Науковий вісник Чернівецького університету: Правознавство

І.І. Онищукроковживаний в правовій доктрині ЄвропейськогоСоюзу, США, Великобританії, Австралії [22].В більшості правових шкіл США студентививчають техніку юридичного письма. Данийкурс зосереджений на інтелектуальному аналізі,тобто на результатах прогнозування юридичноготексту (позитивний чи негативний) та переконливості,наприклад, емоційність і лаконічністьтексту. Юридичне письмо складається з двох категорій:юридичного аналізу і юридичного проектування.Юридична редакція включає ухваленнязаконів, статутів, правил та положень; договорів(приватних і державних); особистих правовихдокументів, публічно-правових документів [22].Термін “юридичне письмо” ще не набувширокого застосування в українській правовійлітературі. На даному етапі розвитку українськаправова наука послуговується лише терміном “моваправа”, який включає в себе зміст “юридичногописьма”. Однак, російські науковці протягомостаннього десятиліття активно вживають термін“юридичне письмо” як у загальнотеоретичному такі галузевому аспектах. У теоретико-правовому напрямкупроведено наукові дослідження Є. Шугріною,Н. Краснослободцевою та О. Хазовою.Відповідного до нашого визначення, технікаюридичного письма – професійне вміння тамайстерність написання пов’язана зі стилем, манероюта способом документального вираженнязмісту офіційних та інших юридичних документів.Виступає як вчення про структуру і методипобудови, засоби і прийоми, які використовуютьсядля забезпечення досконалості та систематизаціїНПА. Техніка юридичного письма – соціально-правовийфеномен і науково-правова категорія,яка має тісний історичний зв’язок з правомі проблемами праворозуміння.Специфіка наукової методології технікиюридичного письма як різновиду юридичної технікиполягає, ймовірно, в меншій частці абстрактності,теоретизування. У порівнянні із загальноютеорією права технікою юридичного письмаширше застосовуються конкретно-соціо-логічніметоди, частіше використовуються методи моделювання,експерименту, а також спеціальні методи,розроблені іншими науками: логічні, мовнітощо [5, с. 47].Розуміння техніки юридичного письма ототожнюєтьсяз юридично-догматичним методом.У рамках догматичної традиції, розуміння юридичноїтехніки по суті було прямою екстраполяцієюпоняття “техніка” в сферу “юридичного”.Достовірно простежити цей зв’язок можна, якщозвернутися до філософського розуміння “техніки”.Значення техніки побудоване на основі змістудавньогрецького слова “τεχνη”, що означає –“майстерність”, “техніка”, “мистецтво”. Це значення,по суті, було покладено в основу традиції,що йде від античної філософії, де поняття технікирозкривалося через дію, побудовану на знанняхй уміннях, і протиставлялося природі (від.грец. “φύσης” – природа) [13, с. 132].Загальне культурне розуміння техніки ЮПяк юридичного мистецтва базується на онтологічнійсхемі. Позитивне право при такому розумінніявляє собою, фактично, не що інше, як“стихію”, існуючу за своїми внутрішніми законами.Ця “стихія” неминуче виражається в постійномукількісному зростанні масиву ситуативнихюридичних норм, який з часом стає фактичнонезастосовним через свою “непорушність”.Неможливі постанови розбиваються об своювласну нездійсненність, а закони, що суперечатьдухові часу можуть розраховувати на впертийопір. Придатність права, яку має своїм завданнямстворити техніка права – суто формального роду.Вона вичерпується питанням: яким чином правомає бути влаштоване і утворене, незалежно відйого змісту, щоб воно могло, завдяки своєму механізму,спростити, полегшити та забезпечитизастосування правових норм до конкретного випадку?Вся теорія техніки є не що інше, як пізнанаі застосована доцільність в інтересах вирішеннязазначеного вище завдання [13, с. 135].До сфери проблематики ЮП відносятьсятакі техніко-юридичні інструменти як: мова права;юридичні конструкції; правові застереження;законодавча стилістика та лінгвістична структураписьма; терміни, нормативні дефініції і символічніприйоми; юридична аргументація, логікавикладу правового матеріалу тощо.Структурний аналіз розкриває внутрішнюбудову техніки юридичного письма в НПА, якаохоплює такі аспекти як: структура НПА: назва,преамбула, основна частина, перехідні та прикінцевіположення, додатки до законів; позначенняскладових частин тексту НПА; логіка викладенняправових норм; вимоги до мови та стилю закону;термінологія, нормативні дефініції тощо.Правила ЮП в різних правових сім’ях допомагаютьвідповісти на такі питання, як формуваннясудового прецеденту, використання законув романо-германській правовій сім’ї тощо. ПравилаЮП спочатку вироблялися виключно упрактичній діяльності. Розуміння того, що являєсобою ЮП, формувалося поступово, в міруускладнення юридичної дійсності. У процесіеволюції правил ЮП змінилася якісна характе-6 Науковий вісник Чернівецького університету. 2011. Випуск 559. Правознавство.