13.07.2015 Views

Наше Життя (Our Life), рік 1959, число 10, листопад

Наше Життя (Our Life), рік 1959, число 10, листопад

Наше Життя (Our Life), рік 1959, число 10, листопад

SHOW MORE
SHOW LESS
  • No tags were found...

You also want an ePaper? Increase the reach of your titles

YUMPU automatically turns print PDFs into web optimized ePapers that Google loves.

— С Ф У Ж О —Світова Федерація Українських Жіночих ОрганізаційОдинадцятий рік виданняЖінрадиЧисло одинадцятеЗ совєтської преси довідуємось жінки і над нормуванням їхньоїпро новий наступ на сили українськоїжінки, а тим самим нові тягарі,духовости:Комуністичне перетворення су­ВЕЛИКА ВТРАТАякі доведеться їй двигати. спільства нерозривно зв’язане з ви­В останній хвилині наспіла вістка,Починається нова семирічка, проголошенакомуністичною партією. занні цього завдання покликані ві- що дня 23. листопада померла в Парихованнямнової людини. В розв’я­Її ціль видобути з України макгімумпродукції. Ненаситність всесоюзногодограти неоціниму роль жінки-матері,сім’я і школа, а також дошкільжівдова Гол. Отамана Ольга Петлюрапроживши 75 літ. Окрему посмертнуцентру ще далеко не занізаклади. (Рад. Україна з 27. ве­спокоєна дотеперішнім вислідом. ресня <strong>1959</strong>).згадку подамо пізніше.Далі йде мова про розширеннящоб дійти до цілі — максимальної сітки дошкільних закладів, що має різних галузях дійсно велика -—здачі контингенту з України, якогодо речі, не регулюють якісь твору дошкільного віку, щоб дати области. Зайняття жінок дуже різ­дійти до того, що охопить всю ді­понад 260 тисяч з однієї тількиприродні обставини, як ось посухаостаннього літа чи щось подібмуністичномубудівництву. Так лі директорів підприємств, май­змогу матері всеціло віддатись кономанітне;вони виступають у роне,а тільки вимоги центру. має остаточно перерватись звязок стрів, бригадирів, агрономів, зоотехніків,лікарів і медсестер. ТаНа основі досвіду попередніх матері з рідною дитиною, щоб виховатиОтож придумується все нові ходи,силами партії дитину на можна здогадуватись, що числодесятиліть Москва добре знає провеличезні спроможності праці та „яничара", себто, щоб створити жінок на провідних становищахпро господарність української „нову людину для нового суспільства".досить мале в порівнянні з масоюМати ж потрібна тільки для колгоспного й фабричного жіноц­жінки. Тому новим засобом вибраносаме організацію жінрад (жіночихрад), яких з ’їзд відбувся несківз України. Як паліятив усього мучування" до праці відноситьсязбільшення матеріяльних дібр і зитва,бо вся увага закликів і „придавнотому в Києві. Жінради — її род-инного і господарського до рядових робітниць. Тому й головнадіяльність жінрад у низах;це не громадські жіночі організації,як хтось міг би подумати, „чайні, столові і закусочні" і за сітка жінрад широка, вона охоп­життя твориться для її „вигоди"створені власними силами у своїх це вона мусить бути вдячна „мудрійі добрій партії"госпи, житлові квартали міст і селюєпідприємства, колгоспи, рад­інтересах. Це організації, створеніна наказ партії, зобов’язані до Нелегко, видно, одначе переводитиоту остаточну руїну родини тим, що українку треба до працілищ. Трудно це пояснювати тількибезоглядного послуху центрові,недотримання якого грозить зведеннямусього в площину „сабо­видна хоч би з того, що в пресі праця була виконана. Українка зв Україні. Наявність спротиву приневолювати і пильнувати, щобтажу". Тоді, коли в західньому згадується про „справедливу критикунесвідомих жінок" на зборах, падлива в праці. Тут слідне радшенатури працьовита, а навіть запо­світі жіноцтво організується радиохорони своїх прав чи для кращих про потребу наполегливої політично-виховноїроботи серед жі­України і ролю жінки в ньому нанаставлення звести виробництвоосягів у ділянках собі притаманнихзавдань — в совєтській Україні нок, про побільшування числа провінційний рівень. Ставлячи наголосу житті і пресі, з літератур­жінки повинні обєднуватись на чужийпартійців і партійок при кожномунаказ і в чужих інтересах, колективі, бо, як сказано, в їх ними журналами включно, на ося-щоб тією організованою силою присутності „любов до праці зростає"ги жінок-буряководів, телятниць,стати могутнім „роботом" на чулійниві. На чужій, бо ось знову Не вдалося одначе дописувачамдоярок і свинарок, неначе вказує„непомильний" палець з Москвизвучать загрозливо слова московського„економа", що в соте й тинесенихжінками у власній оборо­підрядне становище в житті очо­промовчати в пресі голосів, під­на властиве місце українки, на їїсячне пригадує українським жінкампро те, що (дослівно) РадянськаУкраїна — це невід’ємна іскладова частина Радянського Союзу.ні, коли мусіли згадати про їх критичнізавваги щодо недостатньоїпродукції предметів для полегшенняпраці жінки.леного Москвою колоса...Пониження гідности людини, якособи і члена нації та непосильнийтруд під оком наглядача — цеЦей же „економ" без вагань З циферних даних бачимо, що та атмосфера, що оточує українкувиносить присуд над дітьми тієї кількість жінок, затруднених у на її рідній землі. Н. І.-ІЇ.

Hooray! Your file is uploaded and ready to be published.

Saved successfully!

Ooh no, something went wrong!