Журнал "Почки" том 10, №2

More documents

Recommendations

Info

Îãëÿä / ReviewПереваги методу. Даний метод дозволяє точніше визначатититр досліджуваних антитіл, виявляє сенсибілізаціюна більш ранніх стадіях розвитку. Для дослідженнявикористовують малу кількість сироватки, що є менштравматичним для пацієнта. Метод є найбільш наочним,оскільки виключає труднощі інтерпретації результатів зарахунок проведення візуальної оцінки реакції аглютинаціїв товщі колонки гелевої карти. Для проведення реакціїпотребується менше часу за рахунок скорочення часуінкубації. Результати можуть зберігатися тривалий часдля порівняння з результатами подальших досліджень(тобто можлива архівація), що не є можливим в методицівизначення титру антитіл в сольовому розчині [3].Îñíîâí³ ìåòîäè åë³ì³íàö³¿àíòè-A/B àíòèò³ëПісля точного визначення титру групових антитілнаступною задачею є передопераційне видалення анти-А/B антитіл до безпечного рівня і підтримка даного рівняпротягом принаймні раннього післяопераційногоперіоду. Для вирішення даного завдання застосовуєтьсянизка методів терапевтичного аферезу.Плазмаферез на сьогодні використовує більшістьцентрів для видалення анти-A/B антитіл при проведенніAB0-несумісних трансплантацій. Процедура передбачаєподіл крові реципієнта на клітинні елементи, які повертаютьсяреципієнту, і плазму, що видаляється. Для заміщеннявилученої плазми можна використовувати колоїднірозчини, наприклад людського альбуміну, кристалоїднірозчини, наприклад фізіологічний, а також свіжозамороженуплазму (СЗП), що не містить анти-А/В антитіл, тобтоплазму тільки AB(IV) групи крові. Перевагами методує то, що плазмаферез давно і широко використовуєтьсяпрактично всіма трансплантаційними центрами. За допомогоюданого методу з крові потенційного реципієнтаможуть бути видалені інші донорспецифічні антитіла,наприклад анти-HLA, та компоненти комплементу, якітакож можуть нашкодити трансплантату [4].У зв’язку з тим, що при проведенні плазмаферезу видаляютьсяне тільки анти-A/B антитіла, а й інші білковімолекули, що містяться в плазмі, завдання адекватногопоповнення даних втрат залишається невирішеним. Привикористанні донорської СЗП можливі алергічні реакціїдо анафілаксії, крім того, існує хоч і не високий, алецілком реальний ризик передачі інфекцій. Також відомівипадки помилкового використання для заміщення білковихвтрат плазми тієї ж групи крові, що і в реципієнта,що зводить нанівець ефективність проведеної процедуриі може навіть підвищити рівень анти-А/В антитіл.Спроби відмови або мінімізації використання СЗПможуть призвести до ризику кровотеч або тромбозів,оскільки не відбувається адекватне поповнення факторівзгортання крові. Крім того, при проведенні будьякихекстракорпоральних процедур спостерігаєтьсязниження числа тромбоцитів, що є ще одним факторомризику розвитку кровотечі [5–7].Для вирішення проблем і зниження ризиків, якіпов’язані з проведенням плазмаферезу, в Японії буврозроблений метод видалення імуноглобулінів, якийотримав назву «каскадний плазмаферез» (в зарубіжнійлітературі — double-filtration plasmapheresis) [8, 9]. Данийметод дозволяє селективно видаляти частину плазмипацієнта, що містить імуноглобуліни. Насамперед,як і при плазмаферезі, кров пацієнта розділяється наформені елементи і плазму (перший етап), далі плазмапроходить через спеціальний сепаратор (другий етап),де відокремлюються білки, що мають певну молекулярнумасу (імуноглобуліни). Ця частина плазми видаляється,а формені елементи крові і плазма, що не міститьімуноглобулінів, повертаються пацієнту.Переваги методу. Оскільки плазмові фактори згортаннякрові, а також молекули альбуміну мають більшу порівняноз імуноглобулінами молекулярну вагу, процедура несупроводжується значною їх втратою, і, отже, об’єм СЗПй альбуміну, необхідний для заміщення, значно менше,ніж при плазмаферезі. У зв’язку з цим може оброблятисяістотно більший об’єм плазми — до 10 літрів за один сеанс[10]. До недоліків методу можна віднести те, що проведеннякаскадного плазмаферезу дорожче та складніше порівнянозі звичайним плазмаферезом, оскільки потрібнаустановка додаткового фільтра і магістралей. Деякі авторивідзначають, що при проведенні кількох сеансів каскадногоплазмаферезу протягом невеликого проміжку часу впацієнтів спостерігалося значиме зниження концентраціїфактора XIII і фібриногену, що може потребувати інфузіїСЗП або кріопреципітату [11, 12].Higgins і співавт. вважають основною перешкодоюдо збільшення об’єму плазми, оброблюваної протягомоднієї процедури, розвиток у пацієнтів гемодинамічнихпорушень [10]. Причиною таких порушень, найімовірніше,є втрати альбуміну і, внаслідок цього, порушеннятранспорту води в організмі пацієнта [13].Імуноадсорбція з протеїном А (А-ІА) і Igімуноадсорбція(Ig-ІА) — методи терапевтичного аферезу,що призначені для селективного видалення зплазми пацієнта імуноглобулінів. Процедура видаленняімуноглобулінів полягає в пропущенні плазми пацієнтачерез спеціальний фільтр, або, як прийнято говорити,сорбційну колонку. Сорбційна колонка становить собоюматрикс (наприклад, сефароза, скляні або силіконовікульки), на якому розташовані молекули, здатнізв’язувати імуноглобуліни.У колонці для А-ІА на матриксі іммобілізованийпротеїн А виділяється з клітинної стінки Staphylococcusaureus. При проходженні плазми пацієнта через колонкуFc-фрагмент IgG ковалентно зв’язується з протеїном А,таким чином з плазми видаляються імуноглобуліни класуG. При цьому найбільш ефективно видаляються підкласиIgG1, IgG2 і IgG4. Плазма, очищена від імуноглобулінів,повертається пацієнту. При проходженні через колонкудля А-ІА одного об’єму циркулюючої плазми видаляєтьсяблизько 90 % імуноглобулінів класу G і приблизно55 % імуноглобулінів класів M і A. При цьому не спостерігаєтьсязначне зниження рівня фібриногену [14, 15].Колонка для Ig-імуноадсорбції на своєму матриксімістить поліклональні антитіла до імуноглобуліну людини.Механізм й ефективність елімінації імуноглобулінівтакі ж, як і при проведенні А-ІА [16, 17].98 Íèðêè, ISSN 2307-1257 (print), ISSN 2307-1265 (online) Òîì 10, ¹ 2, 2021
Îãëÿä / ReviewА-ІА і Ig-ІА мають усі переваги каскадного плазмаферезу,при цьому втрати факторів згортання практичнозведені до нуля. Потреби в заміщенні втрат білка, якправило, не виникає навіть у тому разі, коли проводятьсякілька сеансів протягом короткого проміжку часу.До недоліків даних методів порівняно з плазмаферезомі каскадним плазмаферезом можна віднести те,що вони мають обмежену здатність видаляти імуноглобуліникласу М і IgG3. На сьогодні не цілком ясна рольімуноглобулінів даних класів у розвитку антитілоопосередкованоговідторгнення при AB0-несумісній трансплантаціїнирки [17]. Однак у 2007 році Tyden і співавт.повідомили про результати кількох AB0-несуміснихтрансплантацій нирки з використанням А-ІА для передопераційноїпідготовки. В одного пацієнта з трьох упісляопераційному періоді розвинулося гостре антитілоопосередкованевідторгнення, що автори пов’язуютьіз недостатньою ефективністю процедур А-ІА в передопераційномуперіоді [18].Використання методів напівселективної імуноадсорбціїпов’язане з додатковими витратами на придбанняколонок і матеріалів. За оцінками Tyden і співавт. [18]і Schwenger і співавт. [19], дані витрати становлять 10000–12 000 доларів США на одного пацієнта порівняноз плазмаферезом.Перші повідомлення про експериментальне застосуванняантигенспецифічної імуноадсорбції з’явилисяв 1970-х роках [20, 21]. У 1979 році Terman і співавт. повідомилипро успішне лікування пацієнта із системнимчервоним вовчаком за допомогою специфічної імуноадсорбціїантитіл до ДНК [22], а трохи пізніше Bensinger іспівавт. опублікували результати першого дослідженнязастосування імуноадсорбції для видалення анти-A/Bантитіл для підготовки пацієнтів до AB0-несумісної трансплантаціїкісткового мозку. Імуносорбентами були синтетичніA- або B-антигени, іммобілізовані на кремнієвомуматриксі [23]. Надалі дана система стала реалізовуватисяяк комерційний продукт під назвою Synsorb/Biosorb ®й активно застосовується у всьому світі для проведеннянесумісних за групою крові трансплантацій [24–27]. Однакна початку 1990-х років через частий прояв побічнихефектів (тромбоцитопенія, алергічні реакції, утрудненнядихання, болі в грудях і спині, шлунково-кишкові кровотечі,раптові смерті) [25, 28] було зупинено виробництводаних імуносорбційних колонок.У 2001 році стала доступною для клінічного використаннянова система антигенспецифічної імуноадсорбціїанти-A/B антитіл (Glycosorb AB0 ® , GlycorexTransplantation AB, Lund, Sweden). Імуносорбційна колонкастановить собою іммобілізовані на сефарозномуматриксі термінальні трисахариди антигену A або B [29].Перша AB0-несумісна трансплантація з використаннямсистеми Glycosorb була виконана у вересні 2001 року вKarolinska University Hospital, Стокгольм, Швеція [30].До переваг даного методу видалення циркулюючихантигрупових антитіл слід віднести високу ефективність,відсутність потреби в компенсації втрат білкасвіжозамороженою плазмою або альбуміном. Варто відзначити,що висока вартість і неможливість повторноговикористання імуносорбційної колонки істотно обмежуютьзастосування даної технології. У зв’язку з цимостаннім часом дослідження спрямовані на створенняколонок багаторазового застосування.Таким чином, у світі існує низка методів елімінаціїанти-А/В антитіл для підготовки до АВ0-несумісноїтрансплантації нирки, кожний з яких має свої перевагита недоліки. Тому потрібні подальші дослідження вданому напрямку для визначення тактики вибору оптимальногометоду в кожному конкретному випадку.Конфлікт інтересів. Автори з аявляють про відсутністьконфлікту інтересів та власної фінансової зацікавленостіпри підготовці даної статті.Фінансування: власні кошти авторів.Особистий вклад авторів: Р.О. Зограб’ян — ідея,загальний аналіз, В.П. Закордонець — системний аналіз,А.І. Малик — збір матеріалу, написання статті,Н.М. Полончук — збір матеріалу, написання статті.Ñïèñîê ë³òåðàòóðè1. Визначення груп крові за системою АВ0, резус та імуннихантитіл: Інструкція МОЗУ, Київського НДІ гематології татрансфузіології, Львівського НДІ патології крові та трансфузійноїмедицини. Київ, 1999. С. 1-47.2. Лаповець Л.Є., Луцик Б.Д. Лабораторна імунологія. Київ,2004. С. 64-66.3. Цирюльникова О.М., Готье С.В., Порунова А.К. ПатентPU 2526820. Федеральный научный центр трансплантологии иискусственных органов им. акад. В.И. Шумакова МЗРФ.4. Pierson R.N., 3 rd , Loyd J.E., Goodwin A. et al. Successfulmanagement of an ABO-mismatched lung allograft using antigen-specificimmunoadsorption, complement inhibition, and immunomodulatorytherapy. Transplantation. 2002. 1. Vol. 74. Р. 79-84.5. Chirnside A., Urbaniak S.J., Prowse C.V. et al. Coagulationabnormalities following intensive plasma exchange on the cell separator.II. Effects on factors I, II, V, VII, VIII, IX, X and antithrombinIII. Br. J. Haematol. 1981. 4. Vol. 48. Р. 627-634.6. Domen R.E., Kennedy M.S., Jones L.L. et al. Hemostatic imbalancesproduced by plasma exchange. Transfusion. 1984. 4. Vol. 24.Р. 336-339.7. Huestis D.W. Risks and safety practices in hemapheresis procedures.Arch. Pathol. Lab. Med. 1989. 3. Vol. 113. Р. 273-278.8. Agishi T., Kaneko I., Hasuo Y. et al. Double filtration plasmapheresis.Trans. Am. Soc. Artif. Intern. Organs. 1980. Vol. 26. Р. 406-411.9. Tanabe K. Double-filtration plasmapheresis. Transplantation.2007. 12 Suppl. Vol. 84. Р. 30-32.10. Higgins R., Lowe D., Hathaway M. et al. Double filtrationplasmapheresis in antibody-incompatible kidney transplantation.Ther. Apher. Dial. 2010. 4. Vol. 14. Р. 392-399.11. Hanafusa N., Kondo Y., Suzuki M. et al. Double filtrationplasmapheresis can decrease factor XIII Activity. Ther. Apher. Dial.2007. 3. Vol. 11. Р. 165-170.12. Lin S.M., Yeh J.H., Lee C.C. et al. Clearance of fibrinogenand von Willebrand factor in serial double-filtration plasmapheresis.J. Clin. Apher. 2003. 2. Vol. 18. Р. 67-70.13. Yeh J.H., Chen W.H., Chiu H.C. Hemodynamic study of serialdouble-filtration plasmapheresis. J. Clin. Apher. 2002. 1. Vol. 17. Р. 33-37.14. Belak M., Borberg H., Jimenez C. et al. Technical and clinicalexperience with protein A immunoadsorption columns. Transfus. Sci.1994. 4. Vol. 15. Р. 419-422.Òîì 10, ¹ 2, 2021www.mif-ua.com, http://kidneys.zaslavsky.com.ua 99
Page 3 and 4:
Національний уніве
Page 5 and 6:
Editor-in-ChiefDmytro D. IvanovSpec
Page 7 and 8:
Çì³ñò / ContentsÏîãëÿä
Page 9 and 10:
Ñòîð³íêà ðåäàêòîðà
Page 11 and 12:
Òåìà íîìåðà / Cover Story
Page 13 and 14:
Òåìà íîìåðà / Cover Story
Page 15 and 16:
Îðèã³íàëüí³ ñòàòò³
Page 17 and 18:
Page 19 and 20:
Page 21 and 22:
Íà äîïîìîãó ïðàêòè
Page 23 and 24:
Page 27 and 28:
Page 29 and 30:
Page 31 and 32:
Page 33 and 34:
Page 37 and 38:
Page 39 and 40:
Page 41 and 42:
Page 43 and 44:
Page 45 and 46:
Ïîãëÿä íà ïðîáëåìóL
Page 47 and 48:
Ïîãëÿä íà ïðîáëåìó
Page 49 and 50: Ïîãëÿä íà ïðîáëåìó
Page 57 and 58: Ïîãëÿä íà ïðîáëåìóL
Page 61: Ïîãëÿä íà ïðîáëåìó
Page 64 and 65: Ñó÷àñíà ôàðìàêîòåð
Page 66 and 67: Ñó÷àñíà ôàðìàêîòåð
Page 68 and 69: ÍàñòàíîâèGuidelinesDOI: ht
Page 74 and 75: Íàñòàíîâè / Guidelines1 2
Page 76 and 77: Íàñòàíîâè / GuidelinesТа
Page 78 and 79: ÍàñòàíîâèGuidelinesFloege
Page 80 and 81: Íàñòàíîâè / GuidelinesРе
Page 82 and 83: Íàñòàíîâè / GuidelinesБі
Page 84 and 85: Ìàòåð³àëè êîíôåðåí
Page 90 and 91: Îãëÿä / Reviewжує осіб
Page 92 and 93: Îãëÿä / Reviewваскуліт
Page 94 and 95: Îãëÿä / ReviewIgG4-ЗЗ змі
Page 96 and 97: Îãëÿä / ReviewРисунок 4
Page 98 and 99: Îãëÿä / Review21. Boffa J.-J.
Page 102 and 103: Îãëÿä / Review15. Belak M., Wi
Page 104 and 105: Äî óâàãè àâòîð³â / In
Page 106: Медична книгаЯкщо
show all

Журнал "Почки" том 10, №2

You also want an ePaper? Increase the reach of your titles

Delete template?

Save as template?