Create successful ePaper yourself
Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.
— „Я., і глянув на неї здивовано. О, то цілком інша<br />
річ“! сказав. „Я мігби доконали того, чого ви не потрапилиб,<br />
приміром“...<br />
— „Що приміром“<br />
— „Ох, яби таку потвору на кусники розніс“! крикнув<br />
пристрасно.<br />
— „І думаєте, що тим способом ви решкунду добулиб“<br />
— „Скоріш за мене і чорт її не добув би“!<br />
— „То чомуж не можете рознести тої потвори на кусники<br />
задля мене вимовила неждано. — Не моглиби ви<br />
таким самим засобом добути решкунди для мене і рівночасно<br />
заробити собі шість соток гіней Такий саме інтерес<br />
мали ви — на думці, — думаю — коли ви укладали те ваше<br />
оголошення: Винаймається моноплян, що робить двіста миль<br />
на годину. Високі ціни та ще вищі послуги. Справні, зажерті<br />
і до смерти мовчазні пільоти. Виконують все, готові<br />
кожної хвилі. Телєфон: Істерн 0907“. Прочитавши це, вона<br />
зареготала провокаційно.<br />
— „Колиж ви -так думали, укладаючи оце оголошення,<br />
то тут же трапляється відповідна для вас робота, така, якої<br />
вам треба“!<br />
Маллорій гірко усміхнувся. — „Пригадується мені біблійний<br />
Даниіл на Страшнім Судилищі“, сказав голосом не<br />
без подиву. А коли вона мовчала, додав: „Признаю льогічність<br />
вашого аргументу, та все таки думаю, що ви лиш так<br />
справу свою представляєте, бо деж у вас докази, що все<br />
це правда, що ви тут оповідаєте“<br />
— „Найлуччим доказом того є я сама і мій хворий<br />
батько і факт, що я є тут. Колиб це не була правда, то<br />
пощожби я тут приходила“<br />
— „Правильно! І Маллорій ще раз звернувся лицем до<br />
вікна. — Від коли ви перебуваєте в Англії“ спитав раптом.<br />
— „Несповна року“, була відповідь.<br />
— „Ви замітно гарно володієте англійською мовою“.<br />
— „Так, бо мене виховано у англійському монастири<br />
Сестриць Святого Серця, так званих ^Сакрегарток у Празі“.<br />
— „Гей, гей“! Ніби на перекір душевному переконанню<br />
почав Маллорій вірити дівчині. — „Але яким способом<br />
ви тут дісталися Ви казали, що вуйко все забрав від<br />
вас“.<br />
— „Так. І якби не ті Сестриці, то ми мали йти до дому<br />
робіт, Вони-то написали до своїх знайомих у Льондоні і ті<br />
нас запросили сюди. Так ми дісталися до Англії“.<br />
— „А ті знайомі перебувають в Льондоні“<br />
— „Вони є тут недалеко. Я зараз можу вас справити,<br />
і ви їх можете побачити“.<br />
— „Не треба! А пашпорт у вас є“