ВІСНИК - ХПІ - Національний Ñ‚ÐµÑ Ð½Ñ–Ñ‡Ð½Ð¸Ð¹ університет

Аналіз літературних даних та постановка проблемиСценарний підхід дозволяє врахувати багатогранність варіантів можливогорозвитку подій в умовах ситуаційної невизначеності [3]. Подібний підхід нетільки забезпечує можливість гнучкого керування технологічними процесами,але дозволяє сформувати альтернативні плани дій в залежності від того, який ізсценаріїв реалізується на практиці. При цьому забезпечується, на відміну відтрадиційного структурно-функціонального підходу, адаптивне до поточноїситуації керування, що значно підвищує точність і оперативність керування,виконуючи вирішальну роль при досягненні та підтримці цільового стануоб’єкта керування [4]. Особливо ефективність сценарного керуванняпідвищується в умовах утворення зон хаотичної турбулентності, що є властивимдля багатьох складних технологічних процесів [5]. Сценарії представляють собоюможливі варіанти майбутнього розвитку подій при врахуванні можливих йогоперспектив при відсутності ймовірнісних оцінок їх виникнення шляхомврахування несуперечливих об’єктивних факторів. Сучасна практиказастосування сценарного підходу в процесах керування передбачає комплекснийаналіз, системне формування об’єктивних альтернативних шляхів та тенденційрозвитку об’єкта, підвищуючи таким чином гнучкість, спеціалізаціюінструментарію та прискорення процесів прийняття рішень в умовах високоїневизначеності. Для зменшення ризиків дуже важливим є удосконаленняінструментів контолю та моніторингу, які дозволили б не тільки системнооцінювати перспективи розвитку об’єкта у всьому різноманітті факторів татенденцій, але бути відкритими і адаптованими, надаючи можливість оперативноприймати ефективні рішення по керуванню. Розробка стратегій керування наоснові сценаріїв забезпечує системі керування більш ширший простір дляманевру, розширює можливості оперативної оцінки ситуації та потенційнихнаслідків в ймовірних змінюваннях умов функціонування, пов’язуючи їхможливими варіантами розвитку виробничих ситуацій.Своєчасне прийняття рішень при керуванні технологічним процесом (ТП)цукрового виробництва пов’язано з застосуванням ефективних програмних таапаратних засобів автоматизації, а також впровадженням підсистемтехнологічного моніторингу, що призначені для вибірки з вихідної технологічноїінформації необхідного об'єму для розв’язання відповідної задачі і представляє наетап ситуаційного аналізу результати обробки вихідних даних в оптимальномувигляді для прийняття рішення [6]. Це дозволяє представляти персоналунайбільш важливу інформацію більш компактно і систематично щодо конкретнихвиробничих задач. При цьому за простим і зрозумілим кінцевим представленнямстоїть складний, багатоступінчастий етап обробки вхідної технологічноїінформації, і завдяки автоматизації даного етапу, ефективність контролю станутехнологічного процесу багаторазово зростає [7].Дані про перебіг технологічного процесу з блоку АСУТП дифузійнимвідділенням (поточні значення параметрів) та дані з АРМ лабораторії (результатифізичко-хімічних досліджень) зберігаються в динамічній базі даних, яка міститьінформацію про конкретні ситуації для кожного стану та критерії і фактори, яківпливають на перебіг ТП. Оператор чи експерт використовуючи спеціальнеISSN 2079.3944. Вісник НТУ “ХПІ». 2012. №44(950)26