ЕКОЛОГІЧНА ГЕОЛОГІЯ

Дуже нестійкі до руйнувань райони узбережжя, що складені легкорозчиннимирихлими незв'язними або зв'язними ґрунтами. Скельні породивтрачають стійкість до абразії при сильній тріщинуватості або при падінніїх у бік водоймища. Темпи абразії зростають за наявністю процесів, щознижують міцність порід берега, таких як старі й діючі зсуви, осипи, виходипідземних вод тощо. Найбільшою мірою схильні до абразії високібереги, орієнтовані перпендикулярно або під деяким кутом до напрямкупануючих вітрів, з вузьким пляжем. Для кожного району узбережжя характернісвої переважаючі чинники, що викликають активізацію абразії.Втручання людини шляхом споруджування портів, хвилеломів, гребельабо бетонних стінок, а також вилучення для будівельної мети з береговоїзони піску або галечнику приводить до порушення балансу рихлого матеріалуй активізації процесів абразії.Як правило, абразія не представляє безпосередньої загрози для життялюдини, але змінює ландшафт та робить вплив на умови його життєдіяльності.Перш за все абразія змінює профіль берега, утворюючи крутийабо відносно крутий береговий обрив, а в його основі – хвилеприбійнунішу й вузький пляж. В тих випадках, коли на рівні хвилеприбою залягаютьслабі породи, формується нависаючий карниз. Берег стає нестійким,розвиваються як обвально-осипні, так і обвальні процеси, на схилівище за обрив виникають тріщини. В результаті абразії змінюються контуриберегової лінії й відбувається її переміщення у бік суші.Швидкість відступу берегового уступу напряму пов'язана зі складомпорід. На Чорноморському узбережжі в лесових породах швидкість відступуберегового уступу складає, в середньому, 2-7 м/рік, (іноді до 20м/рік); в алювіально-морських слабозцементованих пісках, глинах і суглинках- 2-5 м/рік, (іноді до 10 м/рік); середньорічний розмив обвальнихнакопичень - від 0,3 до 3 м/рік; аргіліти й алевроліти теригенного флішуруйнуються зі швидкістю від 5 до 30 см/рік. Це веде до прямих матеріальнихзбитків, пов'язаних із перенесенням шосейних і залізничних дорігна узбережжі, із деформацією або повним руйнуванням житлових і промисловихоб'єктів, портових споруд, побудованих на берегах морів іозер. Такі руйнування можуть набути й катастрофічного характеру.Абразія є локальним чинником зміни якості ресурсу геологічного просторуособливо значущого в курортних зонах узбережжя південних морів.За часом розвитку абразія є процесом тривалої дії. Наприклад, дляПівденного берега Криму швидкість абразії змінюється від декількох міліметріву сторіччя до 3 м/рік залежно від порід, що складають кліф. Алеепізодично під впливом сильних штормів швидкість може різко зростати.У просторовому плані абразія може носити регіональний характер, охоплюючирайони узбережжя значної протяжності. В той же час ці процеси106