Вип. 375 - Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського

О.С. Лотюк Контроль за дотриманням норм конст и-туції має казуальний характер. Його здійсненняпов’язано з розглядом конкретних справ в заг а-льних судах. Питання конституційного контролювирішується тільки в ході цивільного, кримін а-льного або адміністративного процесу, якщосторона в справі посилається на Конституцію. Правом ініціативи щодо застосуванняконституційного контролю наділені виключноучасники (сторони) судового провадження. М о-дель інцидентного контролю Істотна особливість американського ко н-ституційного контролю: суд визнає норму законунеконституційною і не бере її до уваги при вирішенніконкретної справи. Суд не має права скасуватичинність цього закону або його частини.В результаті чого виникає категорія «мертвогозаконодавства». Це закони, які визнані в судахнеконституційними, щодо яких існує заборонаподальшого застосування в судах, але формальнов державі вони чинні. Не існує обов’язку парламентускасувати цей закон.На другому етапі виникає принципово новаЄвропейська модель конституційного правосу д-дя, концепція якого розроблена австрійськимвченими Г.Кельзеном і К. Ейзенманом. Саме цівчені довели, що гарантія дієвості Конституціїповинна базуватися в основному на можливостібезпосереднього анулювання актів, які супер е-чать їй. Також Кельзен указував, що ні в якомуразі не можна доручати анулювання неправомі р-них актів тому органу, котрий їх прийня в. Такиморганом може бути або Конституційний суд , аботрибунал, або квазісудовий орган, складений знайбільш компетентних і відомих у країні юри с-тів[1, с.79]. Відомий нормативіст Ганс К ельзен,який на той час перебував на посаді Мін істраЮстиції Австрії, створив перший КонституційнийСуд у Європі. Він проіснував тільки на п а-пері і не розглянув жодної справи.Практично всі країни східної Європи з а-стосували австрійську (або, як її іноді називають,німецьку модель). Німецька модель – модель суцільногоабо тотального конституційного контролю.Для здійснення конституційного контролюв Німеччині запроваджено спеціальний органконституційної юрисдикції – Федеральний конституційнийсуд. Але всі інші суди також берутьучасть у здійсненні конституційного кон тролю,але обмежену.Федеральний конституційний суд перевіряєзакони на предмет їх формальної і матеріальноївідповідності конституції; розглядає констит у-ційно-правові спори між федерацією та Землямиабо між різними Землями; розглядає спори з п и-тань тлумачення положень Основного законупро обсяг прав і обов’язків верховного федер а-льного органу (Парламенту, Уряду або федер а-льного президента) або іншого учасника конфл і-кту, який наділений Основним законом власнимиправами. Здійснює як абстрактний , так і конкретнийконституційний контроль. Абстрактний –на запит Федерального уряду, земельного урядуабо 1\3 Бундестагу з питань відповідності законівземель Основному закону або про сумісність з е-мельного права і федерального права. Конкретнийконституційний контроль – за запитом суду.Діє правило: якщо загальний суд при розглядісправи встановив неконституційність закону,тоді він зобов’язаний призупинити провадженняпо справі і звернутись до ФКС і лише після ві д-повідного рішення ФКС завершити розглядсправи. ФКС розглядає скарги громадян на порушенняїх основних прав [5, с.605].Головна відмінність європейської моделівід американської полягає в тому, що констит у-ційна юстиція виділяється із загального правос у-ддя і здійснюється не судами загальної юрисди к-ції, а спеціалізованим органом – конституційнимсудом. Для цих органів наглядова діяльність єєдиною або головною функцією (Австрія, Ісп а-нія, Італія, ФРН).У Франції встановилася концепція охорониКонституції в рамках системи парламентаризму.Особливим органом конституційног о контролюстала парламентська Конституційна рада Франції– окремий політичний орган. Французька П’ятареспубліка використовує систему квазісудовогоконституційного контролю[5, с.546].Швейцарська модель має застосування вШвейцарії і в ряді країн Латинськ ої Америки. Іїще називають модель amparo. На наш погляд,саме модель ампаро заслуговує на особливу ув а-гу. Процедура ампаро розглядається конституц і-оналістами в системі правових гарантій о сновнихправ і свобод людини і громадянина в зарубі ж-них країнах [1, с.125]. Фактично процедура ампароє однією із форм спеціалізованого конст и-туційного контролю, який застосовується з пе в-ними особливостями у Швейцарії та країнах ЛатинськоїАмерики, таких як Мексика, Аргентина,Чилі, Перу. Термін «ампаро» походить від іспанськогослова аmparar – охороняти, захищати.У конституційному праві Мексики викор и-стовується термін, який можна перекласти як«скарга в порядку ампаро». Цей термін виник у1840 в проекті Конституційї для штат у Юкатан,розробленому Мануелем Рехоном. У цьому про-44 Науковий вісник Чернівецького університету. 2007. Випуск 375. Правознавство.