Create successful ePaper yourself
Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.
Березень <strong>2017</strong><br />
7<br />
Віра БІЛОУС, старший науковий співробітник Інституту народознавства НАН України (Львів)<br />
Мистецька спадщина Т.Г. Шевченка<br />
ЯК НАУКОВЕ ДЖЕРЕЛО ДЛЯ КАЗАХОЗНАВЦІВ<br />
Продовження. Початок на с. 5<br />
А в постаті гордого вершника втілив<br />
найцінніше, що є для людини,<br />
– Волю, якої сам не знав упродовж<br />
більшості життєвого шляху.<br />
Це твір «Пастух на коні», який, на<br />
думку українського мистецтвознавця<br />
В. Овсійчука, може бути емблемою<br />
Казахстану.<br />
…Він так хотів створити грандіозне<br />
видання офортів «Живописна<br />
Україна». Сподівався, що «тойді<br />
оживе наша країна хоч на папері». Та<br />
доля–«ледащиця» обірвала цей творчий<br />
політ. Тоді художник написав<br />
«Живописний Казахстан»… За цей<br />
подвиг казахи відповіли глибокою<br />
пошаною. Т. Шевченко став єдиним<br />
іноземцем, якого вони вважають своїм<br />
національним художником. Його<br />
ім’ям назвали головну художню галерею<br />
в Алма-Аті (1935–1976 рр.). Він<br />
же під іменем акин (поет, співець)<br />
Тарази ввійшов у казахський народний<br />
епос. Перший у світі пам’ятник<br />
Кобзареві встановлено, ні, не в<br />
Україні, а в м. Форт Шевченка (1881<br />
р.). Там же напередодні 150-ї річниці<br />
від дня народження (1964 р.) виник<br />
безпрецедентний рух за найменування<br />
Тарасами 150 хлопчиків. Відтоді<br />
це ім’я стало казахським. 200-річний<br />
ювілей відзначено науковими конференціями<br />
в Астані й Актау, введенням<br />
в обіг пам’ятних срібних монет<br />
із зображенням Т. Шевченка, виданням<br />
підручника з історії, де йому<br />
присвячено окремий розділ.<br />
«Поява Тараса Шевченка в казахському<br />
степу тих часів була жорстоким,<br />
але і пречудовим фактом» –<br />
таку дещо незвичну, проте глибоку<br />
думку висловив класик літератури<br />
М. Ауєзов, і її доволі часто цитують<br />
вдячні казахстанці.<br />
НАША ПАРАФІЯ<br />
ХРАМ УСПІННЯ ПРАВЕДНОЇ АННИ УАПЦ<br />
(ЛЬВІВ, вул. ЗАОЗЕРНА, 11)<br />
За документами Центрального<br />
державного історичного архіву церква<br />
Успіння Праведної Анни у с. Голоско<br />
Великому Львівського магістрату<br />
вперше згадується як православна у<br />
1609 р., коли Іван Чернецький та Іван<br />
Гандель «дарували лан землі для руської<br />
синагоги в Голоску на вічні часи»<br />
громаді села. 1623 р. шляхетний Матвій<br />
Носовський і Цецилія Дибовицюшівна,<br />
власники Голоско, підтвердили<br />
дарчий запис доктора і райці Станіслава<br />
Дибовича на землю руській церкві<br />
у Голоску. У 1628 р. цей запис ще<br />
раз підтвердили Носовські.<br />
Парафіяни УАПЦ с. Жуків Золочівського<br />
району Львівської області<br />
вітають свого настоятеля церкви<br />
святого Великомученика Микити<br />
митр. прот. Михайла Довгого з 10-ю<br />
річницею душпастирської роботи на<br />
парафії і висловлюють своєму душпастиреві<br />
своє подячне слово за<br />
Його подвижницьку працю у Христовому<br />
винограднику. Свою душпастирську<br />
працю Він розпочав у<br />
нашому селі 21 лютого 2007 року.<br />
З того часу о. Михайло є взірцем<br />
гідного і достойного священика,<br />
ревного у своєму покликанні. Наполегливо<br />
підносить свої молитви до<br />
Всевишнього, згуртовує нас і своїми<br />
змістовними, повчальними і переконливими<br />
проповідями кріпить у<br />
вірі та прикладає чимало зусиль для<br />
духовного росту кожного з нас. Наш<br />
пастир здобув велику прихильність<br />
Мурована церква у Голоско збудована<br />
в 1773 році, дзвіниця - в 1788 р.<br />
(нова побудована 1908 р. майстром К.<br />
Валицький). В інвентарі 1841 р. церква<br />
оцінена у 2000 злотих. У 1872 р.<br />
зафіксовані нові Царські врата.<br />
З 1775 р. храм Успіння Праведної<br />
Анни прикрашав іконостас авторства<br />
геніального Івана Рутковича. Донині<br />
шедевр, на жаль, не зберігся, але дві<br />
ікони, все ж, є – «Акафіст Богородиці»,<br />
що зараз в музеї історії релігії,<br />
та «Успіння Праведної Анни», яку й<br />
досі можна побачити у храмі.<br />
Давня ікона Успіння Праведної Анни<br />
серед парафіян як надзвичайно добра,<br />
чуйна, дбайлива людина. Має<br />
чималі здобутки за свої священичі<br />
роки служіння, які сповнені мудрістю<br />
і добрими справами. Важливо,<br />
що завдяки Його старанням наша<br />
церковця з року в рік оновлюється.<br />
Отець-настоятель храму<br />
митр. прот. Нестор Василина<br />
У 1911 р. гонтовий дах церкви перекрили<br />
бляхою.<br />
У 1940-х роках храм Успіння Праведної<br />
Анни був закритий, перетворений<br />
на склад господарських речей.<br />
У квітні 1989 р. за наполяганням<br />
голосківської громади та її активістів<br />
Романа Бучинського (староста із 1992<br />
р.), Іванни Остап’юк (голова громади<br />
1989–1992 рр.), Зеновії та Івана Шутки<br />
та за рішенням Львівської міської<br />
ради храм був переданий громаді<br />
УАПЦ, яка користується ним і до сьогодні.<br />
18 квітня о. Михайло Процюк<br />
відслужив першу св. Літургію.<br />
Завдяки старанням отця Михайла<br />
у 2010 р. була оновлена дзвіниця,<br />
у 2011 – криниця, у якій освячується<br />
вода. З метою об’єднання у спільній<br />
молитві, ствердженні у вірі подбав,<br />
щоб до храму були привезені мощі<br />
св. Варвари (лютий 2010 р.), а в лютому<br />
2013 р. – мощі св. Пантелеймона.<br />
Важливою подією у житті парафії і<br />
нашого пастиря було відзначення<br />
100-річчя храму (29.09.2013 р.). Готуючись<br />
до цього свята, за його ініціативи<br />
та підтримки досліджено і видано<br />
«Літопис парафії села Жуків». Втішно,<br />
що присутніми на торжестві були<br />
Блаженніший Владика Макарій, благочинний<br />
УАПЦ м. Золочева митр.<br />
прот. Василь Саган та собор священиків.<br />
В нас постійно відчувається<br />
тісна співпраця церкви з громадою та<br />
школою. Наш душпастир має добрий<br />
вплив на дітей та молодь села.<br />
Оскільки у церкві знаходився<br />
склад, все було знищено. До того ж<br />
громада УГКЦ розпочала судові процеси<br />
щодо повернення храму, хоч для<br />
компромісу їй був переданий храм св.<br />
Йосафата на вул. Замарстинівській.<br />
Протистояння тривали до 2004 року.<br />
1994 р. було встановлено нижній<br />
ярус нового іконостаса, а в 1995 р.<br />
завершилися оздоблювальні роботи<br />
повністю. У 2002 р. завершено реконструкцію<br />
церкви, 2009 – зовнішній<br />
ремонт, 2012 – завершено внутрішній<br />
розпис храму.<br />
За всю історію храму парохами<br />
були: з 1766 р. – Петро Чайковський,<br />
з 1799 р. – Михайло Чайковський,<br />
після нього – Олексій Малоглова,<br />
з 1874 р. – Йосиф Гула, з 1875 р.<br />
– Євстахій Колосевич, з 1882 р. –<br />
Олексій Наливайко, з 1894 р. – Володимир<br />
Борисевич, з 1897 р. – Іван<br />
Райтаровський, з 1906 р. – Євгеній<br />
Андрухович, з 1908 р. – Теодор<br />
Костишин, з 1917 р. – Володимир<br />
Скоробогатий, з 1929 р. – Михайло<br />
Жовнірчук, з 1989 р. – о. Михайло<br />
Процюк, 1990–1991 – о. Роман Петришин,<br />
1991–17.01.2000 Петрик<br />
Василь, з 18.01.2000 р. настоятель<br />
храму митр. прот. Нестор Василина.<br />
Допис до газети надіслав<br />
отець-диякон Юрій ФЕДІВ<br />
Фотографії Любомира КОРНІЄВА<br />
Вітання з нагоди 10-ліття душпастирської праці<br />
Митр. прот. Михайло Довгий<br />
Отож в знак великої поваги до<br />
Вас, Всечесний отче Михайле, парафіяни,<br />
церковний комітет та хор<br />
спільним серцем та устами щиро<br />
вітаємо зі святом і складаємо подяку<br />
за те добре зерно, що засіваєте<br />
у наші душі, за взаєморозуміння,<br />
навчання, доброту та Божу любов,<br />
донесену до наших сердець. Дякуємо<br />
Всевишньому, Львівській консисторії<br />
УАПЦ та Золочівському благочинню<br />
Львівської єпархії за те,<br />
що Ви у нас є. Трудіться й надалі<br />
на славу Господню, нехай Боже благословення<br />
разом із Вами отримує<br />
Ваша родина. Від Бога - многих літ<br />
у радості прожити! Низький уклін<br />
прийміть від нас, бо ми - Ваші діти!<br />
З християнською любов’ю<br />
т а п о ваг ою парафіяни УАП Ц<br />
с. Жуків Золочівського району<br />
Львівської області
Change language