Школа очима батьків: Громадське сприйняття якості надання загальноосвітніх послуг в Україні

32
Однією з важливих проблем, що непокоїть батьків учнів в низці шкіл, є переповнені
класи. Зокрема про це йшлося під час фокус-груп: «велика проблема з перенавантаженням
класів – у нас у класах по 35, по 36, по 37 дітей!», «ці божевільні класи по
30-40 дітей!». Якою, на думку батьків, є оптимальна кількість дітей у класах? Учасники
фокус-груп вважали, що 12-15 дітей у класі – це норма, принаймні не більше
20, тому що вчитель не в змозі якісно працювати з більшою кількістю дітей у класі
(«діти десь на третій парті вже не чують те, що викладач навіть каже», «неможливо
тридцяти учням щось пояснити, коли хоча б п’ять не слухають, а якщо
не слухає половина класу?»). За результатами кількісного опитування оптимальною
кількістю учнів у класі є 15–19 осіб або 20–24 особи (відповідно більша і менша моди
розподілу).
Рисунок 1.4.2 «Якою, на Вашу думку, має бути оптимальна кількість учнів у
класі?» (N=625), %
1.5 НАПРЯМКИ РЕФОРМУВАННЯ ШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ
На думку батьків, школи потребують реформування за багатьма напрямками. Складно
виділити щось найбільш пріоритетне. Потрібні й нові навчальні програми, й оновлення
матеріально-технічної бази, й участь шкіл у проектах, грантах, і багато іншого.
І найважливіше – зробити якнайбільше для збереження та зміцнення здоров’я дітей
у школах. Останнє набуває особливого значення в умовах надзвичайних санітарноепідеміологічних
станів, наприклад, збільшення вірогідності інфікування вірусними
інфекціями.
Під час фокус-групових інтерв’ю учасникам пропонували обговорити, що треба
зробити для підвищенні якості шкільної освіти. Головні пропозиції такі:
• Матеріальне заохочення вчителів («Молоді вчителі просто не йдуть до шкіл,
тому що ця мінімальна зарплата перші десять років – це нашу освіту
вбиває»).
• Підвищення якості підготовки вчителів («Якість підготовки вчителів – якість
освіти дітей», «Повинна бути акредитація вчителів, це не просто повинні
бути ті курси, на які вони їздять, підвищення кваліфікації, а незалежна
акредитація», «Чому в нас взагалі немає таких органів, які дискваліфікують
вчителів?»).