Неврология, психиатрия психоневрология» в формате .pdf
Неврология, психиатрия психоневрология» в формате .pdf
Неврология, психиатрия психоневрология» в формате .pdf
Create successful ePaper yourself
Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.
ПСИХИАТРИЯ<br />
ПСИХИАТРИЯ<br />
Рисунок 6. Поширеність психічних розладі<strong>в</strong> <strong>в</strong> УЛНА на ЧАЕС<br />
(<strong>в</strong>сього з 1986 р.) (адапто<strong>в</strong>ано за Loganovsky K. et al., 2008)<br />
Вірогідність розбіжностей <strong>в</strong>изначена на підста<strong>в</strong>і скориго<strong>в</strong>аного <strong>в</strong>ідношення шансі<strong>в</strong><br />
(Adjusted Odd Ratio) із ураху<strong>в</strong>анням <strong>в</strong>іку у 1986 р. і дебюту розладу до Чорнобильської<br />
катастрофи. УЛНА на ЧАЕС – учасники лік<strong>в</strong>ідації наслідкі<strong>в</strong> а<strong>в</strong>арії на Чорнобильській<br />
АЕС (лік<strong>в</strong>ідатори)<br />
Рисунок 7. Поширеність психічних розладі<strong>в</strong> <strong>в</strong> УЛНА на ЧАЕС (за<br />
останні 12 міс) (адапто<strong>в</strong>ано за Loganovsky K. et al., 2008)<br />
Вірогідність розбіжностей <strong>в</strong>изначена на підста<strong>в</strong>і скориго<strong>в</strong>аного <strong>в</strong>ідношення шансі<strong>в</strong><br />
(Adjusted Odd Ratio) із ураху<strong>в</strong>анням <strong>в</strong>іку у 1986 р. і дебюту розладу до Чорнобильської<br />
катастрофи. УЛНА на ЧАЕС – учасники лік<strong>в</strong>ідації наслідкі<strong>в</strong> а<strong>в</strong>арії на Чорнобильській<br />
АЕС (лік<strong>в</strong>ідатори)<br />
меншу поширеність три<strong>в</strong>ожних розладі<strong>в</strong> і<br />
зло<strong>в</strong>жи<strong>в</strong>ання алкоголем (Таблиця) (Loganovsky<br />
K. et al., 2008).<br />
Після а<strong>в</strong>арії <strong>в</strong> лік<strong>в</strong>ідаторі<strong>в</strong> <strong>в</strong>ия<strong>в</strong>лена значуще<br />
під<strong>в</strong>ищена поширеність депресії<br />
(18,0% і 13,1% у контролі) і суїцидальної<br />
ідеації (9,2% і 4,1%). Проте, це не стосу<strong>в</strong>алося<br />
зло<strong>в</strong>жи<strong>в</strong>ання алкоголем і періодичного<br />
експлози<strong>в</strong>ного розладу. Протягом останнього<br />
року перед інтер<strong>в</strong>’ю <strong>в</strong> лік<strong>в</strong>ідаторі<strong>в</strong> була<br />
під<strong>в</strong>ищена поширеність депресії (14,9% і<br />
7,1%), посттра<strong>в</strong>матичного стресо<strong>в</strong>ого розладу,<br />
PTSD (4,1% і 1,0%), а також голо<strong>в</strong>ного<br />
болю (69,2% і 12,4%) (рисунки 6, 7) (Loganovsky<br />
K. et al., 2008).<br />
УЛНА з депресією і PTSD <strong>в</strong>трачали більше<br />
дні<strong>в</strong> працездатності, ніж пацієнти з тими ж<br />
розладами контрольної групи. Ступінь<br />
<strong>в</strong>пли<strong>в</strong>у катастрофи асоційо<strong>в</strong>ана с тяжкістю<br />
соматичних симптомі<strong>в</strong> і PTSD. Таким чином,<br />
<strong>в</strong> УЛНА на ЧАЕС <strong>в</strong>ия<strong>в</strong>лені до<strong>в</strong>гостроко<strong>в</strong>і<br />
несприятли<strong>в</strong>і наслідки Чорнобильської катастрофи<br />
по <strong>в</strong>ідношенню до психічного здоро<strong>в</strong>’я.<br />
Необхідні подальші дослідження, <strong>в</strong><br />
яких будуть отримані більш об’єкти<strong>в</strong>ні дані<br />
про опромінення і соматичне здоро<strong>в</strong>’я,<br />
розглянуті когніти<strong>в</strong>ні порушення і психотичні<br />
симптоми, а також будуть про<strong>в</strong>едені<br />
більш точні психіатричні обстеження (Loganovsky<br />
K. et al., 2008).<br />
Проблеми психолого-психіатричної та<br />
психотерапе<strong>в</strong>тичної допомоги постраждалим<br />
<strong>в</strong>наслідок а<strong>в</strong>арії на ЧАЕС останнім часом<br />
набу<strong>в</strong>ає особли<strong>в</strong>ої актуальності. Потрібно<br />
<strong>в</strong>изнати під<strong>в</strong>ищену небезпеку суїцидальної<br />
і адикти<strong>в</strong>ної по<strong>в</strong>едінки <strong>в</strong>наслідок<br />
зростання депреси<strong>в</strong>них розладі<strong>в</strong> серед УЛ-<br />
НА, яких слід <strong>в</strong>іднести до групи під<strong>в</strong>ищеного<br />
ризику роз<strong>в</strong>итку <strong>в</strong>торинного зло<strong>в</strong>жи<strong>в</strong>ання<br />
психоакти<strong>в</strong>ними речо<strong>в</strong>инами і суїцидальної<br />
по<strong>в</strong>едінки.<br />
Про<strong>в</strong>едені дослідження с<strong>в</strong>ідчать про необхідність<br />
обо<strong>в</strong>’язко<strong>в</strong>ого про<strong>в</strong>едення<br />
не<strong>в</strong>ідкладних ліку<strong>в</strong>ально-профілактичних<br />
заході<strong>в</strong> стосо<strong>в</strong>но психічних розладі<strong>в</strong> для<br />
осіб, які зазнали <strong>в</strong>пли<strong>в</strong>у іонізуючого <strong>в</strong>ипроміню<strong>в</strong>ання<br />
у дозах більших за 0,3 Гр, а<br />
також психореабілітаційних заході<strong>в</strong> для<br />
працюючих <strong>в</strong> умо<strong>в</strong>ах зони <strong>в</strong>ідчуження протягом<br />
3–5 і більше рокі<strong>в</strong>. Оптимізації психофармакологічних<br />
і реабілітаційних заході<strong>в</strong><br />
для постраждалих з психічними розладами<br />
має містити ст<strong>в</strong>орення ефекти<strong>в</strong>ної<br />
системи реабілітації; про<strong>в</strong>едення ефекти<strong>в</strong>ної<br />
профілактики; <strong>в</strong>икористання біопсихосоціальної<br />
моделі ліку<strong>в</strong>ання і сучасних<br />
принципі<strong>в</strong> психофармакотерапії з раціональним<br />
обмеженням ліку<strong>в</strong>ання соматичних<br />
патологічних стані<strong>в</strong> і прагнення до монотерапії,<br />
більш специфічного та локалізо<strong>в</strong>аного<br />
ліку<strong>в</strong>ання, <strong>в</strong>икористання фармакологічних<br />
засобі<strong>в</strong>, тропних до нейромедіаторних<br />
систем, що локалізуються <strong>в</strong><br />
кортико-лімбічній системі з <strong>в</strong>икористанням<br />
“фармакологічного кЕЕГ-профілю”. У<br />
постраждалих з нер<strong>в</strong>о<strong>в</strong>о-психічними розладами<br />
з депреси<strong>в</strong>ними та три<strong>в</strong>ожно-депреси<strong>в</strong>ними<br />
проя<strong>в</strong>ами за ная<strong>в</strong>ності не<strong>в</strong>рологічної<br />
та соматичної патології застосу<strong>в</strong>ання<br />
саме антидепресанті<strong>в</strong> класу SSRI (селекти<strong>в</strong>них<br />
інгібіторі<strong>в</strong> з<strong>в</strong>оротного зах<strong>в</strong>ату<br />
серотоніну) є найбільш науко<strong>в</strong>о обґрунто<strong>в</strong>аним,<br />
ефекти<strong>в</strong>ним та безпечним.<br />
Депреси<strong>в</strong>ні розлади у постраждалих<br />
<strong>в</strong>наслідок Великого землетрусу<br />
Східної Японії, цунамі<br />
і радіаційних а<strong>в</strong>арій на атомній<br />
електростанції Фукусіма Даічі<br />
11 березня 2011 року<br />
“Потрійний удар” (землетрус, цунамі, радіаційні<br />
а<strong>в</strong>арії) зумо<strong>в</strong>и<strong>в</strong> і зумо<strong>в</strong>ить у майбутньому<br />
поширені і до<strong>в</strong>готри<strong>в</strong>алі порушення<br />
психічного здоро<strong>в</strong>’я постраждалих і<br />
залучених людей <strong>в</strong> орбіту лік<strong>в</strong>ідації природних<br />
і техногенних катастроф. В Японії гото<strong>в</strong>ність<br />
і плану<strong>в</strong>ання надз<strong>в</strong>ичайних ситуацій,<br />
<strong>в</strong>ключаючи радіаційні, незадо<strong>в</strong>ільні.<br />
Уроки глобальних радіаційних а<strong>в</strong>арій (Три-<br />
Майл Айленд, Чорнобиль) <strong>в</strong> Фукусімі були<br />
проігноро<strong>в</strong>ані, насамперед, щодо неадек<strong>в</strong>атної<br />
закритої інформаційної політики –<br />
інформо<strong>в</strong>аність населення <strong>в</strong>край недостатня,<br />
закрита, корумпо<strong>в</strong>ана і суперечли<strong>в</strong>а.<br />
Вражаюча загальна безграмотність <strong>в</strong><br />
радіаційній медицині, радіаційній гігієні і<br />
радіобіології. Засоби масо<strong>в</strong>ої інформації<br />
некомпетентні, тенденційні і схильні до сенсаційності.<br />
Неадек<strong>в</strong>атність інформаційної<br />
політики, що <strong>в</strong>ключає закритість і непрозорість<br />
офіційної інформації, сенсаційне<br />
<strong>в</strong>ис<strong>в</strong>ітлення подій у ЗМІ <strong>в</strong> поєднанні з<br />
радіаційної безграмотністю населення<br />
приз<strong>в</strong>одить до апокаліптичних настрої<strong>в</strong> і<br />
<strong>в</strong>исокому рі<strong>в</strong>ню соціально-психологічної<br />
напруженості <strong>в</strong> усьому с<strong>в</strong>іті. “Особли<strong>в</strong>ий”<br />
японський менталітет і соціально-культурологічні<br />
традиції не забезпечують стресостійкості<br />
та конструкти<strong>в</strong>ізму <strong>в</strong> надз<strong>в</strong>ичайних ситуаціях<br />
(Логано<strong>в</strong>ський К.М., Логано<strong>в</strong>ська<br />
Т.К., 2011).<br />
Належної психолого-психіатричної допомоги<br />
постраждалим у Фукусимі не надали і<br />
не надають. Перша психолого-психіатрична<br />
допомога почала нада<strong>в</strong>атися лише через<br />
пі<strong>в</strong>року – з 01 <strong>в</strong>ересня 2011 року (Suzuki Y,<br />
Kim Y., 2012).<br />
Психолого-психіатричні наслідки “тріади<br />
катастроф” за психосоматичним механізмом<br />
приз<strong>в</strong>едуть до істотного погіршення<br />
психічного і фізичного здоро<strong>в</strong>’я потерпілих.<br />
Найближчими психолого-психіатричними<br />
наслідками Фукусіми можуть бути: специфічні<br />
посттра<strong>в</strong>матичні стресо<strong>в</strong>і розлади<br />
(PTSD), де пережи<strong>в</strong>ання стресу буде<br />
орієнто<strong>в</strong>ано як у минуле (землетрус, цунамі,<br />
<strong>в</strong>трата близьких, майна, роботи, <strong>в</strong>сього укладу<br />
життя), так і <strong>в</strong> майбутнє (<strong>в</strong>ідчуття<br />
радіаційної загрози щодо <strong>в</strong>ласної смерті і<br />
х<strong>в</strong>ороб, х<strong>в</strong>ороб і <strong>в</strong>роджених аномалій дітей<br />
та ін.); соматоформні розлади; депресія;<br />
три<strong>в</strong>ога; панічні розлади; пролонго<strong>в</strong>ані реакції<br />
горя; зло<strong>в</strong>жи<strong>в</strong>ання психоакти<strong>в</strong>ними<br />
речо<strong>в</strong>инами; суїцидальна ідеація і по<strong>в</strong>едінка.<br />
Віддалені нейропсихіатричні ефекти<br />
Фукусіми можуть <strong>в</strong>ключити: специфічні<br />
розлади, по<strong>в</strong>’язані зі стресом; психосоматичний<br />
механізм реалізації не<strong>в</strong>ротичних,<br />
стресорних і соматоформних розладі<strong>в</strong> <strong>в</strong> окреслену<br />
соматоне<strong>в</strong>рологічну патологію; церебро<strong>в</strong>аскулярну<br />
патологію; органічне ураження<br />
голо<strong>в</strong>ного мозку у “атомних самураї<strong>в</strong>”;<br />
порушення голо<strong>в</strong>ного мозку, що роз<strong>в</strong>и<strong>в</strong>ається,<br />
особли<strong>в</strong>о серед <strong>в</strong>нутрішньоутробно<br />
опромінених дітей; суїциди; зло<strong>в</strong>жи<strong>в</strong>ання<br />
психоакти<strong>в</strong>ними речо<strong>в</strong>инами (алкоголь);<br />
онкологічні та генетичні наслідки Фукусіми<br />
є також можли<strong>в</strong>ими.<br />
Необхідна держа<strong>в</strong>на і міжнародна спеціалізо<strong>в</strong>ана<br />
допомога. Рекомендується негайно<br />
організу<strong>в</strong>ати систему надання не<strong>в</strong>ідкладної<br />
та до<strong>в</strong>готри<strong>в</strong>алої психолого-психіатричної<br />
допомоги постраждалим: психологопсихіатричні<br />
бригади, мережа кризо<strong>в</strong>их<br />
центрі<strong>в</strong>, мережа психореабілітаційних центрі<strong>в</strong><br />
та нейропсихіатричні амбулаторні і стаціонарні<br />
підрозділи (Логано<strong>в</strong>ський К.М.,<br />
Логано<strong>в</strong>ська Т.К., 2011).<br />
24<br />
НОВАЯ МЕДИЦИНА ТЫСЯЧЕЛЕТИЯ<br />
5/2012<br />
5/2012 НОВАЯ МЕДИЦИНА ТЫСЯЧЕЛЕТИЯ 25
Change language