Газета "Успенська вежа", № 12 (2016)
- No tags were found...
Create successful ePaper yourself
Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.
Дитяча сторінка<br />
Приходьте, діти, до кринички<br />
Напитись чистої водички.<br />
А та водиця не проста,<br />
Бо це – наука про Христа.<br />
Любі дітки! І ось знову наступає<br />
перший місяць зими – грудень. У грудні<br />
– найбільше іменинників у році.<br />
Отож, прийміть вітання Романи, Катрусі,<br />
Андрії, Миколки, Анни, Данилки.<br />
Редакція «Кринички» зичить<br />
вам міцного здоров’я, вірних друзів та<br />
успіхів у всіх починаннях!<br />
«Криничка»<br />
пропонує вам зимову розмальовку<br />
(але перед тим, як почати розфарбовувати<br />
картинки, спочатку треба<br />
з’єднати зображення<br />
по точках).<br />
4 ГРУДНЯ – вшановуємо велике<br />
свято – Введення в храм Пресвятої<br />
Богородиці Це свято належить до<br />
дванадцяти найбільших<br />
християнських<br />
празників і є одним<br />
із чотирьох головних<br />
Богородичних свят.<br />
Марія – початок нового<br />
сотворіння – іде<br />
до храму, щоб приготуватися<br />
до свого завдання: приходу<br />
у світ Божого Сина.<br />
9 ГРУДНЯ минає<br />
101 рік з дня народження<br />
Володимира<br />
Яреми – Патріарха<br />
Української Автокефальної<br />
Православної<br />
Церкви Димитрія.<br />
«Криничка»<br />
хоче розповісти, вам,<br />
ГРУДЕНЬ ІДЕ, БАГАТО СНІГУ НАМ НЕСЕ!<br />
Грудень-студень сніговий<br />
Рік завершує старий<br />
Відійшла в минуле осінь.<br />
Грудень – первісток зими –<br />
Оглядає володіння.<br />
Сніг іскриться під саньми.<br />
любі дітки, деякі цікаві факти про<br />
дитячі роки Патріарха. Володимир<br />
Ярема змалечку поведінкою і характером<br />
відрізнявся від своїх ровесників.<br />
Вдома у Яремів була фігурка Матері<br />
Божої. Він попросив тата, щоб тато<br />
зробив дерев’яну поличку. А було<br />
Володимирові тоді літ 9 чи 10, і він<br />
вишив серветку на ту поличку під<br />
фігурку. Невідомо, від кого навчився<br />
вишивати, але йому треба було<br />
лише подивитися, і він уже сам вмів<br />
це зробити. З ранньої весни, як щойно<br />
починали цвісти квіти, він збирав<br />
їх: польові і городні, починаючи від<br />
фіалок і черемхи, первоцвіт лікарський,<br />
ромашки польові, а найбільше<br />
любив незабудки, за їх дуже ніжний<br />
блаватний колір, – і ставив їх на ту поличку<br />
до Матері Божої. Малими діти<br />
Яремів не бавились як звичайні діти.<br />
Володимир, як батьків не було вдома,<br />
перевдягався на священика і хрестив<br />
чи хоронив ляльок, вінчав їх, правив<br />
Маївку, навіть Службу Божу, бо на<br />
той час уже вмів читати, ходили діти з<br />
процесією довкола хати. З ними бавилося<br />
ще троє сусідських дітей, поляків,<br />
але з ними вони співали і «служили»<br />
по-нашому, по-українськи.<br />
Ось так згадує про свої дитячі<br />
роки сам Патріарх Димитрій: «Сьогодні<br />
я лину у своє дитинство, у моє<br />
рідне Глідно, у те місце, де мені батьки<br />
подарували любов до України,<br />
святої церкви і нашого звичаю. Я<br />
лину у безтурботність, коли ми із сестричкою<br />
Ганнусею та сусідськими<br />
дітками бавилися… Я вперше тоді<br />
переодягався у священика і хрестив<br />
ляльок… я ще не знав, що я й справді<br />
буду священиком, та й не міг повірити,<br />
що стану архієреєм, що понесу<br />
вість про воскресіння Української<br />
церкви, та й візьму на себе той тягар…<br />
тягар Патріаршества».<br />
У селі Глідному жив парафіяльний<br />
священик отець декан Іван Жарський.<br />
Він посвячував церкву в Павлокомі,<br />
яку розписав Володимир Ярема, а потім<br />
казав до батька, що вона краще розмальована,<br />
ніж у їхньому селі малярами<br />
з Перемишля... Отець декан Іван<br />
Жарський дав рекомендаційного листа<br />
до митрополита Андрея Шептицького,<br />
після чого Володимира Ярему прийняли<br />
до богословської семінарії у Львові.<br />
Із книги «Спогади»<br />
Патріарха Димитрія (Яреми).<br />
Грудневий календарик маленького українця:<br />
1 грудня – мч. Платона, мч. Романа<br />
4 грудня – Введення в храм Пресвятої Богородиці<br />
7 грудня – вмц. Катерини<br />
13 грудня – ап. Андрія Первозваного<br />
19 грудня – свт. Миколая Чудотворця<br />
22 грудня – св. Анни<br />
24 грудня – прп. Даниїла Стовпника<br />
13 ГРУДНЯ –<br />
свято апостола Андрія<br />
Первозваного<br />
Андрій був першим<br />
з апостолів, хто<br />
пішов слідом за Ісусом<br />
Христом. Згодом<br />
він привів до Спасителя<br />
свого рідного брата – святого<br />
апостола Петра. Апостол Андрій<br />
Первозваний проповідував християнську<br />
віру на побережжі Чорного<br />
моря й у Києві.<br />
19 ГРУДНЯ –<br />
ми святкуємо одне<br />
з найбільш шанованих<br />
дітьми свят<br />
– свт. Миколая Чудотворця.<br />
Бог бачить нашу працю<br />
Про святителя Миколая відомо,<br />
що чим більше він намагався ховати<br />
своє богоподібне життя від очей<br />
всіх людей, чим більше упокорювався,<br />
– тим більше Бог його піднімав, і<br />
люди прославляли. Коли в місті Мірах<br />
Лікійських помер архієпископ,<br />
то зібрався тоді собор єпископський,<br />
щоб обрати йому гідного спадкоємця.<br />
На соборі всі вирішили зробити<br />
так: ревно піднести соборну молитву<br />
до Господа, щоб Він Сам вказав на<br />
Свого улюбленого раба, котрий дійсно<br />
гідний цього великого сану. Так і<br />
зробили. Незабаром після цього один<br />
з єпископів уночі почув голос з неба,<br />
який наказав:<br />
– Піди, стань біля дверей церкви і<br />
спостерігай: хто перший з ієреїв увійде<br />
в неї, той і є обраний Духом Святим;<br />
його прийміть і в єпископа славно<br />
поставте. Ім’я ж йому Миколай.<br />
Єпископ, який сподобився цього<br />
одкровення, негайно ж розповів про<br />
нього своїм побратимам, а сам пішов<br />
і став біля дверей церкви, як і наказав<br />
йому Голос, і почав спостерігати за<br />
всіма, хто входить до храму, запитуючи<br />
їх звання та ім’я. Тим часом за<br />
велінням Духа Божого пресвітер Миколай<br />
рано-вранці пішов до церкви<br />
помолитися. Але лише він хотів увійти<br />
в храм, як єпископ зупинив його і<br />
запитав:<br />
– Яке ім’я твоє, сину мій?<br />
Угодник Божий лагідно і тихо відповів:<br />
– Миколай ім’я моє; раб я святині<br />
твоєї, владико.<br />
Обрадуваний святитель негайно<br />
провів його на збори єпископів,<br />
і вони, поставивши його посеред<br />
церкви, одноголосно викликнули до<br />
народу, який зібрався вже у великій<br />
кількості:<br />
– Прийміть, браття, свого пастиря,<br />
якого поставив вам Дух Святий<br />
і якому Він довірив піклування про<br />
душі ваші. Тому що не людські збори,<br />
але суд Божий обрав його! Народ<br />
з радістю виявив свою згоду на таке<br />
зібрання, і Миколай, незважаючи на<br />
своє смиренне заперечення від настільки<br />
великого сану, вимушений<br />
був прийняти його.<br />
19 грудня, любі дітки, Ви неодмінно<br />
зазирнете під свою подушку, аби<br />
знайти там подарунок від святого Миколая.<br />
А щоб висловити свою вдячність<br />
святому Миколаю, пропонуємо<br />
Вам вивчити ці чудові віршики:<br />
СВЯТО МИКОЛАЯ<br />
Коли зимонька надходить,<br />
Земля промерзає –<br />
До діточок йде у гості<br />
Свято Миколая.<br />
Як чекають! Листи пишуть,<br />
Дають обіцянки,<br />
А в переддень свята чемні<br />
Вже з самого ранку<br />
Образочок Миколая<br />
Всі собі виймають<br />
Й на колінця перед Отцем<br />
Покірно клякають.<br />
Святий Отче Миколаю,<br />
Ласкою багатий,<br />
Не обійди нас, благаєм,<br />
Зайди в нашу хату.<br />
Ми чекаємо гостинців,<br />
Дарунків чудесних,<br />
А при тім просити будем<br />
Ще й дарів небесних.<br />
Дай здоров’я нам кріпкого,<br />
Розуму та волі,<br />
Дай нам миру і спокою,<br />
Ще й доброї долі.<br />
Віра Маркович<br />
Сторінку підготували<br />
Оксана ХРИСТУК та Оксана ГРУДНЕВА<br />
Редактор Марія ГОРБАЛЬ<br />
Редакційна колегія: єпископ Борис (ХАРКО),<br />
Віра МАРКОВИЧ, Юрій ФЕДІВ, Оксана ХРИСТУК