Вісник, 1931, ч.12

латиме. Ви не будете зайво хвилюватися, ми теж. Сю справу,
тим часом, ми розвяжемо так, що на тому тижні пошлемо
Вам корон 50, тим і задовольняйтесь поки що. Наспіють
гроші до редакції — вишлемо. Я памятаю, що сей метал
за кордоном потрібний і при першій же можливости задовольню
Ваші права на гонорар. Треба сказати, що останній
ми виплачуємо з певною послідовністю. Отож черга і Ваша
прийде. Завтра висилаємо Данькові трохи, через тиждень
— Вам. Що до „Луча“, то я теж певен, що Ваш номер не
„пройдьот“ — звичайно тоді шліть копію листа до „Укр. Ж \
У кождому разі я напишу Валєнтіну Садовському, щоб він
прослідив №№ „Луча“ і сповістив мене в разі потреби.*)
Статтю обовязково шліть до 4-ої книжки з таким рощотом,
що вона сюди попала числа 8—12 ст./стилю апріля. Також
рецензії і інші нотатки. Маю в руках другу книжку „Дзвону“
і, хоч не читав, але зверхнім змістом № справляє миле вражіння:
ріжноманітний і цікавий. Добре булоб, якби якось
взяли до рук №№ „Укр. Хати“ і дали оцінку тої течії української,
яку сей орган репрезентує. Се річ конче потрібна
і позаяк ні „Рада“, ні „Вісник“, ні хто инший про се нічого
не говорять, то мусить бовкнути „Дзвін“. „Укр. Хата“ цікаве
створіння і варта того, щоб її взяти під розгляд. Не
зайвим булоб, як би в „Дзвоні“ давали огляди української
журналістику та преси. Се вийшлоб на добро журналові
і притягло до нього пильнішу увагу читача. Стискаю Вам
руку. Пишіть і шліть матеріял.
Ваш Петлюра.
Рееакція и контора
журнала
і/їх/* 101'З
„Украинская Ж изнь“ 1^/1 V 1У13.
Москва,
Б. Дмитровка, д. 14, кв. 1.
Телефонь N2 219*93.
Дорогий Товаришу,
Мазепа піде в четвертій книжці. Стаття мені рішучо
подобається. Посилаю Вам коректу: не забаріться, яко мога
скорше повернути її назад. З огляду „цензурно-редакцій-
;ного“ дуже ціню Вашу елястичність в сій статті. З погляду
редакційно-технічного примушений був стати до Вас так
само, як поставилась Православна Церква до Мазепи: годен
був проклясти за Ваш неможливий почерк, то щось
талановито неможливе і просто трагічне для тих, хто мусить
мати з ним до діла. Зрештою одного слова — див.
*) Не можу пригадати цеї справи. Очевидно ходило про якийсь
лист до редакції.