Науковий вісник Чернівецького університету: Правознавство

Георгіца А.З., Скомороха В.Є.кріплена у наступних положеннях: а) судді КонституційногоСуду України не можуть належатидо політичних партій та профспілок, мати представницькиймандат, брати участь у будь-якійполітичній діяльності, обіймати будь-які оплачуваніпосади, виконувати іншу оплачувану роботу,крім наукової, викладацької та творчої (частина2 ст. 16 Закону “Про Конституційний СудУкраїни”); б) ніхто не вправі втручатися в діяльністьсуддів, давати їм будь-які вказівки у питаннях,що вивчаються або розглядаються в конституційномусуді. Навпаки, відповідно до частини 2ст.19 Закону “Про Конституційний Суд України”,його суддя має право потребувати від ВерховноїРади України, Президента України, Прем’єрміністраУкраїни, Генерального прокурора України,суддів, органів державної влади, органів владиАвтономної Республіки Крим, органів місцевогосамоврядування, посадових осіб підприємств,установ, організацій усіх форм власності, політичнихпартій та інших об’єднань громадян, окремихгромадян необхідні документи, матеріали та іншуінформацію з питань, що готуються до розглядуКолегією суддів Конституційного Суду України,Конституційним Судом України.Щодо внутрішньої форми суддівської незалежності,то вона зумовлює суб’єктивну незалежнупозицію судді: а) має право публічно висловлюватисвою думку з питань, що стосуютьсяпровадження в Конституційному Суді Українищодо тих справ, у яких прийнято рішення чи дановисновок (частина 4 ст. 19 Закону); б) правосудді Конституційного Суду України на окремудумку, що гарантується ст. 64 Закону України”Про Конституційний Суд України”.Принцип рівноправності суддів, визначенийу ст. 4 Закону “Про Конституційний СудУкраїни” в якості одного з основних, не знайшовналежної конкретизації у вітчизняній літературі.Тому є потреба звернутися до зарубіжного досвіду.Наприклад, німецькі дослідники Г.Рьоллеке,В.Гек та В.Льовер вбачають рівноправність суддівФедерального Конституційного Суду у відсутностівзаємозаміни: “В принципі вони не можутьвзаємо замінюватися і повністю є рівноправними”,а також у можливості доводити до відомагромадськості свою окрему думку після прийняттярішення судом та брати участь в управлінніФедеральним Конституційним Судом запевною внутрішньою ієрархією [11, с.278]. Російськийавтор М.В.Вітрук вважає рівність правсуддів поряд з можливістю вирішення справ наоснові внутрішнього переконання судді, йогооб’єктивністю та неупередженістю, особистимиякостями як громадянина – гарантіями незалежностісуддів[9, с.86].На нашу думку, український законодавець,визначивши рівноправність суддів основнимпринципом діяльності Конституційного СудуУкраїни, мав на меті користування суддями рівнимиправами, включаючи право вирішальногоголосу з усіх питань, які розглядаються Судом,гарантіями, а також їх рівні обов’язки. У своїйсукупності всі ці елементи мають забезпечитинезалежне і усталене становище суддів.Звичайно, Конституційний Суд України здійснюєсвою діяльність і на основі інших принципів,зокрема: принципу усної форми судовогорозгляду – всі учасники конституційного провадженнямають можливість виступити перед Судом,надати пояснення і докази, висловити своїдумки безпосередньо, в усній формі. Всі надані усправі докази підлягають дослідженню і обговоренню.Усна форма не виключає необхідностінадання письмових доказів, письмового фіксуванняпроцесу та оформлення результатів розглядусправ;принцип мови судочинства – згідно із статтею10 Конституції України державною мовою вУкраїні є українська мова. Це означає, що діяльністьорганів державної влади здійснюєтьсяукраїнською мовою. Виходячи з конституційнихположень, стаття 56 Закону України “Про КонституційнийСуд України” встановила, що провадженняв суді ведеться державною мовою.Учасники конституційного провадження, які неволодіють державною мовою мають право користуватисяпослугами перекладача. Переклад підчас розгляду справи забезпечується Судом за рахуноквласних коштів. Про свої наміри користуватисяпослугами перекладача учасники конституційногопровадження мають своєчасно повідомитиКонституційний Суд України. Перекладачемне може бути суддя цього Суду;принципу змагальності і рівності в правахсторін – незбіг, суперечливість інтересів сторін іпроцесуальне рівноправ’я обумовлюють змагальнийхарактер їх участі у процесі. Проте змагальністьу конституційному судочинстві має своїособливості. Зокрема, до таких слід віднестисправи, у яких відсутній спір між сторонами(звернення щодо офіційного тлумачення чи поданняВерховного Суду України стосовно конституційностізакону);принципу безпосередності дослідженні доказів– принцип безпосередності в дослідженнідоказів є основоположним правилом будь-якогосудочинства, яке зобов’язує суддів, що беруть32 Науковий вісник Чернівецького університету. 2004. Випуск 227 . Правознавство.