Газета Успенська вежа, № 5 (2018)
Create successful ePaper yourself
Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.
4 Травень <strong>2018</strong><br />
Марія ГОРБАЛЬ<br />
ПРОСЛАВИМО МАМУ, ЩО КЛИЧЕ ДО ХРАМУ<br />
Згадай, о всемилостива Діво Маріє,<br />
що від віків не чувано, щоби той,<br />
хто прибігав під Твій покров, чи<br />
просив у Тебе помочі, чи молив про<br />
заступництво, був не вислуханий.<br />
У тім упованні і я удаюся до Тебе,<br />
Діво понад усі діви й Мати моя,<br />
приходжу і стаю перед Тобою, та,<br />
каючись з моїх гріхів, прошу: Мати<br />
Слова, не погорди словами моїми, а<br />
послухай їх ласкаво і вислухай. Амінь<br />
З молитви до Матері Божої<br />
Розкажу про мисткиню, яка вишила<br />
цю ікону – Марту Кулинич-Новицьку.<br />
З коріння – лемкиня. За фахом<br />
– музикознавець (закінчила Львівське<br />
державне музичне училище,<br />
Музичну академію ім. М.В.Лисенка).<br />
Та глибока творча душа прагнула чогось<br />
більшого - в 2000 році захопилась<br />
технікою художнього гладевого<br />
шва (під зичливим керівництвом Ірини<br />
Івасенко). І з того часу Мартусині<br />
руки самі виводять голкою Богородичні<br />
образи, композиції з постатями<br />
Матір Божа Замилування.<br />
Художниця Марія Янко.<br />
Вишита ікона<br />
Марти Кулинич-Новицької.<br />
Техніка вишивки – художня гладь<br />
святих. На нинішній день їх уже понад<br />
100 – вишиваних образів – давні<br />
лемківські ікони, що походять з того<br />
втраченого, але не забутого лемківського<br />
краю, а також сучасні композиції,<br />
зокрема серія ікон «Лемківська<br />
Мадонна», мальована художницею з<br />
лемківським корінням Марією Янко.<br />
Є в Мартусі вишиті також понад<br />
100 жіночих, чоловічих та дитячих<br />
сорочок, якими, зокрема, милується<br />
і її коханий чоловік та синочок,<br />
ваблять око і її картини на світську<br />
тематику, рушники. З 2005 р. – майже<br />
щорічні персональні виставки в<br />
музеях Львова та області.<br />
У травневому випуску газети<br />
«<strong>Успенська</strong> <strong>вежа</strong>» публікуємо вишиту<br />
ікону Марти Кулинич-Новицької,<br />
яку вона люб’язно надала, щоб і через<br />
газету ще раз прославила Богородицю.<br />
На обличчі мисткині завжди усмішка.<br />
«В опіці Матері Божої, яку вона<br />
прославляє у вишивці», – подумалось.<br />
Цього року<br />
святкуємо СТОЛІТТЯ<br />
українського паспорта!<br />
Так виглядав паспорт громадянина УНР.<br />
2 березня 1918 р. Мала Рада Української<br />
Народної Респуліки ухвалила<br />
закон про громадянство УНР.<br />
років гривні: маловідомі факти про<br />
НАЦІОНАЛЬНУ ВАЛЮТУ<br />
(скорочено)<br />
Рівно 100 років тому, 1 березня<br />
1918 р., молода українська<br />
держава ввела власну грошову одиницю<br />
– гривню. І хоча тодішня національна<br />
валюта не мала ніякого фінансового<br />
забезпечення, окрім хіба<br />
доброго імені держави та протрималася<br />
всього кілька років, вона стала<br />
доказом – Україна суверенна держава<br />
з власними фінансами.<br />
Гривня народилася прикрасою<br />
Гривня як грошова одиниця є однією<br />
з найдавніших у Європі, тому<br />
що сягає своїми початками ще праслов’янських<br />
часів. У східних слов’ян<br />
на етапі розпаду родового ладу і створення<br />
держави, появи майнової нерівності,<br />
з’явилася потреба вирізнити людей,<br />
які мали певний статус у суспільстві.<br />
І власне тоді з’явилася гривна –<br />
тобто обруч, що виготовляли з різних<br />
металів: золота, срібла, бронзи, міді,<br />
що зав’язувався на загривку, тобто на<br />
шиї. Звідси й походить назва «гривня».<br />
Гривня пройшла дуже довгу еволюцію<br />
свого розвитку. Вона мала<br />
різне вираження. Наприклад, була<br />
вагова одиниця – гривна кун. Це була<br />
гривна певної кількості монет. Була<br />
також монетно-вагова гривна – тобто<br />
різної форми куски срібла. Центрами<br />
виготовлення гривні були не княжі<br />
двори, а монастирі. Цілу майстерню<br />
з виготовлення гривень відкрили<br />
під час археологічних розкопок<br />
у Михайлівському Золотоверхому<br />
монастирі у Києві: знайшли форми,<br />
незавершені гривні і вже готові гривні.<br />
Очевидно, монастирі були добре<br />
пристосовані для важливої місії карбування<br />
грошей – там були і відповідні<br />
освідченні кадри і «закрита»<br />
територія, куди не міг дістатися ніхто<br />
зовні – таке собі закрите виробництво.<br />
Та, зрештою, майже на тисячу<br />
років гривня зникла з обігу.<br />
Нові гроші молодої держави<br />
Найбільш актуальним заведення<br />
грошової одиниці стало після проголошення<br />
ІІІ (20 листопада 1917<br />
р.) і IV (22 січня 1918 р.) універсалів<br />
Центральної Ради. Тоді були різні<br />
думки, щодо запровадження грошової<br />
одиниці. Наприклад більшість<br />
економістів, на чолі з Михайлом<br />
Туган-Барановським, який був<br />
першим генеральним секретарем<br />
(міністром) фінансів Української<br />
Центральної Ради, вважали, що<br />
гривня має бути чимось забезпечена,<br />
наприклад золотом. Однак, у ті часи,<br />
крім доброго імені держави, вона не<br />
мала нічого. Тому було вирішено запровадити<br />
спочатку карбованець.<br />
1 березня 1918 р. було прийнято<br />
закон про гривню як грошову<br />
одиницю Української Народної<br />
Республіки. Чому саме гривня? Уряд<br />
молодої держави прагнув у такий<br />
спосіб підкреслити зв’язок-спадковість<br />
з княжою державою.<br />
Нові гроші вирішили друкувати у<br />
Берліні. Купюри виготовили на дуже<br />
високому рівні. Над ними працювали<br />
найкращі українські митці – Гергій<br />
Нарбут, Григорій Золотов, Василь<br />
Кричевський. Однією з найкращих<br />
є 100-гривнева купюра, створена<br />
Нарбутом. Якщо порівняти ці гривні<br />
з грошима інших європейських<br />
держав, то відразу помітний високий<br />
рівень виконання та національний<br />
колорит. Однак була проблема<br />
доставки цих грошей в Україну.<br />
Вирішили, що це буде відбуватися<br />
літаками. Один з літаків, на якому<br />
також летів Дмитро Вітовський, був<br />
збитий над Ратибором в Сілезії – тоді<br />
не тільки пропали гроші, але й загинули<br />
українські урядовці. Два літаки<br />
сіли в Румунії і гроші були конфісковані.<br />
Тобто та грошова кампанія була<br />
досить нещаслива. Почалося також<br />
100 гривень УНР – робота Г. Нарбута.<br />
Фото: wikipedia.org<br />
Тисяча Гривень 1918 року, віддруковані в<br />
Берліні. Фото: wikipedia.org<br />
власне виробництво, та воно було<br />
відносно неякісне.<br />
Найбільшим номіналом була<br />
купюра 2000 гривень. Були також<br />
1000, 500, 100, 5 гривень.<br />
Найбільш цікавим був номінал<br />
1000 гривень, при оформленні якого<br />
використано мотив фризу Успенської<br />
церкви у Львові.<br />
На превеликий жаль молодій державі<br />
не вдалося збудувати міцної фінансової<br />
системи. Хоча були й значні<br />
успіхи.<br />
Навіть коли українська держава<br />
фактично перестала існувати, уряд<br />
Петлюри, перебуваючи на території<br />
Польщі, й далі друкував українські<br />
гроші у Тарнові та Варшаві. Цікаво,<br />
що їх приймали. Тобто держава вже,<br />
фактично, не існувала, а її гроші і<br />
далі приймали. Пізніше у Тарнові<br />
було знайдено літографічні каміння.<br />
Були навіть чутки, що під час візиту<br />
до Польщі Президента Віктора<br />
Ющенка тодішній польський президент<br />
Александер Кваснєвський мав<br />
йому їх подарувати, однак йому подарували<br />
лише пачку грошей.<br />
Митрополит Андрей Шептицький<br />
свого часу закупив зразки всіх<br />
банкнот і вони зберігалися у<br />
Національному музеї у Львові до<br />
кінця 50-х років ХХ ст. На превеликий<br />
жаль, відомий лише один каталог<br />
виставки, де вони були представлені.<br />
Після Другої світової війни всі<br />
банкноти знищили.<br />
Останні банкноти Української<br />
Держави вийшли з обігу у 1921 р.,<br />
проте люди їх берегли як згадку про<br />
хоча й короткотривалу, проте свою,<br />
незалежну державу.<br />
Підготував Андрій Павлишин.<br />
Джерело: https://zik.ua/news/<strong>2018</strong>/03/01/<br />
sto_rokiv_gryvni_malovidomi_fakty_pro_<br />
natsionalnu_valyutu_1276357<br />
ПАМ’ЯТАЙМО ЦІ ДАТИ<br />
4.05.1838 – 180 років тому викуплено з кріпацтва Тараса Шевченка<br />
13 травня – День матері<br />
23.05.1938 – 80 років тому трагічно загинув полковник Євген Коновалець,<br />
засновник УВО і ОУН (*14.05.1891)<br />
24 травня – день пам’яті рівноапостольних Кирила і Мефодія – просвітителів<br />
слов’янських. День слов’янської писемності й культури<br />
28.05.1916 – помер світоч української культури Іван Франко
Change language