Скачать Ð°Ñ€Ñ Ð¸Ð² номера «Апрель 2010 - Губерния

ГУБЕРНИЯ
Родина Терещенків
У другій половині XIX — на початку XX ст. серед найвпливовіших людей
України виділялися представники родини Терещенків. На відміну від
багатьох інших підприємців, Терещенки не тільки розвивали власну
справу, а й займалися благодійністю, були відомими меценатами.
Засновником династії підприємців був
Яків Терещенко, козак з Чернігова,
але розбагатіла родина завдяки його
сину Артемію Яковичу Терещенку. Свій
перший великий капітал він заробив у
1853–1856 рр. під час Кримської війни,
коли займався постачанням хліба, цукру,
худоби й військових матеріалів для армії.
На відміну від багатьох інших купців, А.
Терещенко вкладав гроші не в торгівлю, а
у виробництво. Він скуповував у збіднілих
поміщиків землю й розвивав виробництво
цукру. Скасування кріпосного права дозволило
А. Терещенку залучати вільну робочу
силу, розширювати виробництво, нарощувати
експорт цукру за кордон. Виробництво
здійснювалося за новітніми технологіями,
цукор був найвищого ґатунку. Особливим
було ставлення А. Терещенка до своїх
робітників. Він платив їм високу заробітну
плату, надавав безкоштовне житло, харчування,
відпустку. При кожному заводі
обов’язково були лікарня, школа, ремісниче
училище й навіть чайна. У 1872 р. А. Терещенко
одержав від імператора грамоту на
спадкове дворянство.
Діти й онуки А. Терещенка продовжили
родинну справу. За заповітом Артемія
Яковича Терещенка значна частина прибутку
повинна була витрачатися на благодійність.
У місті Глухів, де довгий час жив
Артемій Терещенко, було відкрито дві гімназії
й ремісниче училище, безкоштовну
лікарню й притулок для сиріт, побудовано
Текст: Олексій Брюховецький
церкву. Сини Артемія Яковича, Микола
й Федір Терещенко, переїхали до Києва.
Микола очолив родинну справу. Родини
Терещенків і Ханенків стали ініціаторами
створення у Києві великого музею.
Ще один музей було відкрито в Глухові.
Варвара Миколаївна Терещенко та її чоловік
Б. Ханенко власним коштом відкрили
Музей Західноєвропейського мистецтва
в Києві. Великі суми родина виділила на
проведення археологічних розкопок на
території України. Завдяки цьому наприкінці
XIX ст. розпочалися дослідження
могильників зарубенецької і черняхівської
культур. Родина надавала безпосередню
грошову допомогу людям, які залишилися
без засобів до існування. Київська міська
Дума, з огляду на заслуги родини перед
містом, вирішила перейменувати одну з
вулиць на Терещенківську. У 1903 р. після
смерті Миколи Терещенка сімейну справу
очолив його онук — Михайло Іванович
Терещенко (1886–1956 рр.) Молодий Терещенко
виявився винятково талановитим
підприємцем, мав блискучу освіту, знав
13 мов. З 1912 р. Михайло Терещенко був
членом 4–ої Державної Думи, з 1914 по
1917 р. він очолював Київський військовопромисловий
комітет. Після перемоги
Лютневої революції Михайло Терещенко
був міністром фінансів Тимчасового
уряду, пізніше — міністром закордонних
справ. Після захоплення влади більшови-
ЗЕМЛЯКИ
ками майже всі члени родини Терещенків
залишили Україну й осіли в Європі. Михайло
Терещенко працював директором
банку Ротшильда. Нащадки родини Терещенків
живуть у Франції.
Діяльність родини Терещенків стала
наочним прикладом усвідомлення заможними
людьми свого громадянського
обов’язку щодо розвитку культури, народної
освіти й медицини в Україні.
22