Create successful ePaper yourself
Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.
— Дьоржи...Ну. Мурза маж. Так — це ляпають на нарах..<br />
Пульку пишуть. Купець зовсім замовк, а Лев^Цей ніби його<br />
в комашню червоних паливод положено. Йому пригадуються<br />
чорні мундури, довгі вуса, бочечка зі своїм „хе-хе-хе!“<br />
— Що-ж, думає. Ранок революції. Але-ж той купець. Але<br />
той огидний, паскудний купчисько. Безсоромний, нахабний....<br />
Ні. Це брехня. Очевидна, жорстока, зла.<br />
— Ну, а той... Котомкин. Де той дівся<br />
— Та розстріляли. — відповідає купець. На дванадцятий<br />
день по від'їзді з Харкова.<br />
— За якого-ж чорта його...<br />
Купець на питання не відповів, а казав: — квіточки<br />
свої весь час хоронив, та до рота, до грудей тулив — так<br />
цілував, так цілував... Я коли з суду прийшов. Спокійний<br />
такий, злегка того... поблід, але загалом нічого...<br />
— Що як питаємо.<br />
— Сказали: спекулянті Ти, кажуть, мені, сукин син...<br />
— Так, кажу.<br />
— Ти, кажуть нашу країну обкрадав. Тисячі, міліони<br />
пухнуть, а ти солі захтів... Ро-з-стрі-лять!<br />
От, наше, і пропало. Коби, каже, хоч спекулянт. А то.<br />
Пудик солі. Ій-богу пудик солі. Юшку, гнилі картоплі їм.<br />
Все несолене. Сіль ввижилася, кров власну пили,мочею солили,<br />
вмирати не хотілось... Отай-на. Отай досолився. За пудик<br />
солі. Отай-на! Просився, щоб першого. Боюся я, каже.<br />
Перелякана я людина. Прошли. Нічого. Як не до них. Випхнули.<br />
Діточки, кричу. Хапався за одвірки, падав до земли<br />
цілував її, лоба розбив. Доня моя. Нащо я її родив Нащо<br />
я сам родився. — Нічого нам, кажуть, зі спекулянтами лімонічать.<br />
— ^Колиб хоч спекулянт...<br />
Вечером роздав всі свої річі. Подушчину, чайничка...<br />
Пішов після у свій кутик і там молився. А коли з есером*<br />
прощався, сказав йому: — От маєте. Знаю я, що лаяли мене.<br />
Тепер місця вам самим буде досить — і захитав головою.<br />
В очах його ніякого чорта, крім всепрощення, але егоїстичного,<br />
щоб всі бачили .. А коли прийшли до нього, заметушився,<br />
розгубився, ніби його на крадіжці накрили.<br />
— Чого бали витріщив — ревнув чекіст. Ти Котомкин<br />
— Я, я, я! — знервувався Котомкін. Діти, діти... Діти у<br />
мене... Колиб так наперед. Боязкий я. Переляканий.<br />
— Ну, ну! Пашол. Там розберуть... — і штовхнувши<br />
в шияку, випхали Котомкика.<br />
— Якійсь то сукин син роздував цю величезну кльоаку<br />
зла і смерти. А тут ви „клясовий ворог“, „контрреволюція“,<br />
чорт. диявол... Ірунда. Ніякої контрреволюції. Садизм<br />
і бандицтво. Це хронічно. От, вбий мене грім, копи хоч<br />
остільки брешу. Чистої марки, первий сорт московської<br />
виробки правда. Вони і термін „бандити“ видумали, щоб
Change language