03.05.2018 Views

Газета Успенська вежа, № 5 (2018)

You also want an ePaper? Increase the reach of your titles

YUMPU automatically turns print PDFs into web optimized ePapers that Google loves.

4 Травень <strong>2018</strong><br />

Марія ГОРБАЛЬ<br />

ПРОСЛАВИМО МАМУ, ЩО КЛИЧЕ ДО ХРАМУ<br />

Згадай, о всемилостива Діво Маріє,<br />

що від віків не чувано, щоби той,<br />

хто прибігав під Твій покров, чи<br />

просив у Тебе помочі, чи молив про<br />

заступництво, був не вислуханий.<br />

У тім упованні і я удаюся до Тебе,<br />

Діво понад усі діви й Мати моя,<br />

приходжу і стаю перед Тобою, та,<br />

каючись з моїх гріхів, прошу: Мати<br />

Слова, не погорди словами моїми, а<br />

послухай їх ласкаво і вислухай. Амінь<br />

З молитви до Матері Божої<br />

Розкажу про мисткиню, яка вишила<br />

цю ікону – Марту Кулинич-Новицьку.<br />

З коріння – лемкиня. За фахом<br />

– музикознавець (закінчила Львівське<br />

державне музичне училище,<br />

Музичну академію ім. М.В.Лисенка).<br />

Та глибока творча душа прагнула чогось<br />

більшого - в 2000 році захопилась<br />

технікою художнього гладевого<br />

шва (під зичливим керівництвом Ірини<br />

Івасенко). І з того часу Мартусині<br />

руки самі виводять голкою Богородичні<br />

образи, композиції з постатями<br />

Матір Божа Замилування.<br />

Художниця Марія Янко.<br />

Вишита ікона<br />

Марти Кулинич-Новицької.<br />

Техніка вишивки – художня гладь<br />

святих. На нинішній день їх уже понад<br />

100 – вишиваних образів – давні<br />

лемківські ікони, що походять з того<br />

втраченого, але не забутого лемківського<br />

краю, а також сучасні композиції,<br />

зокрема серія ікон «Лемківська<br />

Мадонна», мальована художницею з<br />

лемківським корінням Марією Янко.<br />

Є в Мартусі вишиті також понад<br />

100 жіночих, чоловічих та дитячих<br />

сорочок, якими, зокрема, милується<br />

і її коханий чоловік та синочок,<br />

ваблять око і її картини на світську<br />

тематику, рушники. З 2005 р. – майже<br />

щорічні персональні виставки в<br />

музеях Львова та області.<br />

У травневому випуску газети<br />

«<strong>Успенська</strong> <strong>вежа</strong>» публікуємо вишиту<br />

ікону Марти Кулинич-Новицької,<br />

яку вона люб’язно надала, щоб і через<br />

газету ще раз прославила Богородицю.<br />

На обличчі мисткині завжди усмішка.<br />

«В опіці Матері Божої, яку вона<br />

прославляє у вишивці», – подумалось.<br />

Цього року<br />

святкуємо СТОЛІТТЯ<br />

українського паспорта!<br />

Так виглядав паспорт громадянина УНР.<br />

2 березня 1918 р. Мала Рада Української<br />

Народної Респуліки ухвалила<br />

закон про громадянство УНР.<br />

років гривні: маловідомі факти про<br />

НАЦІОНАЛЬНУ ВАЛЮТУ<br />

(скорочено)<br />

Рівно 100 років тому, 1 березня<br />

1918 р., молода українська<br />

держава ввела власну грошову одиницю<br />

– гривню. І хоча тодішня національна<br />

валюта не мала ніякого фінансового<br />

забезпечення, окрім хіба<br />

доброго імені держави та протрималася<br />

всього кілька років, вона стала<br />

доказом – Україна суверенна держава<br />

з власними фінансами.<br />

Гривня народилася прикрасою<br />

Гривня як грошова одиниця є однією<br />

з найдавніших у Європі, тому<br />

що сягає своїми початками ще праслов’янських<br />

часів. У східних слов’ян<br />

на етапі розпаду родового ладу і створення<br />

держави, появи майнової нерівності,<br />

з’явилася потреба вирізнити людей,<br />

які мали певний статус у суспільстві.<br />

І власне тоді з’явилася гривна –<br />

тобто обруч, що виготовляли з різних<br />

металів: золота, срібла, бронзи, міді,<br />

що зав’язувався на загривку, тобто на<br />

шиї. Звідси й походить назва «гривня».<br />

Гривня пройшла дуже довгу еволюцію<br />

свого розвитку. Вона мала<br />

різне вираження. Наприклад, була<br />

вагова одиниця – гривна кун. Це була<br />

гривна певної кількості монет. Була<br />

також монетно-вагова гривна – тобто<br />

різної форми куски срібла. Центрами<br />

виготовлення гривні були не княжі<br />

двори, а монастирі. Цілу майстерню<br />

з виготовлення гривень відкрили<br />

під час археологічних розкопок<br />

у Михайлівському Золотоверхому<br />

монастирі у Києві: знайшли форми,<br />

незавершені гривні і вже готові гривні.<br />

Очевидно, монастирі були добре<br />

пристосовані для важливої місії карбування<br />

грошей – там були і відповідні<br />

освідченні кадри і «закрита»<br />

територія, куди не міг дістатися ніхто<br />

зовні – таке собі закрите виробництво.<br />

Та, зрештою, майже на тисячу<br />

років гривня зникла з обігу.<br />

Нові гроші молодої держави<br />

Найбільш актуальним заведення<br />

грошової одиниці стало після проголошення<br />

ІІІ (20 листопада 1917<br />

р.) і IV (22 січня 1918 р.) універсалів<br />

Центральної Ради. Тоді були різні<br />

думки, щодо запровадження грошової<br />

одиниці. Наприклад більшість<br />

економістів, на чолі з Михайлом<br />

Туган-Барановським, який був<br />

першим генеральним секретарем<br />

(міністром) фінансів Української<br />

Центральної Ради, вважали, що<br />

гривня має бути чимось забезпечена,<br />

наприклад золотом. Однак, у ті часи,<br />

крім доброго імені держави, вона не<br />

мала нічого. Тому було вирішено запровадити<br />

спочатку карбованець.<br />

1 березня 1918 р. було прийнято<br />

закон про гривню як грошову<br />

одиницю Української Народної<br />

Республіки. Чому саме гривня? Уряд<br />

молодої держави прагнув у такий<br />

спосіб підкреслити зв’язок-спадковість<br />

з княжою державою.<br />

Нові гроші вирішили друкувати у<br />

Берліні. Купюри виготовили на дуже<br />

високому рівні. Над ними працювали<br />

найкращі українські митці – Гергій<br />

Нарбут, Григорій Золотов, Василь<br />

Кричевський. Однією з найкращих<br />

є 100-гривнева купюра, створена<br />

Нарбутом. Якщо порівняти ці гривні<br />

з грошима інших європейських<br />

держав, то відразу помітний високий<br />

рівень виконання та національний<br />

колорит. Однак була проблема<br />

доставки цих грошей в Україну.<br />

Вирішили, що це буде відбуватися<br />

літаками. Один з літаків, на якому<br />

також летів Дмитро Вітовський, був<br />

збитий над Ратибором в Сілезії – тоді<br />

не тільки пропали гроші, але й загинули<br />

українські урядовці. Два літаки<br />

сіли в Румунії і гроші були конфісковані.<br />

Тобто та грошова кампанія була<br />

досить нещаслива. Почалося також<br />

100 гривень УНР – робота Г. Нарбута.<br />

Фото: wikipedia.org<br />

Тисяча Гривень 1918 року, віддруковані в<br />

Берліні. Фото: wikipedia.org<br />

власне виробництво, та воно було<br />

відносно неякісне.<br />

Найбільшим номіналом була<br />

купюра 2000 гривень. Були також<br />

1000, 500, 100, 5 гривень.<br />

Найбільш цікавим був номінал<br />

1000 гривень, при оформленні якого<br />

використано мотив фризу Успенської<br />

церкви у Львові.<br />

На превеликий жаль молодій державі<br />

не вдалося збудувати міцної фінансової<br />

системи. Хоча були й значні<br />

успіхи.<br />

Навіть коли українська держава<br />

фактично перестала існувати, уряд<br />

Петлюри, перебуваючи на території<br />

Польщі, й далі друкував українські<br />

гроші у Тарнові та Варшаві. Цікаво,<br />

що їх приймали. Тобто держава вже,<br />

фактично, не існувала, а її гроші і<br />

далі приймали. Пізніше у Тарнові<br />

було знайдено літографічні каміння.<br />

Були навіть чутки, що під час візиту<br />

до Польщі Президента Віктора<br />

Ющенка тодішній польський президент<br />

Александер Кваснєвський мав<br />

йому їх подарувати, однак йому подарували<br />

лише пачку грошей.<br />

Митрополит Андрей Шептицький<br />

свого часу закупив зразки всіх<br />

банкнот і вони зберігалися у<br />

Національному музеї у Львові до<br />

кінця 50-х років ХХ ст. На превеликий<br />

жаль, відомий лише один каталог<br />

виставки, де вони були представлені.<br />

Після Другої світової війни всі<br />

банкноти знищили.<br />

Останні банкноти Української<br />

Держави вийшли з обігу у 1921 р.,<br />

проте люди їх берегли як згадку про<br />

хоча й короткотривалу, проте свою,<br />

незалежну державу.<br />

Підготував Андрій Павлишин.<br />

Джерело: https://zik.ua/news/<strong>2018</strong>/03/01/<br />

sto_rokiv_gryvni_malovidomi_fakty_pro_<br />

natsionalnu_valyutu_1276357<br />

ПАМ’ЯТАЙМО ЦІ ДАТИ<br />

4.05.1838 – 180 років тому викуплено з кріпацтва Тараса Шевченка<br />

13 травня – День матері<br />

23.05.1938 – 80 років тому трагічно загинув полковник Євген Коновалець,<br />

засновник УВО і ОУН (*14.05.1891)<br />

24 травня – день пам’яті рівноапостольних Кирила і Мефодія – просвітителів<br />

слов’янських. День слов’янської писемності й культури<br />

28.05.1916 – помер світоч української культури Іван Франко

Hooray! Your file is uploaded and ready to be published.

Saved successfully!

Ooh no, something went wrong!