Наше Життя (Our Life), рік 1959, число 10, листопад

Доповідниця дала характеристикуміжнар. жін. організацій, їх напрямнихі засягу праці. Із первісного змаганнядо рівних прав жінки вони перейшлитепер до вироблення їй становищагромадянки. В тій цілі втягнули у свійзасяг праці культурницькі і суспільніпроблеми державницького маштабу.Підо впливом того в деяких країнахстворились уже міністерства родини,а в багатьох інших іде до того. Довшеспинилась на структурі ОбєднанихНацій, куди ці центри змагають своїмивпливами й дією. Обєднані Націїспираються на них у своїй праці.А потім приступила до звязків СФУ­ЖО і зясувала їх осяги й недоліки.Ця праця не тільки трудна й відповідальна,але досі не має належногозрозуміння у суспільстві. А без неїми не виконаємо своєї місії у вільномусвіті.Дискусія розгорнулась у двох напрямках.Першу — проблему коекзистенції,яку заторкнув проф. Шанковськйй,розглянено лиш поверховно. Авона заслугувала, щоб її зглибити.Друга — проблема молоді знайшлабільший відгук. Дискутанти (інж. Кохановський,Ст. Пушкар, д-р Романенчук)добачували її в невідповідномупідході старшого громадянства до молоді.На думку п-ні Пушкар немає дотепер відповідної політичної концепції,яка захопила б молодь. Та все жмаємо здібні одиниці, що шукаютьконтакту і вибиваються.Подякою обом доповідницях та диспутантамп-ні О. Грабовенська закінчилаЗустріч. Висновок із неї ясний —надзвичайно цінний обмін думок ізпровідними громадськими діячкамидав присутнім багато. Як далекий відгукКонгресу ця Зустріч освідомилавсім також значення СФУЖО, цьогообеднаного центру, що уможлививприїзд та обїздку чільним делегаткамКонгресу.КЛІВЛЕНД, ОГАЙОПП. Олександра Бойко-Сулима (Німеччина) й Ірина Пеленська (Австралія)Tour of WFUWO delegates— Mrs. A lexandra B oyko-Sulym a of Germ anyand Mrs. Irene P elen sk y of A ustralia through U nited States and Canada,visitin g larger centers of U krainian com m unities.У прискореному часі й із великоюенергією зібралась Управа Окр. Ради,щоб зорганізувати заг. збори Окр. Радиі гідно, тепло привітати рідких, милихгостей — заморських делегатокСФУЖО. Час, призначений ЦентралеюСУА на їх приїзд був дуж е непригожий,бо на день 4. жовтня припав65-літній ювілей УНСоюзу і почалисьМазепинські святкування в рямцяхмісцевого Відділу НТШ. З усімимісцевими товариствами живемо узгоді і тому не хотіли б робити їм наперекір.Одначе об’їздки делегаток неможна було пересунути і при добрійволі Союзянок все можна зробити.Отже зібрались ми дня 3. жовтня угарній, просторій залі, де багато сонцяі квіти на столах. Багато жінок (ємолоді, але й такі, що вже іней їм головиприпорошив) насторожено слухаютьі з гордістю вдивляються впрезидіяльний стіл. Там окрім вибраноїпрезидії дві гості — одна з Европи(яка вона близька нашої Батьківщини!),а друга з Австралії (цевже майже екзотика!).Вичерпується порядок дня, слухаємозвітів Відділів, дискутуємо, одобрюємоі бажаємо пожвавлення праці,але вся наша увага звернена на виступнаших гостей. Думки і напрямні у нихтакі ж, як і в нас — гаряче бажання,щоб усі свідомі українки згуртувалисьі працювали у своїх товариствах длядобра нашої справи, щоб були усюдипредставницями нашої поневоленоїБатьківщини в ім’я її волі. І коли одназ доповідниць вичислює кількістьшкіл, Кружків, імпрез та їх осяги унутріі назовні — то друга, може й покриваючиматеріяльні недостачі залишенців,мережить свої слова поезією— так тчеться тоненька ниточка єдностиміж нами й ними, ниточка, зітканаз минулого, сучасного і майбутнього.А з усього е це майбутнє найважніше,бо воно рішить про долю нашого народуі цьому ми, жінки мусимо віддатинайбільше уваги.Видно, що це майбутнє таки найбільшевсіх зачепило, бо багато булозапитів і шукань, в який спосіб гуртуватий заохочувати членок до праці.Найбільше здивував усіх голос давнозамешкалої членки, яка енергійно заохочувалавсіх, щоб поцікавились політичнимиугрупованнями цієї країни,активно в них працювали та змагалидо вибрання наших представників уцьому світі.По закінченні ділових справ заметушилисьгосподині дня. До цього моментупроводила Окр. Рада СУА, а теперперебрали провід спільний КомітетСУА і Укр. Зол. Хреста. На зустрічіз громадянством Клівленду прибуланова публика, між ними й наші панове.По промовах делегаток СФУЖО розгоріласьдискусія, а в ній виступ відомогопрофесора університету, що підкресливосяги праці зорганізованогожіноцтва та віддав їм належне признання.Так скоро збігав час і не завважилиприсутні, що настав пізнійвечір. Треба було кінчати й розходитисьпісля цікавої гостини.Комітет Зустрічі може бути гордийіз свого діла. Всі його членки працювалижертвенно й охоче і за це належитьсяїм признання й подяка.Гостювали ми в залі української православноїцеркви св. Андрія, якої о.парох все радо нам її відступає й заце висловлюємо йому щире Спасибі.І. С. пресова реф.