Школа очима батьків: Громадське сприйняття якості надання загальноосвітніх послуг в Україні

42
−
−
−
−
атива батьківського комітету, чи йде зверху, з адміністрації школи…»;
«Ми помагаємо, але це має бути рівень держави».
Внески батьків лише формально є добровільними, в дійсності здавати гроші
примушують: «Кажуть, що це добровільно, але це обязаловка»; «Розповідали
батьки дітей, які йдуть в нашу школу, що директорка вже їм з порога
каже: «Якщо ви прийдете до нас вчитися – у нас треба за все здавати»;
«У школі начебто змагання – у кого кабінет краще. І все це відбувається
під тиском директора: «У всіх класах вже поміняли двері, а у вас ще ні!»;
«Ми завжди здавали благодійність на рахунок. Але це не було добровільно.
Ми писали в платіжках «благодійні внески», але якщо хтось благодійний
внесок не здавав... не було прецедентів, щоб когось виганяли, але
говорили, що ваша дитина тут вчитися не буде, якщо не заплатите».
Не зрозуміло, на що саме здаються, і як витрачаються кошти: «Я не розумію,
чому ми повинні такі суми на миючі засоби здавати, якщо у нас на
два поверхи для всіх дітей один єдиний туалет відкритий?»; «Здають в
фонд школи, готівкою віддають керівництву школи. На що – не зрозуміло.
Коли прийшов новий директор, він говорить: «Я чув, що гроші здають
у вас в фонд школи. Я не знаю, нащо, але хай поки буде. Традиція хороша,
залишимо».
Батьківські кошти витрачаються неефективно: «То, що ми шафки дітям зробили,
я рада, бо тепер у кожного є свій, а це зручно дітям. Усе інше – це
була зайва трата грошей».
Немає звітності щодо цих витрат: «Попередня директорка весь час необґрунтовано
стягувала кошти в фонд школи. Фінансові витрати на
школу незрозуміло як проходили. Змінився директор в минулому році, але
управління школою не змінилося».
Переважна більшість батьків школярів, які взяли участь у кількісному опитуванні,
уважають, що практика збирання грошей на потреби школи не є нормальною. Майже
кожен третій респондент вважає, що такі дії треба негайно припинити. Але більша
частина батьків ставляться до цієї проблеми з розумінням – адже бюджетного фінансування
шкіл, на їх думку, не вистачає, тому без батьківських коштів нормальна
робота шкіл є неможливою (рисунок 2.3). Проте майже третина батьків засуджують
цю практику.