28.03.2019 Views

2018

You also want an ePaper? Increase the reach of your titles

YUMPU automatically turns print PDFs into web optimized ePapers that Google loves.

4 Листопад <strong>2018</strong><br />

ECUMENICAL PATRIARCHATE THE ECUMENICAL THRONE<br />

AND THE CHURCH OF UKRAINE – THE DOCUMENTS SPEAK –<br />

ВСЕЛЕНСЬКИЙ ПРЕСТІЛ І ЦЕРКВА УКРАЇНИ –<br />

ДОКУМЕНТИ СВІДЧАТЬ<br />

Продовження. Початок на с. 1<br />

йняти хіротонію від Московського<br />

Патріарха Іоакима, але й тоді велелюдний<br />

собор, який був скликаний<br />

в Києві, визнав недійсним обрання<br />

митрополита, а його хіротонію - незаконною,<br />

тому що вони відбулися<br />

без відома Вселенського Патріарха.<br />

Ці дії Московського Патріарха спричинили<br />

серйозне порушення канонів.<br />

Встановлення єпископа з іншої єпархії<br />

на митрополичу кафедру без узгодження<br />

Патріархії, під чиїм омофором<br />

вона знаходиться, є порушенням<br />

наступних священних канонів: 35-го<br />

Апостольського канону, 6-го канону<br />

Першого Вселенського собору, 13-го<br />

і 22-го канонів Антиохійського собору,<br />

3-го канону Сардського собору.<br />

Водночас, ці дії є втручанням в<br />

чужу юрисдикцію, яке засуджується<br />

наступними канонами: 2-м каноном<br />

Другого Вселенського Собору, 13-м і<br />

22-м канонами Антіохійського собору,<br />

3-тім каноном Сардського собору.<br />

Захоплення чужої єпархії категорично<br />

засуджується як порушення старовинних<br />

церковних правил і канонів:<br />

8-го канону Третього Вселенського<br />

Собору і 39-го канону Трульського<br />

Вселенського П’яти-Шостого Собору.<br />

Після того, як у Москві зрозуміли,<br />

що нічого не може відбутися без погодження<br />

з Вселенським Патріархом,<br />

вони зосередили всі свої зусилля на<br />

тому, щоб примусити тодішнього<br />

Вселенського Патріарха Діонісія IV<br />

визнати хіротонію Гедеона. Всі зусилля<br />

на досягнення цієї мети від імені<br />

царів взяв на себе посол Російського<br />

Уряду Нікіта Алєксєєв, котрий для<br />

цього прибув в Адріанополь, де<br />

перебував Вселенський Патріарх<br />

Діонісій IV. Переговори і закулісні<br />

ігри детально описує в своєму<br />

Дванадцятикнижжі Патріарх<br />

Єрусалиму Досифій, який теж був<br />

там присутній і, в силу своїх особистих<br />

зв’язків з царською родиною,<br />

відіграв важливу роль у переговорах.<br />

Результатом цих переговорів став<br />

Патріарший і Синодальний «Акт»,<br />

або «Грамота видання», [Γράμμα<br />

ἐκδόσεως] від червня 1686 року,<br />

яку підписав Вселенський Патріарх<br />

Діонісій IV і разом з ним Священний<br />

Синод, а також інші митрополити<br />

Вселенського Патріархату. Первісний<br />

оригінал цього «Акту» був знищений,<br />

втім, окрім російських перекладів,<br />

збереглися і грецькі автентичні копії<br />

часів Патріарха Кіллініка ІІ, (1688<br />

року, 1689-1693 років, 1694–1702<br />

років), на основі яких був достовірно<br />

відновлений первинний грецький<br />

текст. Зберігся також грецький оригінал<br />

листа, який надіслав Патріарх<br />

Діонісій IV Російським царям Івану<br />

і Петру та царівні Софії, представлений<br />

в Зібранні офіційних документів<br />

Російського уряду 1826 року.<br />

Ці два критично важливі документи<br />

– Патріарший і Синодальний «Акт»<br />

за 1686 рік, відновлений нині російськими<br />

істориками у первинній його<br />

формі, та оригінал листа Патріарха<br />

Діонісія IV до російських царів, –<br />

представлені у додатках до цього документа.<br />

Звичайно, збереглися й інші<br />

офіційні документи за цією темою, з<br />

них тільки один в грецькому оригіналі,<br />

а інші в тогочасному російському<br />

перекладі, між якими також офіційні<br />

переклади російського Міністерства<br />

закордонних справ, що зберігаються<br />

в його архівах, як і інші документи,<br />

в рукописах колекції «Ікона», котра<br />

містить різні тексти, пов’язані<br />

з Московською патріархією, очевидно,<br />

теж в офіційних перекладах.<br />

Зайве підкреслювати, що перший з<br />

цих текстів становить собою не тільки<br />

Патріарший, але й Синодальний<br />

документ, і має перевагу в канонічному<br />

та правовому значенні, і, як достовірне<br />

вираження волі Вселенського<br />

Престолу, має пріоритет над кожним<br />

іншим документом, з яким є розбіжності.<br />

***<br />

ВИСНОВКИ<br />

З аналізу офіційних документів,<br />

збережених чи відновлених в ході<br />

історичного дослідження, не лише<br />

грецькими, а й російськими дослідниками,<br />

слідує наступне:<br />

1. Вселенський Патріархат ніколи<br />

не поступався Київською Митрополією<br />

на користь канонічної території<br />

Московського Патріархату. Канонічні<br />

межі Церкви Росії визначилися,<br />

коли ця Церква була піднесена до<br />

Патріархату 1589 року, і ніколи не<br />

змінювалися Патріаршим чи Синодальним<br />

Томосом. Митрополія Київська<br />

в ці межі не входить. Кожен<br />

географічний регіон поза межами,<br />

які прописані у Томосі про автокефалію<br />

будь-якої Православної Церкви,<br />

знаходиться поза її канонічними територіями,<br />

як це чітко передбачено<br />

для кожної автокефальної церкви.<br />

2. Київська митрополія (і вся сучасна<br />

Україна) з часу її заснування<br />

була єпархією Вселенського Престолу,<br />

зберігаючи своє початкове і<br />

належне місце у Каталозі митрополій<br />

Вселенської Патріархії, тоді як<br />

кожен Митрополит Київський отримував<br />

хіротонію від Константинопольського<br />

Патріарха безперестанно<br />

до XVII століття. Узи єднання Церкви<br />

України з Вселенських Патріархатом<br />

були настільки нездоланними<br />

і після політичної інтеграції цього<br />

регіону з Москвою 1654 року, що<br />

кожна спроба Московського Патріарха<br />

висвячувати Митрополита Київського<br />

зустрічала жорсткий спротив<br />

духовенства і народу України.<br />

Протиправна хіротонія Гедеона на<br />

Митрополита Київського Патріархом<br />

Московським Іоакимом 1685 року<br />

знову зустріла спротив духовенства<br />

і мирян Митрополії. Тільки коли тодішній<br />

Вселенський Патріарх Діонісій<br />

IV під жорстким тиском надав<br />

1686 року дозвіл Патріарху Москви<br />

висвячувати кожного Митрополита<br />

Київського, духовенство і миряни<br />

того регіону прийняли хіротонію Гедеона<br />

і його наслідників, висвячених<br />

Патріархом Московським.<br />

3. Офіційні документи, на основі<br />

яких цей дозвіл був наданий Патріарху<br />

Московському, добре відомі і<br />

відкривають що: а) Документ, яким<br />

був наданий цей дозвіл Патріарху<br />

Московському, характеризується і називається<br />

в усіх існуючих офіційних<br />

текстах як «Грамота видання» («так<br />

званої грамоти видання»), яка, за тогочасною<br />

технічною термінологією,<br />

вказує на надання дозволу висвячувати<br />

чи звершувати іншу канонічну<br />

дію, але ніколи не використовувалася<br />

для остаточного приєднання канонічної<br />

території до іншої автокефальної<br />

церкви. б) Згідно зі всіма існуючими<br />

документами, дозвіл на висвячення<br />

Митрополита Київського Патріархом<br />

Московським був наданий за «церковною<br />

ікономією [οἰκονομία]», «через<br />

нагальну потребу», а саме «неосяжну<br />

відстань і щоденні зіткнення між<br />

двома царствами». Іншими словами,<br />

цей дозвіл мав тимчасовий характер<br />

і діяв доти, поки існували причини<br />

для його надання. г) Характеристика<br />

Київської Митрополії як «залежної»<br />

від Московського Патріархату, присутня<br />

в «Акті», одразу отримує пояснення<br />

у тому ж тексті і буквально<br />

означає «висвячення митрополитів у<br />

ній (Митрополії Київській)» Патріархом<br />

Московським. Ціль і значення<br />

«Акту» полягає у наданні «дозволу»<br />

Патріарху Московському висвячувати<br />

Митрополита Київського, а не передання<br />

йому канонічної території.<br />

Зрештою, в цьому й полягав запит до<br />

Вселенського Патріарха, як зрозуміло<br />

і зафіксовано у Патріаршому і Синодальному<br />

«Акті»: «надається дозвіл<br />

святішому Патріарху Московському<br />

висвячувати Митрополита Київського,<br />

коли ця митрополія залишається<br />

без дійсного архієрея». Вселенський<br />

Патріарх Діонісій IV і Патріарший<br />

Синод не мали причини надавати<br />

«більше того», що просилося. д) Умови,<br />

визначені Патріаршим і Синодальним<br />

«Актом», поза всяким сумнівом,<br />

підтверджують, що канонічні території<br />

Київської Митрополії не передавалися<br />

Московському Патріархату.<br />

Ніколи не відбувалося передання канонічної<br />

території іншій автокефальній<br />

церкві, за тієї умови, що вона<br />

не матиме права повністю керувати<br />

справами цієї території, включаючи<br />

спосіб обрання архієреїв, і, що найважливіше<br />

– обов’язок згадувати на<br />

святій літургії «серед перших» Предстоятеля<br />

Церкви, з якої вона походить.<br />

Звичайно, це було відомо Московському<br />

Патріархату, ось чому він свавільно<br />

порушив ці умови і ніколи їх не дотримувався<br />

– саме тому, що намагався<br />

самовільно приєднати Київську Митрополію<br />

(і Україну) до своєї канонічної<br />

юрисдикції. Але це, безсумнівно,<br />

становить собою порушення священних<br />

канонів і Акту, яким регулюються<br />

всі відносини Московської Патріархії<br />

з цим регіоном. Невиконання однієї<br />

з умов Акту робить недійсним увесь<br />

Акт. Більше того, оскільки йдеться не<br />

про звичайний чи мирський, але про<br />

церковний, тобто священний, текст,<br />

порушники умов цього Акту мали б<br />

згадати його фінальні слова: «Якщо<br />

ж хтось щось помислить супротив<br />

написаного чи замислить інший непослух,<br />

чи викаже спротив, то виявиться<br />

супротивником Господнього<br />

наказу і від Нього отримає відплату<br />

за зневагу до Патріархів, які є живими<br />

і одухотвореними образами Бога».<br />

4. Через несприятливі історичні обставини<br />

Вселенський Патріархат стримався<br />

і промовчав про ці порушення і<br />

невиконання Московським Патріархатом<br />

умов Патріаршого і Синодального<br />

«Акту» 1686 року, але він ніколи не забував<br />

чи ігнорував їх. Доказом цього<br />

є надання Константинопольським Патріархатом<br />

Томосу про автокефалію<br />

Церкві Польщі 1924 року, у якому чітко<br />

вказується, що це рішення базується<br />

на тому, що Польща еклезіастично<br />

входила до Київської Митрополії Вселенського<br />

Патріархату, і те, що Московський<br />

Патріархат не виконував передбачені<br />

умови Акту. Надання автокефалії<br />

Церкві Польщі було прийняте<br />

всіма Православними Церквами,<br />

окрім Російської, яка дарувала свою<br />

автокефалію цій церкві 1949 року. Таким<br />

чином, всі Православні Церкви,<br />

окрім Російської, посередньо також<br />

визнали суверенне право Вселенського<br />

Престолу на Київську митрополію<br />

і Україну... В цьому конкретному випадку<br />

трактування Патріаршого і<br />

Синодального Акту належить передусім<br />

Вселенському Престолу. Отже,<br />

Вселенський Патріархат має право і<br />

зобов’язаний надавати належну материнську<br />

допомогу Церкві України<br />

у кожній ситуації, коли це необхідно.<br />

Повна версія цього документа<br />

розміщена на сайті: https://www.ecpatr.org/docdisplay.php?lang=gr&id=2<br />

584&tla=gr&fbclid=IwAR1qKVs5ij9Yl<br />

G8DEqfE6OuuLzDcysvGWw7gYDmVreZvI9gFXQTZUmknA4<br />

ВІТАЄМО НАШОГО<br />

ДОРОГОГО ЮВІЛЯРА<br />

16 жовтня виповнилося 60 років<br />

від дня народження настоятеля<br />

Успенської ставропігійної<br />

церкви м. Львова митрофорного<br />

протоієрея ІГОРЯ БУРМИЛА!<br />

До цього ювілею долучився ще<br />

і другий ювілей – 30-річчя душпастирської<br />

праці на парафії!<br />

Львівське крайове ставропігійне<br />

братство св. ап. Андрія<br />

Первозваного, колектив газети<br />

«Успенська вежа» щиро вітають<br />

дорогого ЮВІЛЯРА. Великих<br />

Вам Божих щедрот, наш<br />

дорогий отче! Божої ласки для<br />

Вас, усієї Вашої прекрасної родини!<br />

Хай Господь розвиває усі<br />

таланти, якими Він Вас нагородив!<br />

З Роси і Води, на Многії і<br />

Благії Літа!

Hooray! Your file is uploaded and ready to be published.

Saved successfully!

Ooh no, something went wrong!