Вип. 375 - Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського

Ю.Н. Дмитрієнковніх філософів, в етичній і педагогічній літературіперіоду феодалізму і капіталізму міститься немалоформулювань ряду моральних правил, норм, ма к-сим, за яких при найбільш скрупульозному аналізінеможливо виявити класовий зміст саме тому, щов них відбилися деякі непроминущі загальнолюдськіелементи, властиві моралі.В радянській науці першої половин XXстоліття питання про наявність загальнолюдс ь-ких елементів у моралі не отримало належногорозвитку через абсолютизацію, гіпертрофованістькласового підходу до моральності. Засновник соціалістичноїдержави В. І. Ленін підкреслював, щобудь-яку "моральність, узяту з позалюдського, позакласовогопоняття, ми заперечуємо... Ми гов о-римо, що наша моральність підпорядкована цілкомінтересам класової боротьби пролетаріату [5, с.309, 311]. Проте вождь пролетаріату не заперечувавзапозичення в новому суспільстві старих, віковихправил гуртожитку, покладених в основу до б-рих етичних понять [5, с. 314-315].Ті, хто висловлювався про існування ел е-ментарних етичних законів, про неприпуст имістьїх порушення на практиці через класові інтереси,піддавалися жорстокій критиці. Наприклад,Л.І.Аксельрод писала: "Якщо норма, яка забороняєкрадіжку, за певних обставинах, порушувалася р е-волюційною партією..., то ці акти могли здійсн ю-ватися за умови спеціальних ухвал тих або іншихпартійних інстанцій" [6, с. 202].Окрім того, "привласнювати можна було зреволюційною метою лише казенне майно, алене майно приватної особи". Л.І. Аксельрод справедливопідкреслювала, що людське суспільствоне могло б проіснувати і двох днів за відсутностіелементарних етичних законів, що деякі етичнінорми життя минулого увійшли до сучасної ет и-чної культури, і правильно вважала, що ігноруванняцих положень об'єктивно веде до релятив і-зму, до заперечення етичного прогресу. Л.І. Аксельродкритикували за думку про частковий збігінтересів особи з інтересами цілого на всіх ст у-пенях суспільного розвитку, якими б не були суперечливіі протилежні інтереси різних класів.Звичайно, вона дуже широко трактувала збіг інтересівособи і суспільства в класово антагоністичнихформаціях, але не можна відкинути наявністьзагальнолюдських інтересів у збереженні тапідтримці суспільного життя, як таких. Сам те рмін"загальнолюдське" асоціювався з теоріями буржу а-зних етиків, що ігнорували розподіл суспільства наворожі класи. За таких історичних умов того часукласовий момент нерідко абсолютизувався і доводивсядо абсурду. Часто "ультрареволюційне" з а-перечення старої моралі взагалі приводило до з а-перечення загальнолюдського.Висновки. Наукова новизна статті характеризуєтьсятим, що вона до певної міри висвітилипідходи до вивчення проблеми взаємодії пр а-вової, моральної й етичної свідомості як найголовнішоїпередумови порозуміння всіх верствсучасного українського населення. Практичн езначення справжньої статті полягає в можливостівикористання на практиці низки її теорет ичнихпропозицій, висновків і практичних рекоменд а-цій при визначенні основних напрямів с оціальноїі правової політики з нейтралізації та з аборонипрогресуючої аномії. Результати дослідження можутьбути використані в законотворчій роботі, вподальших наукових дослідженнях проблем пр а-восвідомості особи, а також в навчально-виховномупроцесі. Думаємо, що подальше дослідженнінашої проблематики допоможе істотному вивче н-ню різних властивостей правової свідомості.Список літератури1. Гегель Ф.В. Философия права. - М.:Мысль, 1990.2. Маркс К, Энгельс Ф. Немецкая идеол о-гия. Соч. Изд. 4. - Т. 3.3. Маркс К., Энгельс Ф. Анти-Дюринг.Соч. Изд. 4. - Т. 20.5. Плеханов Г. В. О простых законах нра в-ственности и права. Избранные философскиепроизведения. - М.,1956. - Т. 1.6. Аксельрод Л. М. В защиту диалектиче с-кого материализма. - Москва: Госиздат, 1929.Стаття надійшла до редколегії 17 січня 2007 року.Рекомендована до опублікування у «Віснику» членом редколегії М.В.Никифораком.Y.N. DmitrienkoLEGAL, MORAL CONSCIOUSNESS, CONSCIOUSNESSOF THE BEAUTY IN CONNECTING SOCIETY: WAY TO UNDERSTANDINGSummaryDifferent approaches are analyzed in article to study of the legal consciousness .24 Науковий вісник Чернівецького університету. 2007. Випуск 375. Правознавство.