Медицинская визуализация - Новая Медицина Тысячелетия

ИСТОРИЧЕСКАЯФИЛОСОФИЯКрок третійЕпілог, який міг бутиі прологомВсе вищесказане опирається на тверду основуісторичних фактів, зафіксованих уруських літописах, європейських та візантійськиххроніках, описах арабських істориків.Щодо однієї з рушійних сил минулихподій – Чари Граалю, то вона цілком логічновписується в давні події та робить їх більшлогічними й зрозумілими. Настільки її (чашу)треба сприймати всерйоз – особистасправа кожного.Зараз же я хочу поділитися деякими роздумами,припущеннями та здогадами щодопочатку літописної історії Русі. Як відомо зміфології, спочатку були титани, потім їх перемоглибоги, які поступово відходили відземних справ, передоручаючи їх героям.Святослав – це, безумовно, герой, богатир.Його буйна сила, що б'є через край і неможе знайти виходу в рідній землі, постійногонить свого героя в пошуках нових земель,і є в ньому щось від билинного Святогора.Це перший князь, що носить слов’янськеім'я. Його діяльність зафіксована в численнихдокументах. І пропав він, як і Святогор,можна сказати – не за цапову душу. Аленам невідома дата його народження. Вік, вякому загинув князь, за різними даними коливаєтьсявід менше 40 до більше 60 років.Відповідно й літа, в яких Ольга народиласвого єдиного сина, могли бути від 30 до 60років. Звідси виходить, що Ігореві, в моментнародження сина, було більше 60 років. І цепри тому, що вони прожили з Ольгоюбездітними майже 40 років. Це збиває зпантелику та заводить в глухий кут багатьохдослідників.А тепер, спробуємо поглянути на це з точкизору міфології. Адже історія будь-якогонароду починається з міфу. Отже, засновником,правлячої на Русі династії, бувРюрік. Він – варяг, тобто виходець з берегівБалтійського моря, якщо з південних – тослов'янин, якщо з північних – скандинав.Прізвище “Рюрік” близьке до назви острова-святилищаРюген. Більш того, “рюрік”,можна прочитати і як рюріг, що й моглинаплутати новгородські літописці, представникипівнічної вітки слов’янського племені.А ще “рюрік” дуже співзвучне польськомурарог – сокіл балабан. Сокіл рарог -тотемний знак ранніх Рюріковичив. Авторбезсмертного “Слова” постійно називаєкнязів сокольцями, соколичами. Він же ріг –вмістилище крові бога сонця Ра. Такий собіслов’янський аналог єгипетського бога –вісника волі богів, з цілком українською назвоюПтах. Щось таке знав, чи відчував Пушкінназвавши суперників Руслана Рогдаємта Ратмиром.Слов’янські літописи згадують Рюрикавкрай побіжно. А ось із західних джерел пронього дещо відомо. В 843 році германськийімператор відібрав у нього округ Рустринген,що в Фрисландії. Так що виходить – Рюрик-Юрик все-ж-таки з поморських слов’янськихземель. Із “Північних листів” К. Марм’єнам відомо, що батьком Рюрика був бодрицькийкнязь Годлав-Годослав, предокякого десь в п’ятому-шостому коліні звавсяРарогом. Бодричі-ободрити теж називалисебе рарогами або рюріками. У Годлава булотроє синів: Рюрік – тихий (сумирний, спокійний,Рахманний), Сівар – переможець таТрувор – вірний. Юний князь не збиравсямиритися й сидіти склавши руки, і скороімператорові довелося пожалкувати засвоїм рішенням. В 845 році кораблі Рюрикадобре “почистили” побережжя Ельби тапівніч Франції. У 850 році Рюрик з ескадроюв 350 суден добряче “потріпали” побережжяАнглії. Тактика, як бачимо, виключно запорозька.За свої походи молодий Рюрикотримує прізвисько Виразка Християнства.Неважко зрозуміти, що князь захищав язичеськувіру своїх пращурів. Врешті, германськийімператор Лотер повертає нашомугерою Рустринген, за умовою захисту побережжявід вікінгів. Мабуть Рюрик непоганосправився з цим завданням, і в 854 роційому для захисту й прожиття виділяють щей шматок Ютландії.Вісник богів Рарог-Рюрик приносить наземлю малолітнього Ігоря й віддає його навиховання Олегу. Але ж Олег – це ж олхв,волхв. Але волхв далеко не простий, а головний,тому й з великої букви – Олег. Вскандинавів Олег – значить вождь. В вихованнімалолітнього Ігоря він не можеобійтися без допомоги волхвині, чи волхвинь,відунок, чарівниць Ольг. Адже, Ольгаце жіночий аналог чоловічого імені Олег, ускандинавів.А хто ж тоді Ігор? Це скандинавський аналогслов'янського Юрія. Витоки ж останньоговід арійського Арія, Орія. У Велесовійкнизі чітко сказано: “Від батька Орія походимо”.У свою чергу, в Юрія Змієборця (вінже російський Георгій Побідоносець) багатоспільних рис (і свята співпадають) з більшдревнім, одним з головних слов'янськихбогів, Дажбогом. І Велесова книга чітко називаєслов'ян “Дажбожими онуками”. ЮрійЗмієборець та Покрова – головні покровителізапорізького лицарства. “Рюрік” же легкоможна прочитати і як “Юрік”. Тоді ІгорРюрикович стає Юрієм Юрієвичем, батькомслов'ян і сином Дажбога – Юрія. Все вкладаєтьсяв міфічний родовід бога, героя засновниканароду.А що ж було далі? Жрець Олег захопивсядержавними справами та війнами. Він отримуєпопередження від колег: “Загинешвід коня свого”. Олег віднісся до цієї пересторогицілком серйозно. Він попрощався зконем та відправив його на вільний випас.Але справжнього глибинного смислу пересторогиОлег не зрозумів, чи не захотівзрозуміти. А суть попередження була така:“Перестань займатися військовими такнязівськими справами. Злазь з коня, аджекінь – це атрибут воїна. Повертайся до духовного,до чародійства, волхвування”. Цейнаказ Олег не виконав і поплатився.Щодо волхвинь Ольг, то очевидно їх булокілька. Навряд чи візантійський імператорКостянтин Багрянородний настільки бзахопився красою 60-річної Ольги, що запропонувавїй руку й серце. Хоча, чого незробиш заради державних інтересів. Останняз Ольг зрозуміла значення нової дляслов’ян релігії – християнства й прийнялахрещення.Щодо Святослава, то він так і залишивсясином Ярила.42НОВАЯ МЕДИЦИНА ТЫСЯЧЕЛЕТИЯ2/2011