30.07.2015 Views

Науковий вісник Чернівецького університету: Правознавство

Науковий вісник Чернівецького університету: Правознавство

Науковий вісник Чернівецького університету: Правознавство

SHOW MORE
SHOW LESS

You also want an ePaper? Increase the reach of your titles

YUMPU automatically turns print PDFs into web optimized ePapers that Google loves.

Система джерел правахарактер. Останній проявляється як у побутуючомуфактичному поділі джерел права на первинні(матеріальні, соціальні та інші) і вторинні(формально-юридичні) джерела, де перші зумовлюютьвласне буття і зміст других, так і в іншихформах і проявах. Зокрема, можна відзначитиієрархічний (субординаційний) характер відносин,що складаються між окремо взятими матеріальними,соціальними та іншими первиннимиджерелами права, з одного боку, і формальноюридичними,вторинними джерелами права – зіншого [29; 30].Очевидно, що вторинні – формально-юридичні– джерела права у вигляді законів, що видаютьсявищим законодавчим органом, постановуряду, наказів міністрів та інших нормативноправовихатів, ніколи не перебували і не можутьперебувати на одному і тому ж формальноюридичномута фактичному рівні. Залежно відіманентної кожному з них, причому завжди різної,юридичної сили всі формально-юридичніджерела займають місце одне по відношенню доіншого в суворо ієрархічному, субординаційномупорядку, підпорядковуються одне одному та відповіднодоповнюють і деталізують одне одного.Певний взаємозв’язок і взаємозумовленість,що асоціюються із субординацією та ієрархією,як переконує аналіз, мають місце не лише в підсистемівторинних, але й у підсистемі первиннихджерел права. Один з проявів субординаційногохарактеру останніх полягає, зокрема, в тому, що,виступаючи в якості матеріального, соціальногота іншого змісту конкретних формально-юридичнихджерел права, вони займають місце в тому жсубординаційному ряду і розташовуються у тійже ієрархічній послідовності, що й вторинні, формально-юридичніджерела. Ще одним з проявівсубординаційних відносин первинних джерелправа може бути також взаємозв’язок і взаємозумовленість,з одного боку, матеріальних і соціальнихфакторів, що виступають у якості первиннихджерел права, а з іншого – об’єктивнопервісний вплив на матеріальні, соціальні та іншіфактори географічних, кліматичних та іншихприродних чинників. Звичайно, у даному випадкуне доводиться вести мову про, так би мовити,„чисті”, яскраво виражені субординаційні відносини,як це має місце у підсистемі вторинних,формально-юридичних джерел права. Субординаційнийхарактер відносин між первиннимиджерелами права має здебільшого латентний характер.І з’ясовується він, виходячи з практикивзаємодії одного з іншим первинних джерел права,переважно теоретично, а не емпірично.Аналогічна, на нашу думку, ситуація і з визначеннямсубординаційного характеру джерелправа також у всіх тих випадках, коли мова ідепро джерела (первинні і вторинні), які безпосередньопов’язані не лише з процесом правотворення,що охоплює собою майже всю правову інеправову сфери життя суспільства й економіку,але й з процесами правотворчості і законотворчості.Процес правотворчості, будучи за своєюсуттю частиною процесу правоутворення, природно,охоплює собою значно меншу сферу суспільствай економіки, ніж цей останній, та обмежуєтьсялише процесом розробки та прийняттянормативно-правових актів. Процес же законотворчості,який водночас є найважливішою складовою,своєрідним продовженням процесу правоутворенняі процесу правотворчості, порівняноз попередніми процесами, забезпечує сферу життєдіяльностісуспільства й економіки та охоплюєв себе лише вироблення та прийняття законів.Висновки. Аналізуючи функціональні (змістовні)та сутнісні взаємозв’язки і взаємодію процесівправоутворення, правотворчості та законотворчості,неможливо не зауважити, що всі ціявища і відповідні їм категорії та поняття, незважажючи на їх спільність і однорідність, ажніяк не рівнозначні за логічним обсягом і змістомфеномени. В реальній дійсності в залежності відзазначених та інших споріднених особливостейназвані процеси зумовлюються об’єктивно тарозташовуються у такому логічно „субординаційному”ряду, який відображає процес формування,становлення, розвитку самого права і йогорізних складових частин, включаючи джерелаправа. Починаючи з правоутворення, даний процесз неминучістю охоплює правотворчість і завершується,за загальним правилом, законотворчістю.Аналогічний еволюційний шлях проходитьі поняття про джерела права в цілому та нарізних стадіях його становлення і розвитку, зокрема,що формується та визріває в межах тієї чиіншої правотворчої системи.Список літератури1. Алексеев Н.Н. Основы философии права.– СПб., 1999.2. Бержель Ж.-Л. Общая теория права. – М.,2000.3. Вінник О.М. Публічні та приватні інтересив господарських товариствах: проблеми правовогозабезпечення. Монографія. – К.: Атака,2003. – 352 с.Науковий вісник Чернівецького університету. 2004. Випуск 227. Правознавство. 17

Hooray! Your file is uploaded and ready to be published.

Saved successfully!

Ooh no, something went wrong!