ВІСНИК - ХПІ - Національний Ñ‚ÐµÑ Ð½Ñ–Ñ‡Ð½Ð¸Ð¹ університет

Формування сценарію керування ДА будується на суб’єктивно-об’єктивнійсхемі, яка застосовується в процесі аналізу та прийняття рішень, тобто спочаткуформуємо розширений фазовий простір Z=XxY, в якому здійснюєтьсядослідження поведінки параметрів процесу екстракції. На наступному етапірозбиваємо простір Z на підмножини, які характеризують якісно експертнозначущі властивості ДА. При цьому експертним шляхом визначаємо робочу0область Z Z , в якій розглядається функціонування об’єкта.Представивши ЕЗР заданим набором показників (характеристик s p )встановлюється центр елементарної розбивки, який задає нормальний станвиділених показників об’єкта, формуємо як стандартний стан деякої векторноїзгортки розширених фазових координат (наприклад, фазовий простір зміникоординат системи).Наступним кроком генерування сценарію є визначення зв’язків міжелементами ЕЗР. Процедура розвитку ЕЗП може бути оцінена з різних точок зору[4]. Виділяють дві крайні можливості:1. слідування екзогенним шляхом (синергетичний підхід);2. слідування ендогенним шляхом, яке ґрунтується на детальному описіперехідних процесів (в окремому випадку це можуть бути процеси керування збажаною ціллю), які лежать в основі атрактивного підходу.Між цими точками зору лежить цілий спектр можливих варіантів моделей.Для побудови сценарію формально пропонується використання двох часовихшкал:1. шкала Z t , за допомогою якої описуються динамічні траєкторії ОУрозширеного фазового простору Z (як правило, це шкала безперервного часу).2. шкала R t дискретного часу, у відповідності з якою проходять всі подіїсценарію, що формується.При формуванні сценарію послідовно виділяються фактори невизначеніa N 0 і випадкові bB0. Далі визначаються поняття умовне рішенняR( a, b)Г0 N0 B0, очікувана подія J i (x (i) (t i ),y (i) (t i ),t i ) в момент часу t i Z t , образситуації S(t), образ обстановки I(t i ) в момент часу t Zt.Ефективним методологічним прийомом при визначенні елементів сценаріюповедінки ДА може слугувати магістральний підхід до аналізу проблеми [7],зміст якого полягає в тому, що визначаються окремі спеціальні багатообрази(зони стійкості фазових портретів) фазового простору, які описують ефективні зточки зору заданих цільових функцій траєкторії розвитку системи. Визначеннятаких елементів дозволяє здійснити синтез оптимального керування і вказативідповідні оптимальні траєкторії проходження процесів екстракції.На прикладі фазових портретів в результаті дослідження характернихвластивостей процесів екстракції були виявлені характерні ситуаційно значущізони.Так, в розрізненні технологічна ситуація S(t), як образ, описується векторомознак, що характеризують відповідний об’єкт, та визначається деякимвідношенням на множині параметрів {Y}, яка характеризується множиною класівISSN 2079.3944. Вісник НТУ “ХПІ». 2012. №44(950)30