Вісник, 1931, ч.12

Одночасно посилаю Вам свою брошуру — се, кажуть,
„добрий тон". Вона й вийшла окремим виданням, що розійшлося
більше через руки „авторських" товаришів. Зрештою
я одважився послати кілька примірників і на продаж:
може миши зїдять по українських книгарнях. Бо рекламувати
не маю за що, а рецензії годі сподіватись в українських
часописях.
Гроші Вам висилаються завтра. Мусите „уклінно" дякувати,
се власне сталося під впливом Вашого реферату,
який сьогодня прочитав1). Ви „здорово" лаятись умієте!
В цілому брошура Ваша написана сильно і з піднесенням.
Певно її слухати було ще краще, як читати З рештою
з того ніц не вийде: але се не значить, що не слід на такі
теми писати. Висновок для Вас з тої брошури: прощай,
рідна сторона! Воріття до неї не буде. Ллє Ви, певно, раніш
думали, як друкували
Стискаю руку
Петлюра.
Р. 5. Сьогодні одержав листа од В. Садовського: пише,
що вперше (на кооперативному зїзді) побачив український
нарід: свідомий національно і упертий. Може справді ми
не пропадемо, як пес на ловитві
ЕжемЪсячний журнэлъ
„Украинская Ж изнь“
Москва
Б. Дмитровка, д. 14, кв. I. 27/Х 913.
Телефонъ № 303—79.
Дорогий Товаришу,
Не відповідав Вам довго, бо раз, не мав абсолютно
часу, а друге — їздив у Ки в в справі „Української Ж.",
щоб вияснити долю видання на 1914 рік. Кияне дають
3.000 карб. Отже, журнал може виходити буде. Майте се на
увазі. Вашу статтю про англійську пресу в українській
справі пускаю до 10-ої книжки, яка виходом трохи спізниться
з незалежних од нас причин. Тим часом прохаю од
Вас до 1'1-ї книжки про стан українсько-польських переговорів,
коли звичайно про них щось можна говорити певно.*)
Як що про се не можна нічого певного сказати, то по-
*) Д. Донцов Сучасне політичне положення нації і наші завдання,
(реферат вигол. на II. всеукр. студ. зїзді в липні 1913 р. у Львові), Львів
1913. Накл. „Молода Україна“, вид. Укр. Студ. Союзу.
*) Переговори, які скінчилися виробленням нової ординації до галицького
сой му.