Газета "Успенська вежа", № 9 (2017)

Дитяча сторінка
Приходьте, діти, до кринички
Напитись чистої водички.
А та водиця не проста,
Бо це – наука про Христа.
ЗДРАСТУЙ, ШКОЛО!
Шлях в життя дає, мов мати,
Кличе мудрості пізнати.
От урок останній. Квіти.
Линуть діти в світ радіти.
А у неї інші діти.
Василь Довжик
Прийшла осінь! Облітає листячко
з дерев, вітер лоскоче щоки осінньою
прохолодою, сумним ключем
відлітають у вирій журавлі, а ми радіємо!
Ще б пак, осінь – найяскравіша
пора року: ліси та поля розшиті
золотом, тихо шарудить багряне листя
під ногами, а в повітрі кружляє
срібляста павутинка бабиного літа –
дух перехоплює від такої краси!
А разом із початком осені школярі
та студенти знову повертаються
за свої парти! День знань – це свято,
що сповіщає про початок навчального
року. «Криничка» всіх (і великих,
і малих здобувачів знань) вітає з цим
особливим днем. Пам’ятаймо, що
саме знання роблять нас мудрішими,
сильнішими, впевненішими в собі, а
отже, щасливішими.
8 ВЕРЕСНЯ –
мчч. Адріана та
Наталії. Мученики
Адріан і Наталія з
Никомидії – покровителі
чесного
подружжя. Святі
мученики Адріане
та Наталіє, моліть
Бога за нас!
14 ВЕРЕСНЯ – початок церковного
(літургійного) року за новим стилем,
або 1 вересня – за старим стилем.
ВЕРЕСЕНЬ ІДЕ, ОСІНЬ ЗА СОБОЮ ВЕДЕ!
У вересня щедра рука.
– Заходьте! – він з двору гука.
І яблука трусить з гілок,
І сипле в портфелі сливок,
Солодкий зрива виноград –
І кожен з нас вересню рад.
Бо щедра, ой щедра рука
У вересня-садівника.
Тамара Коломієць
21 ВЕРЕСНЯ – Різдво Пресвятої
Богородиці. Це свято Церква почала
відзначати в IV столітті. Різдво Пресвятої
Богородиці – це свято церковного
календаря, початок якого припадає
на 1 вересня за старим стилем.
Із цим святом пов’язана така давня
історія.
В старому
місті Назареті
жила далеко
не молода подружня
пара.
І чоловік Йоаким,
і дружина
Анна
були чесними
та вірними одне одному, але у них не
було дітей. В одне велике свято Йоаким
приніс до храму дари для Господа
Бога, але священик відмовився їх
прийняти, оскільки подружжя було
бездітним, а діти – це благословення
Боже. Дізнавшись про це, Анна заплакала
і пішла в сад. Там їй з’явився Господь,
який сказав, що Анна народить
дочку, яка буде сама благословляти всі
народи і стане порятунком для світу.
В цей же час Йоакиму, який пішов
сумувати в пустелю, з’явився ангел і
розповів про передрікання Господа.
Через дев’ять місяців у подружжя народилася
дочка. Появі на світ заступниці
людей радів весь світ. Це було
Різдво Пресвятої Богородиці.
Згодом Анну та Йоакима церква
назвала Богобатьками, оскільки їх
донька народила Ісуса Христа.
Сьогодні в свято Різдва Божої
Матері візьмімо собі приклад із Пресвятої
Богородиці. Молячись Богові
та очікуючи, що вислухана буде наша
молитва, докладімо трохи більше зусиль
та старань. Просімо Пресвяту
Діву Марію, щоби Вона навчила нас
щиро молитись, ставитись до всього
свідомо та уникати гріха. Пресвята
Богородице, спаси нас!
27 ВЕРЕСНЯ
– Воздвиження
Чесного Хреста.
Воздвиження Чесного
Хреста належить
до дуже
давніх свят. У
цей день було не
лише віднайдено,
а й установлено святий Хрест як
найбільший символ всіх християн.
Про Воздвиження Чесного Хреста
Господнього у церковному писанні
Вересневий календарик маленького українця:
8 вересня – мчч. Адріана та Наталії
11 вересня – Усічення голови Івана Предтечі, піст
14 вересня – початок Церковного Року, прп. Симеона
21 вересня – Різдво Пресвятої Богородиці
27 вересня – Воздвиження Чесного Хреста, піст
30 вересня – мцц. Віри, Надії, Любові та їх матері Софії
мовиться так: «По розп’ятті Господа
нашого Ісуса Христа (а з ним і двох
розбійників) усі три хрести з Голгофи
були скинуті в рівчак і засипані
сміттям. Згодом над тим місцем споруджено
язичницький храм».
Після 313 року, коли помер імператор,
Константин Великий проголосив
християнську віру законною у
Римській імперії, його мати, цариця
Єлена, взялася віднайти Хрест, на
якому було розіп’ято Господа. На
Святій Землі їй вдалося відшукати
старого іудея, який знав те місце.
Розкопали рів, там знайшли три
хрести і дощечку, що лежала окремо
від них, із написом «Ісус Назорей,
Цар Іудейський». Потрібно було дізнатися,
який з трьох хрестів є Хрестом
Спасителя.
За порадою єпископа стали підносити
по черзі хрести до однієї недужої
жінки. Від двох не вчинилося
ніякого дива, коли ж поклали третій
хрест, вона вмить зцілилася. У такий
спосіб розпізнали Хрест Господній.
Цар Константин і цариця Єлена
на місці поховання і воскресіння
Ісуса Христа збудували храм на
честь Воскресіння Христового.
30 ВЕРЕСНЯ
– мцц. Віри, Надії,
Любові та їх матері
Софії. Імена
цих святих є назвами
найбільших
і найкращих християнських
чеснот
– віри, надії,
любові і мудрості. Слово «софія»
з грецької означає мудрість. Отож,
Бог є любов, і тільки любов та віра
перемагають зло. А якщо ми втрачаємо
надію, якщо у чомусь зневірюємося,
то нам на допомогу завжди
приходить Божа мудрість і розрада.
Любов понад усе! «Любов довготерпелива,
любов – лагідна, вона
не заздрить, любов не чваниться, не
надимається…Любов ніколи не переминає»
(1 Кор. 13,4 – 8).
Любі наші читачі! Криничка
пропонує Вам прочитати і пороздумувати
над цікавим оповіданням Василя
Сухомлинського «Добре слово».
ДОБРЕ СЛОВО
В однієї жінки була маленька
донька Оля. Коли дівчинці виповнилося
п’ять років, вона тяжко захворіла:
простудилась, почала кашляти
й танула на очах. До нещасної
матері почали приходити родичі:
Олині тітки, дядьки, бабусі, дідусі.
Кожен приносив щось смачне
й поживне: липовий мед і солодке
коров’яче масло, свіжі лісові ягоди
й горіхи, перепелині яєчка й бульйон
з курячого крильця. Кожен говорив:
«Треба добре харчуватися,
треба дихати свіжим повітрям і
хвороба втече в ліси й на болота».
Оля їла мед у стільниках і солодке
коров’яче масло, лісові ягоди й горіхи,
перепелині яєчка й бульйон з
курячого крильця. Але нічого не допомагало,
дівчинка вже ледве вставала
з ліжка.
Одного дня біля хворої зібрались
усі родичі. Дідусь Опанас сказав:
«Чогось їй не вистачає. А чого – і
сам не можу зрозуміти». Раптом
відчинились двері і в хату ввійшла
прабабуся Олі – столітня Надія. Про
неї родичі забули, бо багато років
сиділа прабабуся Надія в хаті, нікуди
не виходила. Але почувши про
хворобу правнучки, вирішила навідати
її. Підійшла до ліжка, сіла на
ослінчик, взяла Олину руку в свою,
зморшкувату і маленьку, й сказала:
«Немає в мене ні медових стільників,
ні солодкого коров’ячого масла,
немає ні свіжих лісових ягід, ні горіхів,
немає ні перепелиних яєчок, ні
курячого крильця. Стара я стала, нічого
не бачу. Принесла я тобі, мила
моя правнучко, один-єдиний подарунок:
сердечне бажання. Єдине
бажання залишилось у мене в серці
– щоб ти, моя квіточко, видужала
й знову раділа ясному сонечкові».
Така величезна сила любові
була в цьому доброму слові,
що маленьке Олине серце забилось
частіше, щічки порожовішали,
а в очах засяяла радість.
– Ось чого не вистачало Олі, – сказав
дід Опанас. – Доброго слова.
Василь Сухомлинський
Сторінку підготували
Оксана ХРИСТУК та Оксана ВЕРЕСНЕВА
Редактор Марія ГОРБАЛЬ
Редакційна колегія: єпископ Борис (ХАРКО),
Віра МАРКОВИЧ, Юрій ФЕДІВ, Оксана ХРИСТУК