13.07.2015 Views

Наше Життя (Our Life), рік 1959, число 10, листопад

Наше Життя (Our Life), рік 1959, число 10, листопад

Наше Життя (Our Life), рік 1959, число 10, листопад

SHOW MORE
SHOW LESS
  • No tags were found...

You also want an ePaper? Increase the reach of your titles

YUMPU automatically turns print PDFs into web optimized ePapers that Google loves.

хрусти, струдель і торти миттю щезализо стола і ми були горді, щонаші страви смакують найбільше.Із інших оригінальних страв притягалигостей сербський струдель із шпінатом,балтійські пиріжки із рижом,німецька квасна капуста із свининою,мадярська паприка, римський торт тадалеко-східній чамейн і чай.Пані Гамільтон представляла учасникамфестивалю видатних гостей,зокрема представників Об’єднаних Націй.Найвизначнішим гостем був т. зв.високий комісар для справ втікачівпри ОН швайцарець, д-р Ліндт, щозгадував у своїй промові м. і. українців,яких зустрічав у таборах ЗахідньоїНімеччини.У мистецькій частині виступали чотиригрупи. Першими були українці.Танцювальний гурток „Танок України"пані Яловеґи із Ню Иорку вивівкозачка, коломийку і гречаники. Удругій точці відспівано дует: три народніпісні при супроводі фортепіяно.Пані Яловеґа виявила себе інтелігентноюта веселою заповідачкою. Довготриваліта рясні оплески, що супроводжаливиступ нашої групи, вказувалина те, що програма була на добромурівні.Вечір закінчився забавою, під часякої представники поодиноких групзнайомились одні із одними і обмінювалисяпомітками та враженнями, щов неодного межували з ентузіязмом.Немає сумніву, що наша представницяв Раді Національностей п. Кучкудаі всі пані, що займалися підготовок)страв мали підставу до вдоволення.Вони мали можність переконатися,що їхня праця яа одному відтинкуміжнаціональних взаємин увінчаласяуспіхом. Я. О.ФИЛАДЕЛФІЯ, ПАЮвілей 46 Відділу СУАВ неділю, 4. жовтня <strong>1959</strong> р. святкував46 Відділ СУА 30-літній ювілейсвого існування гарним бенкетом. Ценебуденне свято започаткував молитвоюїх Ексцеленція Кир Йосип — місцевийпарох.У великій салі Українського КлюбуГорожан зібралось поважне числочленок Відділу, представники установ,делегатки Відділів СУА та запрошенігості.Свято відкрила у відсутності хвороїголови Відділу секретарка п-ні АнтонінаКульчицька і передала провід удосвідчені руки „'зіостмастра'* п-ніОльги Фостик. Енергійна „тостмастер“привітала їх Ексцеленцію КирЙосипа, містоголову Головної УправиСУА п-ню Стефанію Пушкар, делегатокВідділів, членок і запрошених гостей.Згадала перших урядничок Відділупп. Юлію Бурак і Марію Граб.Розпочався обід, після якого промовлявяк перший бесідник Кир Йосип.У змістовній промові, вітаючи працю46 Відділу зазначив, що ЗО літ томувін, студіюючи ще в гайскулі, не знавпро ніякі жіночі організації. Але сьогоднібачить велику їхню працю дляцеркви і громади і тому висловлюєвелике признання для неї. Взагалікожна організація уявляє собою силу,якої не так легко знищити.З черги покликано до слова п-нюСтефанію Пушкар, містоголову ЦентраліСУА. Вона зложила в першу чергупобажання від неприсутньої головиСУА п-ні Олени Лотоцької, подякувалаза довголітню співпрацю і піддержкуЦентралі. Сама пізнала цейВідділ 11 років тому після прибуттядо Америки і відразу з великим подивомзавважила їх велику роботу тазвязок із Рідним Краєм. Перейшла насучасні завдання СУА. Підкреслилаконечну потребу молодого членстваіз тут народжених дочок чи невістокстарих членок. СУА через своє членствов Світовій Федерації УкраїнськихЖіночих Організацій (СФУЖО) маєвеликі можливості звязків на міжнародньомутерені, а не має рук до праці.Молодші членки з Відділів, які маютьвже вищу освіту і знання мов —були б великим допоміжним чинникому тім ділі. А як позитивно оцінюютьукраїнську жінку американці даєприклад імпреза Окружної Ради СУАв Рочестері, де американський суддя,заявив у своїй промові, щоприглядаючись праці української жінкиВІН щойно зрозумів — чому у своїйпрактиці не мав ще дотепер випадкумолодечої злочинности серед українців.Моральну силу українській жінціі родині дає також організація.З черги запрошено до слова головуУкраїнської Громади при 24 і Бравнвулиці п. Титанича. Він зясував дуж еядерно, що в час депресії 1929 p., колиукраїнське життя в Громаді зовсімзаникло, він звернувся до жінок, —до пп. Бурак, Горохівської і ще декількохі прохав рятувати школу, доякої вчащало около <strong>10</strong>0 дітей, а такожскріпити працю в Громаді. В цейспосіб дав почин до першої жіночоїорганізації, яка згодом стала 46 ВідділомСУА. І повних ЗО років йшлатісна співпраця обох організацій, божінки скріпили Громаду морально іматеріяльно. Велася українська суботняшкола під проводом проф. Стецика,хор та аматорський гурток. Внагороду крім великого признання передаєемблему „30“ зроблену із срібниходно-долярівок, і має повну надіюна дальшу співдію.Від новоприбулих членок 46 Відділупромовляла п-ні Зеновія Терлецькадуж е щиро, з повним признанням тавеликою сердечністю за співжиттямновоприбулих із давними членками.Відчитано привіт від 2 Відділу з Честер.Привіт від 41 Відділу СУА зложилап-ні Штогрин і підкреслила, що46 Відділ дав ін іц іа т и в у до заснуванняОкружної Ради СУА та перший перевіву життя збірку фондів на допомогускитальцям в Европі. Пані ЄвгеніяЗадорожна привітала ювілятку від42 Відділу СУА і поґратулювала зауспіхи, п-ні Ірина Петрівськз привіталавід <strong>10</strong> Відділу СУА, — а п-ні МаріяБабяк від 48 Відділу СУА і згадалатакож про працю у важких часах депресії.З черги промовила п-ні.МихайлинаЧайківська, голова 20. ВідділуСУА, підкресливши, що допомога дляРідного Краю це кредит для цілої організаціїСУА. За добрі діла приходитьвсе нагорода. 20 Відділ даруєчленкам 48 Відділу на сьогоднішнійювілей великого і солодкого тортавласної роботи. Закликає до збільшеннячленства, бо з власного досвідузнає, що в громаді жінка не старіється,а тільки в чотирьох стінах. Відмолодечого 52 Відділу привітала своюстаршу посестру п-ні Копик. Оригінальносклав привіт 43 Відділ СУА.Його делегатка п-ні Острук — відомаписьменниця, прочитала свій спогад,в якому підкреслила сердечність староїеміграції до новоприбулих — їїгостинність. 1. 'В лорті в Бостоні, 2.Приїзд до Филаделфії, 3. На праці, 4.Придбання мешкання літом у Вайлдвуді,5. Шепаровецькі конвалії, розмоваіз вояком американської армії,який вже не говорив українською мовою.Червоною ниткою тягнетьсякрізь спомин сердечність членок СУА,старої еміграції у допомозі в першихпочатках приїзду, а відтак сентиментальналюбов до Рідного Краю і охо-(Докінчення на обгортці)

Hooray! Your file is uploaded and ready to be published.

Saved successfully!

Ooh no, something went wrong!