Газета Успенська вежа, № 3 (2019)

More documents

Recommendations

Info

4 Лютий 2019 ВАЖЛИВЕ ІНТЕРВ’Ю ЕКЗАРХА КОНСТАНТИНОПОЛЯ для ВВС News Україна Архієпископ Даниїл Памфільський Української Православної Церкви у США (Вселенський патріархат) відіграв одну з ключових ролей у створенні автокефальної Православної Церкви України. Разом з єпископом Едмонтонським Іларіоном наприкінці серпня 2018 року його призначили екзархом Вселенського патріарха в Україні для підготовки автокефалії та створення помісної церкви. Вони вели перемовини з представниками всіх українських церков та владою, звітували Вселенському патріарху, допомагали готувати Томос та об’єднавчий собор у Києві. Після закінчення своєї місії в Україні владика Даниїл дав ексклюзивне інтерв’ю ВВС та розповів про перипетії підготовки автокефалії, складні перемовини в Україні та майбутнє нової церкви. Скільки єпископів УПЦ МП перейде до помісної церквиУкраїни? Архієпископ Даниїл розповів, що під час їхньої роботи в Україні найважче було налагодити контакт з ієрархами УПЦ Московського патріархату, адже заборона на такі зустрічі прийшла з Москви. Попри цю заборону 18 єпископів (з майже 90) в умовах конспірації зустрілись з екзархами Константинополя та висловлювали бажання перейти до Православної Церкви України. Понад те, владика Даниїл переконаний, що більшість з них і досі мають намір зробити цей крок. Архієпископ Даниїл вважає, що найближчим часом вагома частина УПЦ МП перейде до ПЦУ, а єпископи розмовляють з предстоятелем Епіфанієм про перехід цілими єпархіями. Чи впливає Філарет на Епіфанія? Константинополю не надто подобається позиція колишнього предстоятеля УПЦ КП Філарета, який натякає, що матиме вплив чи навіть якимось чином керуватиме новою Помісною Церквою України. На думку архієпископа Даниїла, владика Філарет зараз має шанс увійти в історію як один з будівничих помісної ПЦУ і з великою честю і гідністю відійти убік, ставши «духовним дідусем» цієї церкви. Або ж він має шанс «зруйнувати все», якщо і надалі намагатиметься керувати ПЦУ. У Константинополі визнають, що Філарет мав і, можливо, досі має вплив на новообраного митрополита Київського і всієї України Епіфанія, який п’ять років був його намісником. І якщо занадто багато буде втручатись в адміністративні справи нової церкви, то може зашкодити Епіфанію. «Це все, що я прошу у Філарета, - дайте можливість Епіфанію бути предстоятелем церкви! Будьте духовним дідусем, татом, радьте, але дайте можливість робити свою справу», - заявив архієпископ Даниїл. - Для Константинополя та світового православ’я Філарет є канонічним митрополитом, а для внутрішнього вжитку, через повагу до віку та заслуг, він може зберігати титул патріарха, який мав до створення ПЦУ. Владика Даниїл припустив, що якщо патріарх Варфоломій колись приїде до України, то обов’язково зустрінеться з Філаретом. Чи буде український патріархат? ПЦУ має всі можливості та передумови у майбутньому стати патріархатом, вважає представник Константинополя. Зараз ПЦУ має статус митрополії. «Впевнений, що це станеться», - вважає владика Даниїл. Для цього в Україні спочатку має відбутись глибше об’єднання церков, а до нової структури мали б долучитися духовенство та ієрархи РПЦ в Україні, тобто УПЦ МП. Коли це об’єднання відбудеться, тоді ПЦУ зможе звернутись до Константинополя, а Вселенський патріарх проголосить патріархію. Коли буде визнання іншими церквами? У Константинополі очікують, що вже за місяць-півтора інші помісні православні церкви почнуть визнавати новостворену ПЦУ. Україна посіла 15 місце у диптиху (переліку) помісних православних церков світу. Вселенський патріархат вже визнав українську церкву. І, як вказує владика Даниїл, у найближчі місяць-півтора перші церкви почнуть її визнавати. Першими, як очікують у Константинополі, це зроблять Грецька, Кіпрська та Румунська церкви. Владика Епіфаній вже надіслав всі потрібні листи помісним церквам, закликав визнавати ПЦУ і патріарх Варфоломій. У Константинополі вказують, що РПЦ, звичайно, визнавати українську церкву у найближчому майбутньому не буде. Найпроблемнішими також будуть Сербська, Польська та Антіохійська (Сирія) церква. «Для них потрібен час, щоб опрацювати визнання Православної Церкви України», - вважає архієпископ Даниїл. Він вказує, що Сербська та Антіохійська церкви залежні від РПЦ і з ними треба працювати довше, а от з Польською церквою вдасться швидше знайти порозуміння. Чи буде ставропігія у Львові? Слідом за ставропігією (представництво Константинополя, яке напряму йому підпорядковується) у Києві в Андріївській церкві, представництво Вселенського патріархату може з’явитись на Західній Україні, зокрема у Львові. При цьому архієпископ Даниїл наполягає, що інформація про нібито десятки храмів та монастирів, на які претендує Константинополь в Україні, не відповідає дійсності. «Можливо, що ми відкриємо ще якусь одну ставропігію в Україні. Але це не означає, що ми будемо забирати Києво-Печерську лавру чи Почаївський монастир. Ми того робити не будемо 100%», - заявив владика Даниїл. Розповідаючи про ставропігії у минулому, він нагадав, що у Львові ставропігією Константинополя колись була Успенська церква. Але владика наполягає, що вони не претендують на конкретні приміщення чи № Область Кількість парафій УПЦ МП (станом на 1.01.2018) майно. Архієпископ Даниїл порівняв ставропігії з консульствами, а головним їхнім завданням назвав просвітницьку діяльність, лекції, наукові та академічні проекти. Об’єднання з греко-католиками У Константинополі не виключають, що у майбутньому, коли ПЦУ пройде процес становлення і об’єднання, а, можливо, і отримає статус патріархії, може йтися про певні об’єднавчі процеси з Українською Греко-Гатолицькою Церквою. УГКЦ підпорядковується Риму і виникла внаслідок унії між частиною православної церкви та Римом наприкінці XVI століття. «Історично греко-католики намагаються віднайти свою ідентичність. Вони є православними християнами у єдності з Римським престолом, але вони постійно повертаються назад до київської традиції, до хрещення, прийнятого від Константинополя», - вважає представник Константинополя. Він вважає, що створення ПЦУ є певною передумовою для діалогу православної церкви з греко-католицькою і пошуку шляхів для їхнього порозуміння. На запитання, чи може колись йтися про об’єднання, архієпископ відповів: «Я впевнений, що це є цілком можливим». «Ще їхні духовні отці-попередники владика Андрей Шептицький, Йосип Сліпий та інші ієрархи неодноразово говорили, що коли православна церква України матиме свою самоідентичність, греко-католики повинні будуть знайти шлях до єдності з цією церквою», - сказав він. Додавши, що визначати своє майбутнє - це справа самих греко-католиків. За джерелом: https://www.bbc.com КАРТИНА ПЕРЕХОДУ ПАРАФІЙ З УПЦ МП ДО ПЦУ: Перейшло до ПЦУ (станом на 26.01.2019) Перейшло до ПЦУ, 1 Вінницька 1042 36 3,51 2 Хмельницька 985 24 2,49 3 Донецька 768 0 0 4 Київська 727 6 0,82 5 Волинська 676 17 2,51 6 Житомирська 670 8 1,2 7 Рівненська 644 3 0,46 8 Дніпропетровська 639 2 0,31 9 Закарпатська 624 2 0,32 10 Одеська 584 3 0,51 11 Чернігівська 573 2 0,35 12 Черкаська 556 9 1,62 13 Полтавська 486 0 0 14 Чернівецька 430 5 1,16 15 Луганська 423 0 0 16 Запорізька 371 1 0,27 17 Харківська 371 0 0 18 Херсонська 360 0 0 19 Сумська 334 0 0 20 Кіровоградська 305 1 0,33 21 Миколаївська 288 1 0,35 22 Київ 270 3 1,12 23 Тернопільська 116 9 7,75 24 Львівська 74 11 14,86 25 Івано-Франківська 32 2 6,25 Автономна Республіка 26 535 0 0 Крим Всього (не враховано кримські парафії) % 12346 145 1,16 Джерело: https://uk.wikipedia.org
Лютий 2019 5 БОГОЯВЛЕННЯ ГОСПОДНЄ. ФОТОХРОНІКА Ось таке чудо сталося 19 січня 2019 року на річці Йордан, коли Патріарх Єрусалимський Феофіл служив чин освячення води. Прилетів голуб і сів на архієрейський жезл. Дивні діла Твої, Господи! Джерело: https://www.facebook.com/ photo.php?fbid=293576634689892&set=a .113323489381875&type=3&theater За традицією настоятель храму Різдва Іоанна Хрестителя Православної Церкви України м. Сміла панотець Михайло Шевчук на свято Водохреща першим занурюється у крижану воду Тясмину після звершення її урочистого освячення. «Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!». Фото Олександра Слєпцовського спільно зі студією арт-фото «Ковчег», 2019. 27 ЛЮТОГО – ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ СВЯТОГО РІВНОАПОСТОЛЬНОГО КИРИЛА, УЧИТЕЛЯ СЛОВ’ЯНСЬКОГО ПЕРЕСОПНИЦЬКЕ ЄВАНГЕЛІЄ: як починалася українська літературна мова? Книга, на якій президенти складають присягу. Цей рукопис – найдавніший переклад канонічного євангельського тексту книжною українською мовою. Київські князі, передусім Ярослав Мудрий, створювали школи, де універсальними «підручниками» з мови, історії, географії та літератури були «Учительні Євангелія». Перші ж переклади євангельського тексту на церковнослов’янську з’явилися ще до Володимирового хрещення: Кирило та Мефодій переклали з грецької окремі тексти Святого Письма. Пізніші переклади Євангелій – Галицького (1144 рік), Добрилового (1164), Холмського (13 ст.), Полікарпового (1307 рік), Луцького (14 ст.) мають риси говорів давньоукраїнської народності. Від серпня 1556 р. над рукописом Пересопницького Євангелія працювали у монастирі у селі Двірець неподалік від Заслава (сучасний Ізяслав) на Хмельниччині. Тут написали перший розділ – Євангелія від Матвія і частково від Марка. Після перерви на деякий час роботу продовжили у монастирі м. Пересопниця (нині села Рівненської обл.). Основний текст новим українським уставом писав Михайло Василієвич, про якого згадують приписи та ще один невідомий писець. Аналіз письма свідчить: почерк першого вишуканіший, деякі букви більш вигадливі, нижні частини закінчуються розчерками пера, а манера другого «розгонистіша». Напівуставні пояснення до тексту разом з Михайлом Василієвичем писав перекладач та керівник «проекту» архімандрит Григорій, який день і ніч молився, «аби Господь сподобив його видіти діла свого кінець». Пересопницьке Євангеліє переклали з церковнослов’янської мови болгарської редакції. Використовували також грецькі, західнослов’янські, зокрема польські джерела. Орнамент рукопису є типовим зразком італійського орнаменту епохи Ренесансу. Кожна з чотирьох частин Пересопницького рукопису починається із зображення євангелістів, які виконані за усталеною іконографічною схемою. Автор мініатюр відтворює традиційно євангелістів за роботою, – Матвій загострює перо, Марко думає, Лука ставить чорнильницю, Іоан диктує, але жоден з них не зображений в момент написання тексту. левом(зверху) Євангеліє закінчили писати у серпні 1561 року. Декілька десятиліть рукопис перебував у Пересопницькому монастирі. Про нього немає жодних відомостей потім, допоки Іван Мазепа не подарував манускрипт до Вознесенського собору у Переяславі. Євангеліє використовували під час богослужінь. У XIX ст. рукопис разом з іншими пам’ятками забрали до Росії, однак згодом вдова принца Петра Ольденбурзького повернула його до Полтавської семінарії. Випадок врятував Пересопницьке Євангеліє під час Другої світової війни. Коли німці наближалися до Полтави, завгосп місцевого музею поклав його до ящика з порцеляною. Так рукопис разом з частиною евакуйованих експонатів потрапив до Уфи, в той час як 70 тисяч томів музейних фондів згоріли під час пожежі, організованої німцями. Після війни Пересопницьке Євангеліє опинилося у Києво-Печерській лаврі, де ніхто не підозрював про цінність книги, яку у 1948 р. серед непотребу виявив професор Сергій Маслов. Він передав пам’ятку до Інституту рукопису нинішньої Національної бібліотеки ім. Володимира Вернадського, де вона зберігається дотепер. Пересопницьке Євангеліє задокументувало мову, якою читали проповіді в українських церквах у XVI столітті. Це була перша спроба внормувати писемно-літературну мову. Схожі переклади деякі народи ще довго чекали опісля, зокрема росіяни свій отримали лише через триста років, а іспанці почали молитися рідною у XX столітті. За джерелом: https://www.bbc.com/ ukrainian/blog-history-46152610 У неділю 27 січня недільна школа Успенської церкви м. Львова «ХРИСТИЯНСЬКА НАДІЯ» колядою привітала Митрополита Макарія і громаду парафії. Святкова коляда і віншування з приємністю віталася духовенством і вірними. Отець-диякон Юрій Федів, https://www.facebook.com/ Роман МАКСИМОВИЧ Своє життя він поклав на вівтар незалежності України Пам’яті першого отамана Прикарпатської Січі на Львівщині Теодора Скрипця 13 січня 2019 р. минуло 25 років від трагічної мученицької кончини блаженної пам’яті Теодора Скрипця. Все своє свідоме життя покійний боровся за Незалежну Соборну Україну. Глибока віра і Боже провидіння, надія на Боже милосердя, любов до Бога і України допомагали йому йти важкими стежками життя. Від початку відродження УАПЦ в Україні Теодор Скрипець активно включився в процесс встановлення і розвитку нашої Церкви. В 1989 р., коли організувалось Братство св. ап. Андрія Первозваного у Львові, став його активним провідником на Стрийщині, де й очолив тереновий провід Братства у Верхній Стинаві, керував православною громадою в рідному селі. Згодом започаткував на Львівщині формування українського козацтва, зорганізував Прикарпатську Січ і був обраний її отаманом. У 1992 р. Великий Круг козацтва і ОУН присвоїли йому звання генерал-хорунжого. Добре пам’ятаємо, як 14 жовтня 1993 р. генерал-хорунжий Прикарпатської Січі Теодор Скрипець у церкві Спаса на Берестові в Києві з хлібом-сіллю вітав Патріарха Димитрія в день Його інтронізації. Добрий батько, свідомий українець, ревний християнин. Вороги не змогли йому цього простити. 13 січня 1994 р., повертаючись з церкви з Вечірної, отаман Прикарпатської Січі Теодор Скрипець був підло вбитий. Сьогодні ми підносимо наші молитви за спокій душі світлої пам’яті Теодора Скрипця. Вічна йому пам’ять.
Page 1 and 2: ЩОМІСЯЧНА ВСЕУКРАЇ
Page 3: Лютий 2019 3 НОВИНИ УА
Page 7 and 8: Лютий 2019 7 З МОЛИТВО

Газета Успенська вежа, № 3 (2019)

You also want an ePaper? Increase the reach of your titles

Delete template?

Save as template?