в п'ятьоÑ

При вивченні, ба, навіть, при читанні памфлетів і творівМ. Хвильового ми не повинні забувати цієї основноїйого тези.Пункт другий. Українська пореволюційна літератураповинна перейти на новий організаційний шлях. Практикованийдосі найбільшими письменницькими організаціямиПлугом і Г артом масовий літературний рух повиненперейти до компетенції культурно-виховних відділів профспілок.Справжні творчі одиниці, що за останнє п’ятиріччявиявили свою мистецьку дозрілість, мусять увійти до кваліфікованої,суто творчої організації, зразком якої вже єщойно постала (20 листопада 1925 р.) Вільна академіяпролетарської літератури — ВАПЛІТЕ.Пункт третій. Перед українською літературою невідкличностоїть по-новому альтернатива: Европа чи Просвіта?Тобто, чи ми, як література м олодої державної нації,зуміємо засвоїти всю суму знань, що її створило цивілізованелю дство, і засвоївши — піти власним ш ляхом вперед,чи залиш имось і надалі на обмежених, провінційних, етнографічно-побутовихнаших традиційних позиціях?Пункт четвертий. Поставивши питання орієнтації наЕвропу, Хвильовий відразу з’ясував, що він розуміє підпоняттям Европа. Це не Европа в її конкретному тогочасномукультурно-господарському і політичному комплексі,як намагались примітивно і тенденційно інтерпретуватийого опоненти.«Европа, — писав Хвильовий, — це досвідбагатьох віків. Це не та Европа, що її Шпенглероголосив «на закаті», це не та, що гниє, доякої вся наша ненависть. Це — Европа грандіозноїцивілізації, Европа — Гете, Дарвіна, Н ью тона,М аркса і т. д. і т. п. ( «Камо грядеши»,стор. 42).Отже, вже з цього видно, що Хвильовий під поняттям68