Вісник, 1925, ч.1 (2)

перекладі, в декілька помилок чи, вірнійше, неточносгий у тихмісцях де автор торкається історії міжнародніх відносин иншихдержав (ипр.. відносин польсько-французьких, французько-турецьких;неточні відомости й про т. зв. »капітуляції« в Туреччині, поданів примітці, й т. д.).Мелянія Б о р д у н : 3 життя українського духовенствальвівської єпархії в другій пол. XVIII в. (На підставівізітацій М. Шадурського 1759—1763). З наказу львівського митрополитаЛьва ІПептицького, апостольський протонотарій і суддяо. Микола ПІадурський, наділений широкими уповажненнями відмитрополита, відбув у 1759— 69 рр. ґенеральну візитацію всієїльвівської єпархії. В результаті сієї візитації залишилося дужепросторе (шоститомове) справозданнє, яке й до нині збереглосяв бібліотеці Національного Музея ім. А. ІПептицького у Львові,й на підставі якого авторка подала цікавий нарис про життеукраїнського духовенства в Галичині на передодні розділів польськоїдержави.Авторка володіє легким літературним стилем, і її нарис черезте читається з інтересом: вона зуміла обробити й надати цікавістьтемі, яка в иншого історика могла б вийти зовсім нудною. Сегарне, літературне обробленнє історичної теми авторки ми зазначаємоз тим більшою приємністю, іцо в нашій історіоґрафії, — яксправедливо зазначає проф. С. Томашівський х), — дуже часто зустрічаємоне мистецьку й навіть протимистецьку форму. Та, нажаль, авторка в деяких місцях свого нарису, бажаючи очевидно,надати йому іце більшої живости й літературности, вживає порожнихфелєтонних фраз без глибшого змісту; така, нпр., характеристикатогочасного галицько - українського села: »чергуєтьсязима з літом, сійба з жнивом, праця зі спочинком«... і т. д. А разоміз тим авторка майже ані слова не каже про тогочасні суспільній національні відносини в Галичині, про політичні обставини,про економічне й правне· становище українського духовенствай т. ин. На прикінці нарису авторка каже, що в 2-ій пол. XVIIIв., зокрема під час візитації о. Шадурського »наступив свого родуконфлікт двох світоглядів — аристократичного, яким була перейнятакультура висшого духовенства і який репрезентував ПІадурський,і мужицького, який панував... серед сільського духовенства«.Але в нарисі авторки ані змалювання сього »конфліктуЧ Др. О. Томашівський: Історія і політика. „ХліборобськаУкраїна“, 1921, збірник У —VI.