Успенська вежа, № 5 (2016)

More documents

Recommendations

Info

4 Травень 2016 «У С П Е Н С Ь К І Й В Е Ж І» - 25! «Блаженні ті, що словом правди навчають і направляють на путь спасенну» Дорогі отці, брати і сестри – читачі газети «Успенська вежа»! Як швидко минає час, – і ось уже 25 років до ваших осель надходить часопис, зі сторінок якого ви черпаєте дорогоцінні перлини тих духовних настанов святих отців і пастирів Церкви Христової, які допомагають вдосконаленню духовного стану людських душ. 25 років є свідченням того, що вже пройдено немалий шлях з часу виходу в світ газети, яка на своїх сторінках в міру сил і можливостей несе у світ Слово Правди Божої, лікуючи своїми статтями людські душі, допомагаючи не впасти у зневіру в часи сьогодення, стаючи порадником у важких життєвих ситуаціях. Хочу висловити вдячність усьому редакційному колективу, дописувачам і авторам статей за правдиве висвітлення засад православної віри, виховання любові до своєї УАПЦеркви і рідного українського народу, подій із життя Церкви загалом та окремих парафій зокрема. Від імені духовенства та віруючих Івано-Франківської єпархії УАПЦ прийміть щирі вітання з нагоди 25-ліття виходу у світ першого номера газети «Успенська вежа». Бажаємо редакційному колективу газети ще кращих успіхів у праці, щоби слова, посіяні на її сторінках, принесли стократний плід на ниві духовного життя всіх, хто її читатиме. Хай Ваша праця буде сповнена Божої благодаті та Божих ласк!З братньою любов’ю у Христі + Андрій, Митрополит Галицький, Керуючий Івано-Франківською єпархією УАПЦ ВІТАННЯ ЄПИСКОПА ХЕРСОНСЬКОГО І МИКОЛАЇВСЬКОГО БОРИСА КОЛЕКТИВУ ГАЗЕТИ «УСПЕНСЬКА ВЕЖА» Дорогі читачі, автори, передплатники, редактори та видавці релігійно-патріотичного часопису УАПЦ «Успенська вежа»! Щиро вітаю вас із чвертьвіковим ювілеєм безперервного виходу в інформаційний простір посттоталітарної суспільної дійсності зі словом істини та плекання національної церковної свідомості. Напевно невипадково шанований часопис почав виходити ще до офіційного відновлення української держави, і став старшим від неї, як і ставропігія Львівського Братства старша від сусідніх патріархатів. Бажаю усім вам Божого благословення у справі особистого спасіння та інформаційного сприяння у спасінні ближніх! Нехай Всемилостивий Господь щедро обдаровує вас, ваші родини і спільноти довгожданим миром, здоров’ям, добробутом, а редакцію часопису ще й вдячними читачами та постійними творчими успіхами у царині посіву Христових правд! Нехай ваше перманентне прямування за Христом супроводжується невимовною душевною радістю, а наполеглива праця приносить щедрі плоди! Ось уже чверть століття редакція «УСПЕНСЬКОЇ ВЕЖІ» з авторами та дописувачами трудиться над високою місією несення Слова Божого у друкованому форматі. Часопис завжди є джерелом об’єктивної інформації з церковного життя УАПЦ та цікавим майданчиком для жвавих дискусій. Приємно, що відповідаючи на упереджену, чи не обґрунтовану критику, редакція завжди запрошує в пошуках істини викладати на шпальтах газети і своє бачення проблематики. З огляду на стрімкий розвиток електронних видань та скорочення сегменту друкованого слова, бажаю газеті не тільки утримувати, а й розширювати свою читацьку аудиторію. Гідних авторів та відданих читачів! З повагою, свящ. Василь Саган *** Шановна редакціє, сердечно вітаю Вас із ювілеєм – 25 років видання газети «Успенська вежа»! Ось уже чверть століття Ви, несучи Слово Боже, інформуєте духовенство та мирян про життя Української Автокефальної Православної Церкви та Львівського Ставропігійного Братства. Розгорнувши свою діяльність разом із початком функціонування незалежної Української держави, Ви до сьогоднішніх надскладних часів продовжуєте працювати на благо Церкви і Вітчизни. Бажаю Вам надалі залишатися на шляху до розвитку православної спільноти та українського народу. Також зичу переконливого слова, читацького визнання і творчої наснаги у Вашій відповідальній та почесній роботі! Декан Мостиського деканату, митрофорний протоієрей о. Іван Тиндик *** Ось уже чверть століття зернята духовності розсіває редакційний колектив «Успенської вежі». Ці зерна проростають у «добрій землі» (Мф.13,8) людських сердець, та приносять плоди віри, благочестя, смиренномудрості та любові. Від газети «Відродження» Святослава Яреми до сучасної «Успенської вежі» пройшло багато часу. За такий час з малого дитяти виростає доросла, сформована особистість з чітким знанням життєвих цілей та вірою в прекрасне майбуття. Читаючи сторінки саме цього релігійного часопису, стає зрозуміло, що реакційна колегія теж ставить перед собою нові цілі, нові завдання в духовному просвітленні не тільки жителів Львова та області, але й всієї України та діаспори. Продовжуючи свою роботу у такий важкий інформаційний час, Ви не забуваєте заповідь Патріарха Мстислава про правдиве «свідчення нашого існування і нашої праці у вільному світі». Саме тому «Успенська вежа» - дзвін-благовіст Української Автокефальної Православної Церкви та Львівського Ставропігійного Братства св. ап. Андрія Первозваного. Івано-Франківське обласне православне братство святого апостола Андрія Первозваного УАПЦ щиро вітає своїх друзів-братчиків та редакційну колегію «Успенської вежі». Приєднюючись до слів привітання нашого Митрополита Андрія, духовенства та віруючих Івано-Франківської єпархії УАПЦ, ми бажаємо Вам міцного зростання, Божого благословення на всі починання, любові, злагоди та здоров’я авторам, реакторам, видавцям, читачам на многії і благії літа! Івано-Франківське обласне православне братство Святого Апостола Андрія Первозванного УАПЦ *** Українська Православна Громада м. Мюнхена (Німеччина) щиро вітає редакцію та читачів Церковної Газети «Успенська вежа» із 25-літтям існування. Перш за все дуже хочеться сказати слова «Велике Дякую» за те, що «Успенська вежа» дає нам у діаспорі унікальну можливість ознайомитися з Церковним та Громадським Життям в Україні. Бажаємо редакції Божого благословення, духовних та тілесних сил на подальшу успішну працю! 25 років у інформаційному просторі України - це не просто ювілей, а й історична подія. Єдина релігійно-просвітницька газета в Україні, що несе вістку про життя не тільки Церкви, але і культурне життя українців в Україні та поселеннях. Радіємо, що засновниками газети стали наші земляки, православні українці Закерзоння, які не забувають про нас, українців з Польщі, а ми, у свою чергу, дякуємо за пам’ять про своє коріння та рідний край. Творчої наснаги у своїй праці, та добрих відданих читачів. Марія Білас, Голова Сяноцького відділу Об’єднання українців у Польщі *** З Ювілеєм вітаю сердечно усю Реакційну Колегію і бажаю успіхів на церковній і національній ниві. Хай чергові примірники Вашої Газети насолоджують Душі і серця усіх читачів. З Богом до чергових Ювілеїв! З повагою Василь Шляхтич з Польщі *** Для нашої Церкви з часу її відродження ми отримали друкований орган газету «Успенська вежа», яка була заснована Львівським ставропігійним братством св. ап. Андрія Первозваного, організацією, яка за ці всі свої роки зарекомендувала себе як послідовна інституція своєї праці. Вже 25 років є можливість дізнаватися про церковне життя як нашим парафіянам, так і людям, які цікавляться життям УАПЦ. Похвально є те, що «Успенська вежа» впродовж усіх років намагалася об’єктивно висвітлювати події, які були у житті УАПЦ. Дякуємо редакційній колегії від імені викладачів та студентів Львівської духовної семінарії УАПЦ за плідну працю в інформаційному просторі України. Нехай милосердний Господь укріпляє у здоров’ї працівників газети, а Святий Дух утверджує в істині, яка є критерієм нашого майбутнього життя. Вітання ювілярові Парафіяни церкви Різдва Пресвятої Богородиці села Бібщани Золочівського району Львівської області щиро вітають свого душпастиря, митрофорного протоієрея отця ВОЛОДИМИРА БІЛОУСА з Його славним 60-літтям. Нехай Ваше сузір’я ясно в небі сяє І долю світлу та яскраву провіщає! Здоров’я хай міцніє, примножуються сили, Хай Вам живеться гарно, заможно та щасливо!
Оксана ЗАХАРЧУК Травень 2016 КАНТ ДО СТАВРОПІГІЙНОЇ ЧУДОТВОРНОЇ БОГОРОДИЦІ-ОДИГІТРІЇ Львівська Ставропігійна Чудотворна ікона Пресвятої Богородиці в Успенській церкві є старовинним образом. В архівних документах XVII ст., які досліджував настоятель храму – митрофорний протоієрей Ігор Бурмило, зазначається, що ця ікона має давнє походження. На жаль, більш точну дату її появи, як і прізвище художника, встановити не вдалося. Свідченням її чудотворної дії є воти (зроблені зі срібла органи тіла людей, що уздоровилися), частина з яких висить тепер на іконі. Цей образ був у великій пошані серед віруючого люду Галичини. Історично достовірно, що під час воєнних лихоліть на початку XVIIІ ст. вірні сховали його в церкві св. Анни на Голоско. І коли віддавали її в Успенську церкву, всі мешканці Голоско плакали за нею, бо багато людей зцілилося від неї. Радуйся, радуй, Небесна Царице! Знов Тя вітаєм, рання Зірнице! Голоско з слезами Ти опустила, Із благодаттю знов до нас прибула. Коли-то шведи церкви обдирали І нашу віру поганці топтали, А Ти, храм Божий уздрівши обдертий, Ридала гірко, як при Сина смерти... Його молила, аби супостата Відвернув ласкаво від Львова града. Радуйся, ми, грішні, до Тебе прибігаєм, На Твою поміч все уповаєм... Радуйся, радуй на землі і в небі, Ти несеш поміч у всякій потребі. І веселяться нині всі небесні Сили, Ждуть Твоєї волі, сюди поспішили На поміч людям в їх тяжкій недолі І спасли бідних від гріха неволі. Твої вислухає Бог-Отець моління, Людей православних від гроз притісніння. Спасає Він силою своєї десниці І захищає нашу столицю. Тож злобний лютий ворог став побіжденний, Пішов безсилий і посоромлений. Не можна славу Твою затаїти: Бачать ціє явно і старші, і діти. Тебе, Царице, небеса оглядали, Чудеса в бідах, нуждах пізнавали. Перед Твоєю іконою святою Хворі і упавші відійшли в здоров’ї, Там, де вже врачебна поміч уставала, Там Ти, Царице небес, ісціляла. Ісціли нас от злого согрешення І дай нам радість вічного спасення, Щоби ми із Богом вічно перебували І Його імення вічно прославляли... РАДУЙСЯ, РАДУЙ, НЕБЕСНА ЦАРИЦЕ! Митр. прот. Микола ГНАТІВ, настоятель храму арх. Михаїла, м. Львова Присвячується Святійшому Патріарху Димитрію В ті давні часи невідомим автором була створена поетична пісня-кант на прославу цієї чудотворної ікони. Знайдений о. Ігорем Бурмилом вірш був написаний церковно-слов’янською мовою, і отець запропонував п. Вірі Маркович, парафіянці храму, дочці Патріарха Димитрія, зробити його редакцію, наблизивши до сучасної української літературної мови, що п. Маркович і зробила. А також на прохання настоятеля Успенського храму о. Ігора Бурмила і з його благословення інша парафіянка храму, музикознавець п. Оксана Захарчук створила композицію для чотириголосого мішаного хору. Хор Львівського Ставропігійного храму Успіння Пресвятої Богородиці зараз розучує цей кант. Так старовинний кант, присвячений Чудотворній Богородиці-Одигітрії, яка знаходиться у Львівському Ставропігійному храмі Успіння Пресвятої Богородиці, наново зазвучить сучасною українською мовою. Струнко красуються Карпати, Сосни підпирають небеса, По горбах розкидані хати – Поєднались велич і краса. Цвірчать долини медоносні, Ріка камінням хвилі б’є, Події переплелись у пісні, Бо кожен знає – це моє. Дають мені Карпати силу, Дівча плете свою косу, Шука голівка мудрість сиву: «Знання гір по світу понесу». Несе знання Він свої гідно, Односельці затаїли «ах», Фундамент знань із села Глідно, Вийшов український Патріарх. Кує зозуля свій вокал, Дощем заплакали Карпати, «Підйом» , збирайся на вокзал, Ватрою палають ваші хати! 5 У КОНСПЕКТ СЕМІНАРИСТА прот. Володимир ГЕНСЬОР, викладач Літургіки ЛДС УАПЦ ПРО БОГОСЛУЖІННЯ Закінчення. Початок у попередніх випусках Дійсно, богослужбовий устав необхідний. Але, можливо, знання уставу необхідне тільки «фахівцям»: єпископам, священикам, дияконам, читцям, співцям, а простий православний мирянин може обійтися і без цього знання? Виявляється, ні: людина, що не дбає про вивчення уставу православного богослужіння, дуже сильно обкрадає сама себе в духовному плані. Обкрадає хоча б тому, що православне богослужіння є найважливішою складовою частиною Священного Передання Церкви, а православна людина, власне, і відрізняється від протестанта тим, що не задовольняється одним тільки Святим Письмом, а безпосередньо за Св. Біблією ставить Св. Передання. Наше богослужіння є однією з найсуттєвіших частин Св. Передання. І вже тому кожний православний християнин у міру своїх сил і можливостей повинен його вивчати і осягати. Крім того, і святі всіх часів і народів радили вивчати порядок богослужіння, і навіть знати його напам’ять. З іншого боку, Літургія є загальною справою. Та й не тільки Літургія – будьяка церковна молитва – є загальною молитвою. Для православної людини є зовсім неприйнятний підхід на побутовому рівні, що виражається фразами: «Піду я до церкви, бо там мені спокійно» або «Вислухаю Літургію чи вечірню». Кожнен з нас, ідучи в храм, повинен розуміти, що він іде на службу, іде співслужити. Служать не тільки священик, диякон, читці і співці, хоча без священика Таїнство не звершується. Але Церква сильна своєю соборністю, а соборність молитви виявляється в тім, що кожний з вірних у міру своїх сил співслужить священикові. А як можна співслужити, якщо не знаєш богослужіння? Навіть з цієї точки зору стає зрозумілою необхідність вивчення уставу. Нарешті, згадаємо один з виголосів священика під час Літургії: «І дай нам єдиними устами і єдиним серцем славити і оспівувати пречесне і величне ім’я Твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки вічні». А тепер уявімо собі таку ситуацію, що ніхто не знає чинопослідування служби. Невідомо, як щодо «єдиним серцем», а «єдиними устами» у цій ситуації ніякого славлення і оспівування не вийде. І, нарешті, у самому Святому Письмі у псалмі 46 є свого роду настанова про вивчення богослужіння: «Співайте Богові нашому, співайте! Співайте Цареві нашому, співайте! Бо Бог – Цар усієї землі, співайте розумно» (Пс. XLVI, 7-8). А для того, щоб співати Богові розумно, потрібно знати і відчувати богослужіння. Однак не слід думати, що богослужіння було дано Церкві якимсь надприродним чином у готовому вигляді, раз і назавжди. Нагадаю, що Церква є містичне Тіло Христове, тобто живий духовний організм, що росте і розвивається. Тому цілком закономірним є те, що у процесі історії богослужіння розвивалося. Втім, розвиток спостерігається не тільки в богослужінні. Догмати, якими на початку володіла Церква, розкривалися, актуалізувалися і викристалізовувалися саме з плином часу, з ходом церковної історії. Тому розвиток богослужіння є процес цілком природний.
Page 1 and 2: ЩОМІСЯЧНА ВСЕУКРАЇ
Page 3: В ході засідання бу
Page 7 and 8: Оксана ЗАХАРЧУК Тр

Успенська вежа, № 5 (2016)

You also want an ePaper? Increase the reach of your titles

Delete template?

Save as template?