Газета Успенська вежа, № 2 (2019)

More documents

Recommendations

Info

4 Березень 2019 ДЕНЬ ІНТРОНІЗАЦІЇ ПРЕДСТОЯТЕЛЯ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ ЕПІФАНІЯ. ФОТОЕТЮДИ ог має Свій План віднос- Автокефалії… Бог «Бно бачить Предстоятеля. Чи дамо Богові діяти? Чи довіримось Йому? Чи поєднаємось в молитві?». – Це слова ієрея Івана Полежаки з Харківшини, опубліковані в його філософсько-богословському есе «Але є проблеми» на сторінках газети «Успенська вежа» заздалегідь перед Об’єднавчим Собором. «Бог бачить Предстоятеля». 11 березня у православних християн розпочинається Великий З піст, який триватиме до 28 квітня. На цей період віруючі християни відмовляються не тільки від гучних забав, а також обмежують себе в їжі. Із щоденного раціону харчування виключаються такі продукти, як м᾽ясо, молоко, сир, яйця. Але при цьому слід пам᾽ятати, що таке обмеження не повинно завдавати шкоди нашому організму. Слід також наголосити на тому, що входити і виходити з посту необхідно поступово, готуючи організм до зміни харчування. Спочатку із раціону харчування виключають В неділю, 3 лютого 2019 р., в день інтронізації Предстоятеля Православної Церкви України Епіфанія, камери зафіксували справжнє чудо Боже. – Під час Таїнства Причастя Владик Господь посилає Своє благословення у вигляді потужного світла, яке просто потоком через вікно Святої Софії вривається в Святая Святих. Господь показує Свою присутність, що Він з українським Предстоятелем, з українськими Владиками, а отже з українським народом. м᾽ясні страви, потім рибні, а далі страви з яєць та молока. Тому перед початком Великого посту Церква передбачила м᾽ясопусний, сиропусний тижні. Відповідно до фізіологічних потреб для нормального функціонування всіх систем організму людина повинна отримувати певний комплекс життєво необхідних поживних та біологічно активних речовин. Це білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мінеральні речовини. Так, для забезпечення організму білками у щоденне меню в період посту необхідно включати такі продукти, як квасолю, На четвертому фото Томос тримає в руках той самий священик Іван Сидор, який чотири години бив у дзвони Михайлівського Золотоверхого у ніч проти 11 грудня 2013-го, коли Беркут намагався взяти Майдан штурмом. Чи може зробити одна людина карколомний виток в ході історичних подій? – У цьому ми є свідками. І Томос, який тримає в руках, це і заслуга о. Івана Сидора за ту ніч проти 11 грудня 2013-го, коли була врятована Україна. Нині о. Іван Сидор – кандидат церковно-історичних наук, викладач церковної історії Київської Православної Богословської академії. На Томосі – той самий потужний промінь світла. «Бог бачить Предстоятеля». Бог бачить Україну. Зуміймо і ми бачити Божі знаки, Божу милість, і бути вдячними за це нашому Творцеві. Марія Горбаль ДО 205-ї РІЧНИЦІ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ЄДИНА В СВІТІ ПОВНІСТЮ ВИШИТА КНИГА – ШЕДЕВР, ЗРОБЛЕНИЙ В УКРАЇНІ! Майже рiк працювали над створенням креативної книги, за основу якої взяли перше видання «Кобзаря» 1840 року, її головний редактор Олена Медведєва та художній редактор Анна Тимошок. За допомогою техніки стебнівки на матеріалі, який в народі називають «диким льоном», майстринi відтворили тексти восьми (без скорочень!) поетичних творів: «Думи мої», «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка» («Нащо мені чорні брови»), «До Основ’яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч». Варто зауважити, що твори вишиті мовою оригіналу. Збережено абсолютно всі авторські знаки. Для вишивання тексту був розроблений спеціальний шрифт, ідентичний шрифту «Кобзаря» середини XIX століття. Вісім поетичних творів без скорочень вишили методом стебнівка, який дозволяє вільно читати поезії. На кожній сторінці присутній традиційний український орнамент. Тексти «Кобзаря» редактори доповнили вiдповiдними ілюстраціями, якi вишитi хрестиком. Так, відтворено шість малярських творів Тараса Шевченка, які належать до періоду його ранньої творчості. Майстринi говорять, що найважче було працювати саме над ілюстраціями, адже перевести картини у схеми для вишивки, підібрати кольори, які б сповна відображали Шевченкову гаму, не так уже й просто. Редакторки погоджуються, що найцікавіше, але разом з тим найскладніше, було створити портрет молодого Тараса, його «Катерину» і маловідому роботу «Визволення Петра Апостола з темниці», що символізує визволення Шевченка з кріпацтва. Книга містить 48 сторінок з дикого льону розміром 36,5 х 26 см. Переплетення і шкіряна внутрішня обробка зроблені за зразком оформлення стародруків. Вишитий «Кобзар» важить 3,3 кг, а зберігають його в спеціальній шкіряній сумці-футлярі. Брати книгу в руки можна тільки в білих рукавичках. Вишиту книгу можна буде побачити в Музеї книги і друкарства у Києві, Музеї Тараса Шевченка, виставкових залах Рівненського краєзнавчого музею. Читати вишите Шевченкове слово – те саме, що читати історію життя, біль і віру його народу лише найріднішою мовою – українською, до якої можна доторкнутися тепер навіть пальцями. Джерело: https://ukrainianpeople.s/%D 1%94%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0 %B0-%D0%B2-%D1%81%D0%B2%D1% 96%D1%82%D1%96 Олександра МАКСИМЕЦЬ, викладач кафедри харчових технологій та ресторанної справи Львівського інституту економіки і туризму ПОСТІТЬ ЗДОРÓВО! ЯК ЗБЕРЕГТИ ПОВНОЦІННИЙ РАЦІОН ХАРЧУВАННЯ В ПЕРІОД ПОСТУ? горох, нут, сою, насіння соняшника, гарбузове насіння тощо. Добрим замінником м᾽яса є гриби. Гриби є також джерелом вітаміну А та вітамінів групи В. Із грибів можна готувати безліч ситних і смачних страв. Щоб поповнити в організмі запаси жирів, необхідно використовувати при приготуванні страв рослинні олії: соняшникову, кукурудзяну, конопляну, оливкову. Перевагу слід надавати оливковій олії, вона корисніша для організму. Незамінний продукт харчування під час посту – страви із злакових культур, які є основним джерелом вуглеводів. Не дарма в народі кажуть: «Каша – їжа наша». Каші будуть смачнішими і кориснішими, якщо до них додавати гриби, сухофрукти, горіхи, мед. Не слід забувати про вітамінний і мінеральний склад раціону харчування. Основним джерелом вітамінів, як відомо, є овочі та фрукти. Їх можна споживати у сирому, вареному, запеченому вигляді. Із сухофруктів можна готувати желе, варити кисіль, узвар тощо. Отже, як бачимо, що і в піст можна харчуватись ситно, смачно, різноманітно, а основне повноцінно.
Березень 2019 Микола ПЕТРЕНКО “ЩО Я МАЮ НА МОРОЗ ПІТИ ІЗ НИМ…” ДО 70-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ТА 40-РІЧЧЯ З ДНЯ КОНЧИНИ ВОЛОДИМИРА ІВАСЮКА олодимир був членом журі «Вна фестивалі молодіжної пісні у Хмельницькому. Звідти повернувся додому вранці 24 квітня (1979 р.). Був у доброму настрої, але нічого не розповідав матері про фестиваль, зустріч з людьми. Чомусь квапився. Помився, поголився, переодягнувся. Взяв портфель, з яким майже не розлучався, і близько першої години дня сказав матері: «Я йду, мамо, до консерваторії. Затримаюся там півтори-дві години». – Сестра Оксана Івасюк. – Відтоді живим його не бачили. Тіло знайшли 18 травня. Шанувальники дослідили, що Володимир Івасюк за останній місяць, чи півтора, створив п›ять пісень: на слова Ростислава Братуня, Степана Пушика, Богдана Стельмаха, Михайла Ткача і мої – «Калина приморожена». Пісні молодого композитора гідним подивування чином 4 БЕРЕЗНЯ 1949 р. – 24/27 КВІТНЯ 1979 р. линули у світ: їх очікували по всій Україні, по всіх закутках колишнього союзу, де лиш жили українці – а вони жили всюду. П`ять пісень за короткий час – це значить, що композитор був на піднесенні, був у розквіті творчих сил. Тож блюзнірством виглядатимуть потуги тогочасних можновладців видати непоясниму смерть молодого творця за самогубство людини, «спаралізованої творчими невдачами», «морально пригніченої». Не знаю як пояснити, але слова пісні «Калина приморожена» дивним чином накладалися на долю самого Володимира: Це й мені таке кохання наворожене, Що я маю на мороз піти із ним… І далі, з другої строфи – про долю самого співака: Може, й пісня буде трохи приморожена, Хай захрипла і гірка, та не німа… Можновладці не хотіли, щоб пісні загиблого творця продовжували жити. Ні, забороняти їх вони не наважувалися, а от рекомендувати творчим колективам не включати їх до репертуару, – то тут вже їх ніщо не гальмувало. Та це не зменшувало всенародної любові до тих пісень – вони проривали шори облуди, воскресали в устах нових виконавців, знову і знову торжествуюче лунали над світом… КРУТИ У НАШІЙ ПАМ’ЯТІ 5 І нині знову на вітчизняних телеекранах перекривається дорога українській пісні. Івасюковій також – під облудно вигаданими рамками «не формату» – полишаючи дорогу для запозиченого пісенного шумовиння... Залишилася непроспіваною досі і наша з Володимиром друга пісня-реквієм до вистави «Суд пам`яті» (може, ще десь розшифрується в його архівах...) – з такими словами, які надавалися бути озвученими до прощання із самим композитором: Прощайте, прощайте, Про нас пам‘ятайте – І доли, і гори, і ріки! І сонце, і зливи, І люди щасливі, Що прийдуть навіки, навіки!.. Ось така історія, що додала тільки смутку моїй душі. Джерело: https://www.facebook.com/notes/ ДО КРУТ – З КИЄВА ДО КРУТЯН – З ЧЕРКАЩИНИ Напередодні чергової річниці бою під Крутами студенти з Києва (колишні та теперішні) та молодь, яка воює на сході України, разом з настоятелем Свято- Покровської парафії ПЦУ м. Боярка, військовим капеланом о. Димитрієм Присяжним, приїхали до станції «Крути» вшанувати пам›ять тих, хто боронив тут нашу землю. 101 рік тому наші ровесники неподалік малої залізничної станції творили нову велику державу. 101 рік тому віч-на-віч із більшовицькою чумою. Тихого січневого ранку сніг із мрякою покривав залізничні колії й довколишні поля, іній лягав на дерева. Але вже надвечір поля стали багряними. Бій під Крутами став одним із найлегендарніших боїв Української революції. Цей бій - символ відваги і сміливості. Коли горстка захисників протистояла переважаючому ворогу. «Нас мало, але голос наш лунатиме скрізь по Україні», – писав Микола Міхновський. Цей бій – символ єдності українців у боротьбі за свою державу. Коли галичанин Григорій Пипський зголошується добровольцем і з мужністю стоїть пліч-о-пліч із наддніпрянцями. «Шлях до вільного Львова веде через вільний Київ», – казав Євген Коновалець. Цей бій – символ небайдужості молоді до долі своєї держави. «Молодь завжди була, є і буде головним бойовим, динамічним елементом національно-революційної боротьби», – напише пізніше Степан Бандера. 101 рік тому по цій колії рухалося життя назустріч смерті. Тим, кому ця дорога була в один кінець, стала дорогою у вічність. На їхньому чину виховуватимуться нові покоління воїнів. Оборонці Крут – в строю! Михайло Кублій, Київ, https://www.facebook.com/hram.pokrova 29 січня 2019 р. учні 10 класу школи №3-колегіуму разом із вчителем історії Сергієм Мачуським та настоятелем Храму Різдва Святого Івана Хрестителя ПЦУ м. Сміли на Черкащині Михайлом Шевчуком здійснили автобусну поїздку до с. Старосілля Городищенського р-ну. Там вони побували в школі, де відзначалась дата битви під Крутами. На кладовищі села покояться три колишніх студенти, які загинули цього дня у 1918 році. Десятикласники побачили та почули багато цікавого, долучившись до сторінок нашої історії. Вічна пам’ять героям, які віддали свої життя, захищаючи Україну! Джерело: https://www.facebook.com/photo. php?fbid=385355502222432&set=pcb ІСТОРИЧНИЙ ФІЛЬМ «КРУТИ 1918» В КІНОТЕАТРАХ УКРАЇНИ Ідея зняти фільм про ці героїчні події під Крутами належить сценаристу Костянтину Коновалову, який почав працювати над сценарієм ще 10 років тому. Але тоді його задум не підтримали продюсери: тему вважали неактуальною. «І тільки зараз, – розповідає «Главкому» Коновалов, – коли стався Майдан, почалась війна на Сході України, змінилась інформаційна політика, реалізація цього фільму стала можливою». Коновалов стверджує: історія зараз особливо актуальна, тому що так само, як і в бою під Крутами, на Сході України воюють молоді люди-добровольці – сучасні студенти, футбольні фанати. «Було дуже непросто написати історію людей, які загинули тоді, 100 років тому, не відчувши повноти життя. Я інколи «жартую», що назвав цей фільм «Крути 1918», оскільки багатьом загиблим у тому бою було саме по 19-18 років», – згадує сценарист. Центральною подією сюжету є бій на залізничній станції Крути взимку 1918 року. Біль шовики, захопивши Харківську, Полтавську та Катеринославську (Дніпропетровщина) губернії, мали на меті захопити Київ. 29 січня 1918 р. близько 500 українських воякiв, серед яких загін Вільного козацтва Армії УНР, офіцери і юнаки 1-ї Української військової школи та добровольчий Помічний студентський курінь Січових стрільців (більше ста осіб), та 4500 більшовиків, якими командував Михайло Муравйов, зустрілися біля станції Крути. Бій тривав близько шести годин. Ввечері українські війська організовано відступили до ешелонів. Українські сили втратили до ста осіб, зокрема – 27 студентів та гімназистів, які під час відступу загубились, потрапили у полон і були розстріляні більшовиками. Яна СТЕПАНКОВСЬКА, «Главком»: https://glavcom.ua/country/culture/kruti-1918 З 15 ГРУДНЯ 2018 ЧИСЕЛЬНО ЗА МІСЯЦЯМИ ПЕРЕХІД ПАРАФІЙ ДО ПЦУ ВИГЛЯДАЄ ТАК, СТАНОМ НА 25.02.2019: № Період Кількість парафій, що покинули УПЦ (МП) Загалом 1 Грудень 2018 35 35 2 Січень 2019 152 187 3 Лютий 2019 205 392 Джерело: https://uk.wikipedia.org/
Page 1 and 2: ЩОМІСЯЧНА ВСЕУКРАЇ
Page 3: ВШАНУВАННЯ ПАМ’ЯТ
Page 7 and 8: Березень 2019 7 Отець

Газета Успенська вежа, № 2 (2019)

You also want an ePaper? Increase the reach of your titles

Delete template?

Save as template?