Науковий вісник Чернівецького університету: Правознавство

Р.О. Гаврилюкної боротьби. Найімовірніше, що цим шляхом невдасться закріпити у Податковому кодексі такепоняття „встановлення податку” та поняття „системиюридичного складу податку”, які були бадекватними правовій природі цих явищ. 2. Крімтого, у даному випадку чинна Конституція Українидозволяє законодавцю завжди скоректуватисвою позицію і, в силу цього, знову ж таки підвпливом ситуативних факторів змінити свій підхіддо тлумачення вищезазначених питань, що загрожувалоб не лише нестабільністю, але й до певноїміри хаосом податкового законодавства.Другий шлях полягає в тому, щоб дану проблемувирішити органу конституційної юстиціїшляхом офіційного тлумачення цих понять напідставі Конституції України. Переваги цьоговаріанта, на нашу думку, безспірні. По-перше, цезабезпечить незрівнянно вищий, в порівнянні зпопереднім шляхом, професійний підхід досправи. По-друге, вироблене рішення зазнає насобі незрівнянно менше різноманітних деформацій,насамперед політичних і ситуативних. Протенайголовніша перевага такого способу вирішенняданої проблеми полягатиме в тому, що виробленеофіційне тлумачення понять „встановленняподатку” та „системи елементів юридичногоскладу податку” за своєю юридичною силою будесформульоване Конституційним Судом України увищезазначений спосіб та, головне, важко доступнимпарламенту держави для його частих змін вгрупових та інших недержавних інтересах.Висновки. 1. Предметом регулювання податковогозакону є встановлення системи усіх основнихелементів юридичного складу податку. Їхядро складають базові елементи юридичногоскладу податку – платник податку; об’єкт податку;податкова ставка; порядок і строки сплатиподатку. Їх доповнюють такі сутнісні елементиюридичного складу податку, як: податкова база;податковий період; порядок вирахування податку.Усі ці елементи повинні визначатись тількизаконодавцем у податковому законі. Також законодавцему податковому законі повинні встановлюватисьпільги з податку, якщо Верховна РадаУкраїни вважає за доцільне їх запровадити. Якщозаконодавець не встановив чи не визначив хоча бодного з перерахованих елементів юридичногоскладу податку, то податок у цілому не може вважатисьустановленим. Звісно, в останньому випадкуне виникає обов’язок по його сплаті.До факультативних елементів юридичногоскладу податку належать: порядок сплати та поверненняпереплачених сум податку; відповідальністьза податкові правопорушення; методи іспособи сплати податку; бюджет або фонд, кудинадходять відповідні податкові платежі. На розсудзаконодавця вони можуть встановлюватися упідзаконних актах уряду. Їх відсутність у податковомузаконі не впливає на міру визначеностіподаткового зобов’язання, хоча суттєво знижуєгарантії його належного виконання.2. Ще більш дискусійний характер має питанняпро зміст поняття „встановлення збору” та„система елементів юридичного складу збору”.Виходячи з того, що Конституцією України непередбачено диференціації правових режимівфіскальних вилучень, логічно припустити, щопоняття „встановлення збору” повинно бути тотожнимпоняттю „встановлення податку”, поняття„система основних елементів юридичного складузбору” – адекватною поняттю „система основнихелементів юридичного складу податку”, за винятком(у тих випадках, коли збір не має ознак регулярногоплатежа) елемента „період збору”.3. З усією силою заявила про себе об’єктив-нанеобхідність вироблення наукової концепції розвиткуподаткового законодавства України. Як елементцього надзвичайно загострилась потреба аналітичноїекспертизи проектів податкових законів таінших нормативних актів, яка могла б стати надійнимзасобом забезпечення високої якості, обґрунтованостіі правомірності законодавчих актів з питаньоподаткування, запорукою запобігання зловживаннюправом з боку законодавця. Нині порядокпроведення такої експертизи та юридична силаекспертних висновків у правовому порядку не регульовані.Вкрай актуальною стала потреба в кодифікаціїподаткового законодавства України.За умови реалізації Верховною Радою України,іншими органами держави сформульованихвище пропозицій податкові закони України дійсностануть найважливішим джерелом її податковогоправа у повному розумінні цього слова, звільнятьсявід колізійності, дублювання та неідентичноготлумачення у багатьох випадках тих чи інших елементівюридичного складу податку.Список літератури1. Конституція України. Прийнята на п’ятійсесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року.– К., 1996. – Ст. 92.2. Про систему оподаткування. Закон Українивід 25 червня 1991 року / Закони України.Офіційне видання. Т. 2. – К.: Книга, 1996. – С.27-34.3. Про внесення змін до Закону України“Про податок з власників транспортних засобівта інших самохідних машин і механізмів”. Закон12 Науковий вісник Чернівецького університету. 2004. Випуск 227 . Правознавство.