating Depression Scale,<br />
SDS), що <strong>в</strong>изначає рі<strong>в</strong>ень немаско<strong>в</strong>аної<br />
депресії на підста<strong>в</strong>і самооцінки склада<strong>в</strong><br />
60,2±11,1, який <strong>в</strong>ідпо<strong>в</strong>ідає <strong>в</strong>ід помірної до<br />
помітної інтенси<strong>в</strong>ності депресії. Бал SDS бу<strong>в</strong><br />
най<strong>в</strong>ищим серед х<strong>в</strong>орих, які перенесли<br />
тяжку ГПХ – 71±5,5 (<strong>в</strong>ід тяжкої до дуже тяжкої<br />
депресії). При дозах >1 Гр бал SDS зростає<br />
з дозою опромінення.<br />
Структура особистості пацієнті<strong>в</strong>, яким<br />
діагносту<strong>в</strong>али ГПХ, зазнала суттє<strong>в</strong>ої деформації<br />
у післяа<strong>в</strong>арійні роки, що було <strong>в</strong>ия<strong>в</strong>лено<br />
за допомогою стандартизо<strong>в</strong>аного багатофакторного<br />
методу дослідження особистості<br />
(MMPI). Як <strong>в</strong>идно з рисунку 3, профіль<br />
особистості цих пацієнті<strong>в</strong> суттє<strong>в</strong>о <strong>в</strong>ідхиля<strong>в</strong>ся<br />
<strong>в</strong>ід норми <strong>в</strong>же у 1990–1995 роках і бу<strong>в</strong> патологічно<br />
<strong>в</strong>исокорозташо<strong>в</strong>аним (“пла<strong>в</strong>аючим”)<br />
з одночасним підйомом як не<strong>в</strong>ротичних<br />
так і психотичних шкал. Такий профіль<br />
с<strong>в</strong>ідчи<strong>в</strong> про <strong>в</strong>иражений стрес та дезадаптацію<br />
особистості з ознаками дезінтеграції<br />
інтелектуальної та емоційної сфер. За даними<br />
шкал досто<strong>в</strong>ірності було <strong>в</strong>ия<strong>в</strong>лено <strong>в</strong>иражене<br />
емоційне напруження та прагнення до<br />
самокомпенсації. Аналіз осно<strong>в</strong>них шкал<br />
MMPI усередненого профілю особистості у<br />
1990–1995 роках с<strong>в</strong>ідчи<strong>в</strong> про ная<strong>в</strong>ність у<br />
пацієнті<strong>в</strong>, яким діагносту<strong>в</strong>али ГПХ, психосоматичної<br />
предиспозиції. Сенестоіпохондрична<br />
та депреси<strong>в</strong>на симптоматика сполучалась<br />
з інертністю мислення, догматизмом,<br />
а також обережністю та на<strong>в</strong>іть <strong>в</strong>орожістю<br />
у міжособистісних контактах. Обережність,<br />
постійне почуття душе<strong>в</strong>ного дискомфорту<br />
та не<strong>в</strong>пе<strong>в</strong>неності, зниження загальної<br />
продукти<strong>в</strong>ності, комплекс про<strong>в</strong>ини<br />
та непо<strong>в</strong>ноцінності насторожу<strong>в</strong>али апатичними<br />
проя<strong>в</strong>ами та зосередженістю на с<strong>в</strong>оєрідних<br />
соматичних скаргах без емоційного<br />
захоплення.<br />
Таким чином, описаний профіль MMPI<br />
бу<strong>в</strong> ілюстрацією найбільш яскра<strong>в</strong>ого <strong>в</strong>тілення<br />
астенічного типу реагу<strong>в</strong>ання з депреси<strong>в</strong>ними<br />
пережи<strong>в</strong>аннями, які посідали центральне<br />
місце у структурі клінічного синдрому,<br />
ускладненого іпохондричними та паранояльними<br />
<strong>в</strong>ключеннями. Були <strong>в</strong>ия<strong>в</strong>лені також<br />
значні збільшення показникі<strong>в</strong> шкал шизофренії,<br />
іпохондрії, параної, епілепсії та<br />
химерності сенсорного сприйняття при зниженні<br />
значень шкал сили “ядра” особистості<br />
та інтелектуального коефіцієнту.<br />
Через 10–15 рокі<strong>в</strong> після ГПХ розлади особистості<br />
посилилися. У пе<strong>в</strong>ній мірі збільшилися<br />
значення шкали F (надійності), що може<br />
с<strong>в</strong>ідчити як про агра<strong>в</strong>аційні тенденції,<br />
так і про <strong>в</strong>исокий рі<strong>в</strong>ень емоційного напруження<br />
<strong>в</strong>наслідок дезінтеграції особистості,<br />
по<strong>в</strong>’язаної як з <strong>в</strong>ираженим стресом, так і<br />
психічними розладами не психогенного характеру.<br />
Вірогідно зменшилася іпохондрична<br />
симптоматика, але дещо збільшилася<br />
депреси<strong>в</strong>на. У поєднанні зі стабільно <strong>в</strong>исокими<br />
показниками за шкалами 7Pt (психастенії)<br />
і 8Sch (шизофренії) це с<strong>в</strong>ідчило про<br />
пригніченість, неспокій, розгубленість, погану<br />
соціальну пристосо<strong>в</strong>ність, неможли<strong>в</strong>ість<br />
концентру<strong>в</strong>ати у<strong>в</strong>агу та загальну<br />
<strong>в</strong>трату продукти<strong>в</strong>ності. Дещо зменшилася<br />
шкала 4Pt (психопатії), що у структурі<br />
профілю особистості у <strong>в</strong>іддалений період<br />
після ГПХ <strong>в</strong>ідби<strong>в</strong>ає зниження моти<strong>в</strong>ації досягнення,<br />
<strong>в</strong>ідсутність спонтанності, безпосередності<br />
по<strong>в</strong>едінки, <strong>в</strong>ідсутність лідерських<br />
рис і незалежності, схильність до загально<strong>в</strong>изнаних<br />
норм по<strong>в</strong>едінки, конформізму.<br />
Психіатрична характеристика групи “<strong>в</strong>исокодозних”<br />
УЛНА на ЧАЕС (74% зазнали<br />
дії помірних (0,2–2 З<strong>в</strong>) доз) у багато <strong>в</strong> чому<br />
подібна до такої у пацієнті<strong>в</strong>, яким діагносту<strong>в</strong>али<br />
ГПХ (Логано<strong>в</strong>ський К.М., 1999–2002).<br />
Слід підкреслити, що ця група УЛНА <strong>в</strong>ідрізняється<br />
<strong>в</strong>ід когорти усіх УЛНА значно більшими<br />
дозами опромінення та більшою три<strong>в</strong>алістю<br />
робіт у зоні <strong>в</strong>ідчуження. Тому екстраполяція<br />
результаті<strong>в</strong>, що були отримані на<br />
групі УЛНА, на когорту УЛНА має бути про<strong>в</strong>едена<br />
з обережністю, <strong>в</strong>рахо<strong>в</strong>уючи найбільшу<br />
інтенси<strong>в</strong>ність <strong>в</strong>пли<strong>в</strong>у чинникі<strong>в</strong> катастрофи<br />
<strong>в</strong> обстежених.<br />
Прогресуючі депреси<strong>в</strong>ні скарги у групі<br />
УЛНА <strong>в</strong>ия<strong>в</strong>ляли частіше, ніж у пацієнті<strong>в</strong>,<br />
20<br />
НОВАЯ МЕДИЦИНА ТЫСЯЧЕЛЕТИЯ<br />
5/2012<br />
5/2012 НОВАЯ МЕДИЦИНА ТЫСЯЧЕЛЕТИЯ 21
Change language