Радиационная медицина - Новая Медицина Тысячелетия

РАДИАЦИОННАЯ
МЕДИЦИНА
Ге ог рафія та ге о логія …
Істо рич но на більшій час тині Євро пи, в то -
му числі – й Ук раїни, існує дефіцит пев них
мік ро е ле ментів, два з кот рих (йод та се лен)
за ді яні в ти реоїдному ме та болізмі. Вка за не
обу мов лює ви ник нен ня йод де фі цит них
зах во рю вань, на сам пе ред – ди фуз но го зо -
бу, що суп ро вод жуєть ся збіль шен ням ма си
клі тин ЩЗ зад ля інтен сифікації пог ли нан ня
іо нів йо ду з крові. В період кіль кох мі ся ців
пі сля аварії на ЧА ЕС (1986 рік) за та ких
умов за ло за пост раж да лих осіб бу ла спро -
мож на за хо пи ти біль шу кількість ра діо ізо -
топів мік ро елементу 1 , що обу мо ви ло її
знач не оп ро мі нен ня, а найбільш кри тич ни -
ми гру па ми по ст раж да лих ста ли діти, яким
при та ман ний, за га лом, більш інтен сив ний
обмін ре чо вин (Камінсь кий О.В., Ко ва лен -
ко О.М., 2009).
… і хро но логія
Як вже бу ло вка за но, оцінка не га тив но го
впли ву оп ромінен ня внаслідок аварії на
ЧА ЕС яв ляє со бою склад ну спра ву з при чи -
ни фор му ван ня пог ли ну тих радіаційних доз
як в перші дні/місяці катастрофи, так і
надалі – про тя гом років. В перші тижні ава -
рії, через впли в над ви со ких кон це нт рацій
ізо топів йо ду у повітрі, най більш ви разні
зміни відбулися з бо ку ЩЗ. Вже зга ду ва ний
дефіцит йод у спри яв знач но му на ко пи чен -
1 Порівня но з ЩЗ осіб, у яких передуюче
над ход жен ня йо ду та, відповідно, на си чен -
ня ним ти ре о цитів бу ло фізіологічно дос -
татнім (прим. ред.)
ню йо го ра діо ак тив них ізо топів з ре зуль ту -
ю чим руй ну ван ням ти ре о цитів, що обу мо -
ви ло роз ви ток в учас ників ліквідації нас -
лідків аварії (УЛ НА) на ЧА ЕС з ви со ки ми
до за ми оп ромінен ня (по над 1000 мЗв) гост -
ро го радіаційно го ти реоїди ту. Нев довзі
поспіль відбу ла ся ран ня ре алізація дії іо ні -
зу ю чо го вип роміню ван ня у виг ляді ти ре о -
їдитів, а зго дом – зло якісних но во ут во рень
ЩЗ. Се ред же інших осіб з до за ми оп ро -
мінен ня 250–1000 мЗв ви ник ла три ва ла
(про тя гом пер ших 3–5 по а варійних років)
тран зи тор на еу ти реоїдна гіпер ти рок си не -
мія, що ста ло пе ре ду мо вою пос ту по во го
відстро че но го роз вит ку хронічних па то ло -
гіч них про цесів в ЩЗ (на сам пе ред, ти рео -
їдиту і вуз ло во го зо бу), а та кож – в інших
ен док рин них ор га нах.
Іонізу ю че вип роміню ван ня уш ко ди ло ге -
не тич ний апа рат клітин, що приз ве ло до де -
с та білізації хро мо сом, со ма тич них му тацій
і, як наслідок, – до по ру шень ре па рації оп -
роміне них клітин, нез дат ності син те зу ва ти
адек ватні кіль кості гор монів та інших біо -
логічно-ак тив них ре чо вин, а, ча сом, зреш -
тою – до їхньої за ги белі і заміни спо луч ною
тка ни ною (Камінсь кий О.В., 2004). Крім то -
го, ви ник ли зміни струк ту ри ци то ме мб ран,
по ру шен ня ре цеп тор ної взаємодії гор мо -
нів, внутрішнь о сис тем них фізіологіч них
зв’язків, що спри я ло фор му ван ню тка нин -
ної ре зис те нт ності до дії де я ких гор монів.
Не га тив ний вплив чин ників Чор но бильсь -
кої аварії на ен док рин ну сис те му призвів до
роз вит ку по ру шень, зокрема, ме ханізмів
ре гу ляції енер ге тич ного обміну і ма си тіла,
зміни по ведінко вих ре акцій, збіль шен ня
чис ла ви падків ожиріння, ок си да тив но го
стре су з ре зуль ту ю чою дис ліпідемією, цук -
ро во го діа бе ту та інших па то логічних станів.
Ок ремі з та ких наслідків ма ють сис тем ний
ха рак тер, зок ре ма – синд ро ми інсуліно- та
леп ти но ре зис те нт ності, котрі відзна ча ють ся
аг ре сив нішим пе ребігом, стійкістю до ліку -
ван ня і суп ро вод жу ють ся асоційо ва ни ми
клінічни ми сер це во-су дин ни ми (ар теріаль -
на гіпер тензія, ішемічна хво ро ба сер ця),
ней роп сихіат рич ни ми (дисцир ку ля тор на
ен це фа ло патія, пси хо ор га ніч ний синд ром)
та інши ми про я ва ми.
В по дальші 5 років (1992–1996) ри зик
роз вит ку хво роб ЩЗ в осіб, які по терпіли
внаслідок аварії на ЧА ЕС, збіль шив ся у ~9
разів, цук ро во го діабе ту 2 ти пу – у ~2,4 ра зи.
Щорічний темп зрос тан ня ен док рин ної зах -
во рю ва ності в УЛ НА був у ~3–5 разів ви щий,
ніж се ред до рос ло го на се лен ня Ук раїни в
ціло му. Відзна чаєть ся “омо лод жу ван ня” цих
зах во рю вань, за га лом, влас ти вих осо бам
більш літнь о го віку. За да ни ми Дер жав но го
3/2010 НОВАЯ МЕДИЦИНА ТЫСЯЧЕЛЕТИЯ 29