Радиационная медицина - Новая Медицина Тысячелетия

КАРДИОЛОГИЯ
кон це н трація до ся гаєть ся за од ну го ди ну,
час на півроз па ду в плазмі скла дає дві го ди -
ни, а гіпо тен зив ний ефект три ває до двад -
ця ти чо тирь ох го дин, що пов’яза но з йо го
зат рим кою в цент ральній нер вовій сис темі.
Мок сонідин та йо го ме та боліти май же
повністю (до 90%) ви во дять ся нир ка ми
впро довж до би. Зва жа ю чи на се лек тивність
дії та ви со ку спорідненість з іміда зо лі но ви -
ми ре цеп то ра ми (тип І 1 та І 2 ), мо ле ку ли ак -
тив ної ре чо ви ни Мок со га ма ® зай ма ють
місця (сай ти) зв’язу ван ня іміда зо лі ну, зав -
дя ки чо му зни жуєть ся пе ри ферійний опір в
ар теріолах без зміни величини сер це во го
ви ки ду. Пре па рат має віднос но слаб ку
спорідненість з a 2 -ад ре но ре цеп то ра ми, то -
му побічна дія у виг ляді су хості слизових
оболонок чи се дації не ви ра же на. Мок со -
га ма ® ду же рідко вик ли кає ор тос та тич ну
гіпо тензію або го ло вок ружіння. Не має
чітких да них що до за бо ро ни зас то су ван ня
мок соніди ну у вагітних, чи то не га тив но го
впли ву аген ту на здатність ке ру ва ти ав тот -
ра нс пор том.
В конт роль о ва них досліджен нях по ка за -
но, що ан тигіпер тен зив на ак тивність мок -
соніди ну порівня на з ак тивністю пре па ратів
та ких груп, як тіази дові діуре ти ки, бло ка то -
ри b-ад ре но ре цеп торів, ан та гоністи повіль -
них кальцієвих ка налів та інгібіто ри ангіо -
тен зин-перетворюючого ферменту. Так, в
подвійно му сліпо му в па ра лель них гру пах
клінічному дослідженні ефектів мок соніди -
ну та кап топ ри лу (0,2 мг та 25 мг двічі на до -
бу, від повідно) відбу ва ло ся рівною мірою
зни жен ня ве ли чи ни ар теріаль но го тис ку в
обох гру пах суб’єктів (n=26) з ~145/91 до
~140/87 мм рт. ст. (Kraft K., Vetter H., 1994),
а в масш таб но му вип ро бу ванні (n=140),
проведеному гру пою під керівницт вом H.E.
Kuppers (1997) мок сонідин 0,4 мг оди на че
на до бу і ена лап рил 10 мг на день од на ко -
вою мірою змен шу ва ли ве ли чи ну сис -
толічно го і діас толічно го ар теріаль но го тис -
ку (на 14/10 і 14/13 мм рт. ст., відповідно). В
ще одній публікації B.N.C. Prichard і
співробітників (2002) на ве де но дані про
хво рих з помірно- та се реднь о тяж кою АГ,
які от ри му ва ли оди на че на день 0,6 мг мок -
сонідіну або 20 мг ена лап ри лу: гіпо тен зив -
ний ефект обох агентів че рез 8 тижнів ліку -
ван ня дос товірно не відрізняв ся, а від по -
відні пре па ра ти доб ре пе ре но си ли ся па -
цієнта ми, ад же жо ден з них пе ред час но не
ви був з досліджен ня.
“Го ло ви гідри”
і влас ти вості мок соніди ну
Ме та болічний синд ром найбільш пов но був
опи са ний в 1988 році G. Reaven. Ав тор, пе -
ред ба ча ю чи роль інсуліно ре зис те нт ності та
гіперінсулінемії в па то ге незі АГ, ЦД та
ішемічної хво ро би сер ця, ок рес лив ме жа ми
синд ро му влас не гіперінсулінемію, інсуліно -
ре зис те нт ность, а та кож – підви ще ний рі -
вень хо лес те ри ну і ліпоп ро теїнів низь кої
щіль ності, низь кий рівень хо лес те ри ну лі -
по п ро теїнів ви со кої щіль ності та АГ. Ме ди -
ка мен тоз на те рапія АГ в поєднанні з ме та -
болічним синд ро мом чи ЦД по ля гає у зас то -
су ванні ме ди ка ментів, що підви щу ють чут -
ливість клітин до інсуліну, а та кож – гіпо лі пі -
демічних та ан тигіпер тен зив них лікарсь ких
за собів. Бе зу мов но, пре па рат, який впли ває
на декіль ка лан цюгів па то ге не зу, має значні
пе ре ва ги над аген та ми вузь ко нап рав ле ної
дії. У зв'яз ку з цим, ос таннім ча сом ве ли ке
зна чен ня на даєть ся впли ву ан тигіпер тен -
зив них за собів на стан вуг ле вод но го та лі -
під но го обміну.
Інсуліно ре зис тентність
Влас тивість мок соніди ну підви щу ва ти чут -
ливість до інсуліну бу ла по ка за на як в екс пе -
ри мен таль них ро бо тах S.L.F. Chan і спів -
робітників (1995), D. Separovic і співав торів
(1996), ко лек ти ву під керівницт вом S.V.
Zaitsev (1996), а та кож Z. Sun та P. Ernsberger
(2007), так і в клінічних досліджен нях А. Ha -
en ni та H. Lithell (1999) і V.A. Almazov з ко ле -
га ми (2000). В ос тан нь о му з них порівню ва -
ли вплив мок соніди ну і мет форміну на глі -
ке мічний профіль у пацієнтів з АГ, ожи рін -
ням, ре зис тентністю до інсуліну та по ру шен -
ням то ле ра нт ності до глю ко зи або ж без си -
мп том ним ЦД. В ре зуль таті бу ло до ве де но,
що мок сонідин має влас тивість пок ра щу ва -
ти чут ливість до інсуліну та зни жу ва ти
рівень гормону в плазмі крові у пацієнтів з
АГ та ожирінням.
4
НОВАЯ МЕДИЦИНА ТЫСЯЧЕЛЕТИЯ
3/2010