Школа очима батьків: Громадське сприйняття якості надання загальноосвітніх послуг в Україні

48
Рисунок 2.8 «Якщо у вас просять здати кошти, то як це частіше відбувається:
вам кажуть, на що саме треба здати кошти, чи спочатку ви здаєте кошти, а
потім вам розказують на що саме їх витратили?» (N=523), %
Під час фокус-груп учасники розповідали про різні ситуації. У низці шкіл батьки чітко
знають, на що вони здають гроші: «Ми точно знаємо, куди у нас що йде. Якщо чогось
не вистачає, нас усіх збирають і запитують: «Будемо робити чи не будемо?».
«Будемо» – ми всі здали. «Не будемо» – ніхто не здає. І все, порядок»; «Ми збираємо
лише на щось конкретне. Вирішуємо на батьківських зборах: нам потрібно те й
те, і батьки голосують, заповняємо протокол – хто був «за», хто «проти». І купуємо.
Так у нас це робиться». В інших школах кошти здають не під щось конкретне,
а взагалі, і про витрати батьки дізнаються лише згодом: «Ми бачимо вже по факту.
Ми збираємося раз на місяць і директор школи може сказати: «Ось ми там отримали...
нам профінансували два мультиборди» або «у рамках НУШ ми отримали
стільки-то парт». Але ж ця інформація мала би бути якось доступна заздалегідь»;
«Нас просили здавати в бюджет школи по 400 гривень. Я кажу: добре, тільки
скажіть, будь ласка, куди ті гроші підуть? І чи офіційно, чи неофіційно? Голова
батьківського комітету відповіла мені: «Я не знаю, я не в курсі. Це за бажанням.
Хочете – здаєте, не хочете – не здаєте». Але це вже інша відповідь».
Зазвичай батьківські кошти збирають або представники батьківських комітетів, або
інша уповноважена особа, що обирається з кола батьків. Нечасто це робить учитель
і практично ніколи – інші посадові особи.
Так само розповідають й учасники фокус-груп – у багатьох школах вчителі або адміністрація
шкіл не мають відношення до збору коштів, лише батьківські комітети:
«Гроші збирають батьківські комітети, тому що в іншому випадку – це корупція»;
«Ми повністю ізолювали педагогічний колектив від участі. Вони взагалі не беруть
ніякої участі ні в чому, що стосується грошей. Вони не мають права навіть розмовляти
про те, що хтось має щось давати»; «Вчителі не збирають, адміністрація
школи не збирає – заборонено. Лише батьки. Треба весь час щось купувати»;