в п'ятьоÑ

Але не зрозумів. І одійш ла друга молодість... А третяніколи не приходить.... Брели роки. П ролітали журавлі, горіли світанки, горілизорі. А вранці в садках ш уміла діям антова паморозь.— ... Чи скоро земля воскресне? І біжить глибокий чатинникмоєї несибірської тайги назустріч свіжому вітрові...День за днем, рік за роком — у вічність... ( — Гей ти,Дніпре! Гей ти, сивий! Чи довго ще до навігації?)... Нестір ходив у суботу по пошту за десять верстов іприносив відтіля пошту й тю тю н «Бурас» за дев’ятнадцятькопійок, у синій обгортці. До глибокої ночі вони курили йграли в хвильки.... Азія — не Азія. Провінція — далі, провінція —глибше. Далекий обрій димиться. 1 ємний вітер, сіверко.Білий вітер. Замело доріжки, вовчі стежки,заячі сліди. Повставали замети, набії. За сараєм іржала,вила і рож ала замети ніч.... А сосни гудуть— гудуть...— Ч о г о . так сосни гудуть?— Хуртовина. Вітри.Ох ви, сосни мої — азіятський край!... Уранці підвівся багряний диск холодного сонця. Істояв чатинник, як бабусина казка. Стояв по груди в снігу.На вітах горіли червінці. Це остання згадка другої м олодости.... Але скоро вітер знову підняв хмари. Вдарив у дискхолодного сонця. Розбив диск холодного сонця.І знову фуґа.... А в школу таки зібрались. У лахм іттях федеративногодобра. У школі біженець Стасик.Н аталя М иколаївна читає історію: — Поляки гнітилиУкраїнський народ.Д ітвора до хлопчиська:— Стасику! А ти ж полячок!— Бережись, Стасику, задавимо тебе вночі.185