Вип. 375 - Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського

До 600-річчя м.Чернівцівій – 272, у будівельній – 119, у поліцейській –31, у культовій і шкільній – 37, у спеціальнихкомісіях – 30.Але, будучи авторитетним органом сам о-врядування, міська рада не завжди спра влялася зісвоїми завданнями. Ось як писав про це у статті"Криза в Чернівецькій міській рад і" Є.Ерліх(у передруці “Буковини”): “Управа гром ади є увсіх галузях образом неладу, занедбання, якомупари не можна знайти ніде. Те, що діється, – сечистий сором. Але до того сорому, здається, – немає в міроздатних кругах почуття ніхто. Правда,всі органи громади ... мають цілий ряд дуже п о-чесних мужів – осіб, що можуть стати окрасоюкождої корпорації, та все таки загальне враженнядуже сумне”. Є.Ерліх оголосив про намір ств о-рити у Чернівцях “партію чистих рук” без різн и-ці національності та віроспов ідання і з девізом:“Сьома заповідь”.Міська рада підлягала безпосередньо зем е-льному урядові, який стежив за тим, щоб вона непереступала своїх повноважень. Від сейму міськарада залежала лише у випадках великих продажнерухомого майна (на суму більше 10.000 ф л.),отримання значних субсидій і т. ін. Інші майновісправи рада вирішувала самостійно.Все майно міської громади було точно пр о-інвентаризоване із зазначенням цін, об’єктів,розмірів, площ. Кожен член громади мав право убудь-який час перевірити наявність і стан цьогомайна. Вважалося, що громадське майно пов и-нне щороку давати прибуток, за рахунок якогорозвивалося виробництво, вирішувалися соці а-льні та культурні проблеми. Формально ко жнийчлен громади мав право на використання певноїчастки громадського майна.Чи не найскладнішим для міської ради (імагістрату) було питання про формування вла с-ного бюджету. За два місяці до кінця року бу р-гомістр був зобов’язаний представити господа р-ський план і проект бюджету на наступний рік ізатвердити їх на сесії міської ради за місяць допочатку наступного року. Не пі зніше, як черезтри місяці після закінчення господарського рокубургомістр повинен був прозвітувати про вик о-ристання громадського майна у минулому році.За два тижні до звіту коротка інформація про о с-новні наслідки господарювання вивішувалася умагістраті і була доступна для всіх жителів міста.З метою нагромадження коштів для буді в-ництва та соціальних фондів міська рада моглавводити "Громадські податки". Вони визначал и-ся як певний процент від основних держ авнихподатків, як націнка на певні товари або якасьробота на користь громади. Якщо громадськийподаток перевищував 60% від державного пода т-ку, а націнка на товар була вищою, ніж 75%, тоїх введення мало затверджуватися крайовим в и-ділом. Громадяни мали право у 14-денний терміноскаржити рішення ради про підвищення гр о-мадського податку.Статут 1864 року визначив і порядок виб о-рів до міської ради. Як активним, так і пасивнимвиборчим правом володіли тільки члени громадита почесні громадяни. Встановлювався д оситьвисокий майновий ценз: не менше 5 гульденівпрямих податків на рік у центрі міста і 3 гульд е-нів – у передмісті. У зв’язку з цим, наприклад, у1897 році із 60 тисяч населення Чернівців правоголосу мали лише 2200 осіб.Виборчого права позбавлялись осо би, визнанівинними у скоєнні злочину, військовосл у-жбовці дійсної служби, жінки й особи, котрі зн а-ходились під батьківським наглядом та опікунс т-вом, особи, які користувалися опікою для бідних,заробітчани-поденники, ремісники без постійн о-го промислу (§§ 16-17). Правда, в 1864 р. виборчіправа отримали євреї, які пізніше постійно м а-ли найбільше представництво в міській раді. Т о-ді ж єврейське населення Чернівців отрималоправо придбання та володіння нерухомістю.Обраним міг бути всякий член громади звиборчим правом, якому виповнилося 24 роки ( §18). Не могли бути обраними службовці громади(поки знаходились на службі), особи, які вчин и-ли проступки проти громадської моралі, особи,позбавлені служби за порушення службової ди с-ципліни, особи, визнані винними у ск оєнні злочинів;особи, над майном яких відкритий ко н-курс (§§ 19-20).Серед обраних у 1904 р. 50 членів міської р а-ди було 17 чиновників (діючих або пенсіон ерів), 5професорів і вчителів, 4 адвокати і нотарі,3 підприємці, 3 інженерно-технічні працівники табудівельники, 2 поміщики, 2 письменники і журналісти,1 медичний працівник, 1 працівник торгі в-лі, 1 офіцер-пенсіонер та 11 приватних осіб.Вибори здійснювались у 3-х виборчихокругах. Центр міста становив перший округ,передмістя Роша – другий, а передмістя Каличанка,Клокучка і Гаряча – третій. Перший виборчийокруг обирав 45 депутатів, другий – 3, а третій– 2 (§ 21).При складанні списків виборців до першоїкурії записували 25% всіх виборців: міщан,представників інтелігенції, священиків, урядо в-ців, офіцерів, професорів, учителів та ін. До др у-гої курії вписували третину всіх виборців: пла т-6 Науковий вісник Чернівецького університету. 2007. Випуск 375. Правознавство.