Журнал "Почки" том 10, №2

More documents

Recommendations

Info

Íà äîïîìîãó ïðàêòèêóþ÷îìó ë³êàðþ / To Help the Practitionerсліджень, перикардиту, плевриту, асциту немає. Через3 місяці терапії доза преднізолону становила 20 мг, розпочататерапія мікофенолату мофетилом у дозі 1,5 г.Через 5 місяців доза преднізолону становила 10 мг, проведенатиреоїдектомія. На контрольному огляді через 8місяців після початку терапії пацієнтка приймає 7,5 мгпреднізолону, 1,5 г мікофенолату, в аналізах крові і сечіпатологій не виявлено, скарг немає.ÎáãîâîðåííÿСистемні ревматичні захворювання пов’язані з підвищенимризиком розвитку злоякісних новоутворень.Цей підвищений ризик є результатом впливу основнихімунологічних ефектів при розвитку автоімунних процесів.Прискорене зростання ракових клітин у мишейз імунодефіцитом і підвищений ризик раку в пацієнтівіз тяжкою імуносупресією підкреслюють важливістьімунної системи як потужного бар’єра проти новоутворень[6]. Можна було очікувати, що імуносупресивнелікування неминуче призведе до ефектів, що сприяютьзростанню злоякісних клітин. Проте нові дані підтверджуютьуявлення, яке було вперше сформульованоРудольфом Вірховим в 1863 році та яке здається парадоксальним,що саме хронічне персистуюче запаленняє критичним компонентом ініціації та прогресуванняраку і що зменшення системного запалення може знизитиризик раку в цих випадках [7].Оцінка ризику раку при ревматичних захворюванняхмає зіставлятися з ризиком розвитку раку протягомусього життя, який становить приблизно 20 % в ЗахіднійЄвропі і Північній Америці, при цьому 5 % населенняв цілому мають рак сьогодні або в анамнезі [8].У кожної 10-ї жінки розвинеться рак грудей, у кожного8-го чоловіка — рак простати, у 1 з 25 осіб — колоректальнийрак, у 1 з 40 — рак легенів і приблизно у 1 з100 — лімфома або інше лімфопроліферативне злоякісненовоутворення. Деяке підвищення і зниження ризикурізних видів раку при тих або інших ревматичних захворюванняхможе призвести до нейтрального ефектудля злоякісних новоутворень в цілому, що підкреслює,чому з клінічної точки зору важливо ідентифікуватиризики, пов’язані з конкретним видом раку, які можутьбути незвичайними.Ризик розвитку злоякісного новоутворення у пацієнтівіз СЧВ є важливою проблемою. Зв’язок між автоімуннимзахворюванням і раком вивчається більшедесяти років. Можливі зазвичай передбачувані шляхи,що зв’язують СЧВ і підвищений ризик раку, включаютьпорушення роботи імунної системи в напрямкувиявлення та знищення пухлини на ранній стадії внаслідокпорушення імунного нагляду і прийому імунодепресантів[9]. Попередні звіти показують, що ризикраку має оборотний зв’язок із віком у пацієнтів з СЧВ,що відрізняється від загальної популяції.У пацієнтів із СЧВ підвищується ризик принаймнідеяких злоякісних новоутворень. Велике міжнароднедослідження, проведене в 30 центрах, що включало16 409 пацієнтів, які спостерігаються протягом121 283 (в середньому 7,4) пацієнто-років, повідомилопро 644 ракові захворювання [10]. В цілому невеликепідвищення ризику було виявлено для всіх видів раку(відношення ризиків (ВР) 1,14; 95% довірчий інтервал(ДІ) 1,05–1,23). Ризик гематологічних злоякіснихновоутворень був значно підвищений (ВР 3,02; 95%ДІ 2,48–3,63), особливо неходжкінської лімфоми (ВР4,39; 95% ДІ 3,46–5,49) і лейкемії. Ризик був особливовисокий для дифузної крупноклітинної В-клітинноїлімфоми, часто агресивних підтипів. Крім того, відзначенийпідвищений ризик раку вульви (ВР 3,78; 95% ДІ1,52–7,78), легень (ВР 1,30; 95% ДІ 1,04–1,60), щитоподібноїзалози (ВР 1,76; 95% ДІ 1,13–2,61) і печінки(ВР 1,87; 95% ДІ 0,97–3,27). Ризик раку був нижчийдля раку грудей (ВР 0,73; 95% ДІ 0,61–0,88), ендометрія(ВР 0,44; 95% ДІ 0,23–0,77) і раку яєчників (ВР0,64; 95% ДІ 0,34–1,10) [11].Походження будь-якого ризику розвитку злоякіснихзахворювань при СЧВ залишається неясним, хоча,як видно, значно не пов’язане з використанням імунодепресантівабо цитотоксичних агентів; більшість когортзанадто малі, щоб дозволити виявити статистичнозначуще збільшення ризику в окремих випадках за короткіперіоди спостереження. Раса та етнічна приналежністьбули визначені як основні чинники ризикураку при СЧВ [12].Фактори ризику розвитку гематологічних злоякіснихновоутворень можуть бути пов’язані з персистуючимзапаленням і активністю захворювання, імунологічнимидефектами і надекспресією онкогенів Bcl-2 івірусів, особливо вірусу Епштейна — Барр [13]. В мережевомудослідженні типу «випадок — конт роль», якевключало 6438 пацієнтів із СЧВ, пов’язаних з національнимрегістром раку в Швеції, було виявлено, щолейкопенія незалежно від імуносупресивного лікуванняє фактором ризику розвитку лейкозів. Пацієнтаміз СЧВ з тривалою лейкопенією та анемією має бутизапропоновано дослідження кісткового мозку [14].Характеристики захворювання, що призводять до неходжкінскоїлімфоми, включають більш тривалий перебігі підвищену активність з помірно тяжким ураженняморганів-мішеней [15].У дослідженні A. Antonelli та співавт. (2010) [16] поширеністьраку щитоподібної залози у 153 пацієнтів зСЧВ порівнювалася з такою в двох відповідних за статтюта віком контрольних групах. Рівні циркулюючогоТТГ, антитіл до тиреоглобуліну та тиреопероксідазибули значно вищими у пацієнтів із СЧВ (P < 0,001 длявсіх). Крім того, у пацієнтів із СЧВ продемонстрованабільш значна поширеність гіпотиреозу (P < 0,001).Серед пацієнтів із СЧВ було виявлено п’ять випадківпапілярного раку щитоподібної залози, тоді як середосіб контрольної групи з дефіцитом йоду таких випадківне спостерігалося (P = 0,001), і тільки один випадокспостерігався серед осіб контрольної групи з достатнімвмістом йоду (P = 0,001). Серед пацієнтів із СЧВз підтвердженим раком щитоподібної залози у 80 %були ознаки автоімунного тиреоїдиту, тоді як тількив 31 % пацієнтів з СЧВ без раку щитоподібної залозипродемонстровані ознаки автоімунного тиреоїдиту38 Íèðêè, ISSN 2307-1257 (print), ISSN 2307-1265 (online) Òîì 10, ¹ 2, 2021
Íà äîïîìîãó ïðàêòèêóþ÷îìó ë³êàðþ / To Help the Practitioner(P = 0,02). Ці дані свідчать про те, що поширеність папілярногораку щитоподібної залози у пацієнтів з СЧВє вищою, ніж у контрольній групі осіб того ж віку, особливов пацієнтів з автоімунним захворюванням щитоподібноїзалози. Отже, при подальшому спостереженніза цими пацієнтами рекомендується пильно стежити застаном щитоподібної залози.Паранеопластичний синдром — це симптоми абосукупність симптомів, які є вторинними щодо первинногоонкологічного процесу. Ці симптоми можуть бутивикликані речовинами, які секретуються пухлиною(гормонами та іншими біологічно активними речовинами)або обумовлені реакцією імунної системи напухлинні клітини (автоімунні реакції, утворення імуннихкомплексів, супресія імунної системи), що залучаєв патологічний процес різні органи і системи, розташованідистантно від первинного вогнища або метастазів[17]. Механізм формування ПНС пов’язаний з пухлиннимиантигенами, на появу яких імунна система людиниреагує утворенням автоантитіл.Актуальність знання ПНС важлива для лікарівбудь-яких спеціальностей, тому що пухлини різноїлокалізації до появи місцевої симптоматики можутьпроявлятися неспецифічними ознаками, які нерідкопомилково трактуються як самостійні захворювання,що призводить до запізнілої діагностики пухлини тапризначення неадекватної терапії.Експресія неоантигена та протипухлинна імуннавідповідь, що супроводжують злоякісну трансформаціюклітин, можуть викликати імунну відповідь протиРисунок 1. У клубочку набряк, незначнапроліферація мезангіальних клітин, апоптоз,в частки капілярних петель фібриноїдний некроз,виражені дегенеративні зміни в епітелії канальців.Забарвлення гематоксиліном та еозином,збільшення × 200Рисунок 3. В клубочку нерівномірне потовщеннячастини капілярних петель, білкові маси впросторі капсули Боумена, розрив базальноїмембрани капсули, виражені дегенеративні змінив канальцях, потовщення тубулярної базальноїмембрани частини канальців. PAS-реакція,збільшення × 200Рисунок 2. Зрощення капілярних петель клубочкавздовж всього периметру капсули Боумена,ділянки фібриноїдного некрозу, в канальцяхвиражені дегенеративні зміни. Забарвленнягематоксиліном та еозином, збільшення × 200Рисунок 4. Виражені дегенеративні змінив епітелії канальців, ділянки атрофії епітелію,сегментарний інтерстиціальний фіброз, дрібнілімфогістіоцитарні клітинні інфільтрати.PAS-реакція, збільшення × 100Òîì 10, ¹ 2, 2021www.mif-ua.com, http://kidneys.zaslavsky.com.ua 39
Page 3 and 4: Національний уніве
Page 5 and 6: Editor-in-ChiefDmytro D. IvanovSpec
Page 7 and 8: Çì³ñò / ContentsÏîãëÿä
Page 9 and 10: Ñòîð³íêà ðåäàêòîðà
Page 11 and 12: Òåìà íîìåðà / Cover Story
Page 13 and 14: Òåìà íîìåðà / Cover Story
Page 15 and 16: Îðèã³íàëüí³ ñòàòò³
Page 21 and 22: Íà äîïîìîãó ïðàêòè
Page 39: Íà äîïîìîãó ïðàêòè
Page 45 and 46: Ïîãëÿä íà ïðîáëåìóL
Page 47 and 48: Ïîãëÿä íà ïðîáëåìó
Page 57 and 58: Ïîãëÿä íà ïðîáëåìóL
Page 61: Ïîãëÿä íà ïðîáëåìó
Page 64 and 65: Ñó÷àñíà ôàðìàêîòåð
Page 66 and 67: Ñó÷àñíà ôàðìàêîòåð
Page 68 and 69: ÍàñòàíîâèGuidelinesDOI: ht
Page 74 and 75: Íàñòàíîâè / Guidelines1 2
Page 76 and 77: Íàñòàíîâè / GuidelinesТа
Page 78 and 79: ÍàñòàíîâèGuidelinesFloege
Page 80 and 81: Íàñòàíîâè / GuidelinesРе
Page 82 and 83: Íàñòàíîâè / GuidelinesБі
Page 84 and 85: Ìàòåð³àëè êîíôåðåí
Page 90 and 91:
Îãëÿä / Reviewжує осіб
Page 92 and 93:
Îãëÿä / Reviewваскуліт
Page 94 and 95:
Îãëÿä / ReviewIgG4-ЗЗ змі
Page 96 and 97:
Îãëÿä / ReviewРисунок 4
Page 98 and 99:
Îãëÿä / Review21. Boffa J.-J.
Page 100 and 101:
Îãëÿä / ReviewПереваги
Page 102 and 103:
Îãëÿä / Review15. Belak M., Wi
Page 104 and 105:
Äî óâàãè àâòîð³â / In
Page 106:
Медична книгаЯкщо
show all

Журнал "Почки" том 10, №2

You also want an ePaper? Increase the reach of your titles

Delete template?

Save as template?