Успенська вежа №7 (2016)

Дитяча сторінка
Приходьте, діти, до кринички
Напитись чистої водички.
А та водиця не проста,
Бо це – наука про Христа.
ЛИПЕНЬ - ВЕРШИНА ЛІТНЬОЇ ПОРИ!
А коли розквітнуть липи
Посеред твого двора,
Значить – це надходить липень,
Найпахучіша пора.
Липневий календарик маленького українця:
7 липня – Різдво Іоана Хрестителя
12 липня – Свв. апп. Петра і Павла
24 липня – Рівноап. княгині Ольги
28 липня – Св. Володимира Великого
Любі дітки! Ось прийшов до нас
місяць липень – найспекотніший,
найдощовитіший з усіх дванадцяти
братів. Цей місяць – володар тепла,
зелений бенкет року – розкішний,
щедрий і барвистий. У липні ароматно
цвітуть липи, гречка, іван-чай,
буркун. Але вже на початку місяця
замовкає зозуля, невдовзі й соловей,
та ще можна почути трелі жайворонка,
посвистування синиці, чарівну
мелодію синьошийки.
7 ЛИПНЯ – Різдво Йоана Хрестителя.
Йоан хрестив Ісуса в ріці
Йордан, жив
він у пустелі,
був справедливим
і
сміливо викривав
чужі
гріхи. Іван
Хреститель,
якого називають
Предтечею,
своїм
суворим способом
життя дав взірцевий приклад
богопосвятного життя. Він закликав
людей до покаяння, кажучи: «Слідом
за мною іде сильніший від мене, що
Йому я недостойний, нахилившись,
розв’язати ремінця Його сандалів. Я
вас хрестив водою, а Він хреститиме
Святим Духом» (Мк. 1, 7-8). Саме
про Івана Хрестителя Господь сказав,
«що серед усіх народжених не поставало
більшого пророка, ніж він».
12 ЛИПНЯ Свята Церква вшановує
пам’ять двох апостолів, Петра і
Павла, яких називає Первоверховними.
Цим почесним найменуванням
вони відзначені, бо особливо потрудилися
в поширенні Христового
вчення серед язичницьких народів і
показали найвищі зразки відданості
і любові до Божественного Учителя
і Його справи на землі.
Ім’я святого Петра недарма означає
«камінь», адже саме він став
наріжним каменем Христової Церкви.
Апостол Павло належав до
числа 12-ти апостолів, але за свою
апостольську працю дістав титул
верховного апостола. Святий Павло
спочатку переслідував християн, але
навернувся до віри у Христа, ставши
з вовка ягням, як каже про нього святий
Іван Золотоустий.
Першою княгинею-християнкою
була рівноапостольна свята Ольга,
правителька Київської Русі, пам’ять
якої ми вшановуємо 24 ЛИПНЯ.
Свята Княгиня
Ольга є
для нас прикладом
сильної
волі та
надзвичайної
мудрості. По
смерті свого
чоловіка,
князя Ігоря, Ольга довгі роки керувала
великою державою від імені
свого неповнолітнього сина Святослава.
Ольга прийняла християнську
віру і стала ще величнішою перед
Візантією та Західною Європою.
28 ЛИПНЯ відзначається день
рівноапостольного великого князя
Володимира. Володимир Великий
(р.н. невідомий – 1015) – син Святослава
Ігоревича,
князь
київський.
За його князювання
Київська
Русь
досягла найбільшої
могутності.
Насамперед,
зібрав Володимир
усі українські землі під свою
руку і вся Україна мала тільки йому
коритися. Він також повідбирав
українські землі від ворожих сусідів,
які ті землі раніше завоювали.
Одних ворогів Володимир переміг, а
з іншими помирився, так, щоб Україна
мала спокій. Він жив у злагоді з
сусідніми народами й державами, як
от з поляками, греками, болгарами,
чехами й мадярами. Постійну війну
вів тільки з печенігами – племенем у
чорноморських степах, які раз-у-раз
нападали на українські
землі і нищили
села й міста.
Забезпечивши
українську державу
від зовнішніх ворогів,
Володимир почав
скріплювати її і з середини. Щоб
здобути собі вірність і любов народу,
Володимир не владарював сам
один, але прикликав на пораду старих
мудрих людей, вибраних з волі
народу. Він часто запрошував багато
народу до себе в гостину; спомагав
бідних, старців і калік, помагав сиротам
і вдовам. То не дивно, що всі
називали його ласкавим батечком і
«Сонечком Ясним».
Упорядкувавши так цілу державу,
Володимир понастановлював по різних
містах своїх синів, а сам сидів у
Києві і правив цілою державою. Він
заснував інші нові міста, серед них
– Володимир (тепер Володими-Волинський).
Побудував князь також багато
церков, як у Києві, так і по інших
містах. У Києві князь побудував величаву
церкву св. Богородиці, яку
назвали Десятинною, бо Володимир
давав на неї десяту частину своїх доходів.
Та найважливіше, що князь Володимир
зробив для України, було те,
що сам прийняв християнську віру й
охрестив увесь народ. Одружився з
грецькою царівною Анною. З Греції
приїхало до нас багато священиків,
учених купців, ремісників. Тоді почали
писати в нас перші книжки та
заснували перші школи; заведено
в Україні перші гроші, на яких був
знак Української держави, – тризуб.
Князь Володимир помер 1015 року.
За славні діла він дістав в історії
ім’я Великого, а Українська Церква
визнає його святим.
РУБРИКА
ЧИ ЗНАЄШ ТИ, ЛЮБИЙ ЧИТАЧУ,
УКРАЇНСЬКИХ БОГАТИРІВ?
Українці завжди славилися своїми
героями – силачами. І це не лише
Василь Вірастюк чи брати Клички.
До незаслужено забутих належать і
знаменитий силач Іван Сила. Саме
так називали Івана Фірцака, який
народився понад сто років тому на
Закарпатті. Підлітком Іван пошкодував
корову і, впрягшись до плуга,
сам зорав поле. Коли телиця пошкодила
ногу, хлопець приніс її додому
на плечах. Він міг жонглювати гирями,
зубами тягнути вантажівки, а
товстелезні цвяхи просто в пальцях
гнути.
У 1928 р. Івана Фірцака визнали
найсильнішою людиною планети.
Він виступав на Заході і перед королевою
Британії.
Іван Фірцак Іван Піддубний
Отож, друже, маєш чудову нагоду
прочитати повість про карколомні
пригоди звичайного парубійка з гірського
села, який згодом став чемпіоном
республіки. А також можна
побачити суперсилача у фільмі «Іван
Сила», який вийшов на екрани кінотеатрів
у 2013 році.
Ще один спортсмен-борець Іван
Піддубний народився на Полтавщині
в козацькій сім’ї у 1871. Іван Піддубний
був шестиразовим чемпіоном
світу з боротьби і мав колосальну
фізичну силу: сам, без жодної
напруги піднімав п’ятипудові мішки
з зерном і кидав їх на віз.
Козацький рід батька славився
силачами, а материні прадіди Науменки
– довгожителями. Кажуть,
дід Івана по лінії матері, колишній
солдат, відслуживши в армії 25 років,
дожив до 120. Ріс Іван так само,
як і всі селянські діти. Ось тільки в
16 років він легко пригинав до землі
корову за роги.
За 4 роки (1905-1909) Іван Піддубний
шість разів ставав чемпіоном
світу з боротьби. Перший раз став
ним у Парижі в 1905 р., потім Італія,
Алжир, Бельгія, Німеччина. У 1906-
1907 рр. в Галичині відбулися маневри
царської гвардії, після чого були
влаштовані спортивні змагання, на
які запросили й Івана Піддубного.
Він переміг усіх силачів-гвардійців.
Сторінку підготували
Оксана ХРИСТУК та Оксана ЛИПНЕВА
Редактор Марія ГОРБАЛЬ
Редакційна колегія: єпископ Борис (ХАРКО),
Віра МАРКОВИЧ, Юрій ФЕДІВ, Оксана ХРИСТУК