ЕКОЛОГІЧНА ГЕОЛОГІЯ

3,9 до 7,7.Рівень впливу тих чи інших чинників на склад вод може змінюватись вчасі і просторі. Зокрема, мінералізація річкових вод Полісся та лісостепузначно зростає в меженний період, оскільки в цей період домінуєнайбільшою мірою залежить від складу ґрунтових вод. Мінералізація жрічок сухих степів досягає максимуму на початку паводку, що пов’язаноіз змивом та розчиненням першими масами води різноманітних солей(на цей же період припадає максимум концентрацій Na + і Cl - ), накопиченихза рік на поверхні басейну живлення. При домінуванні снігового живленнямінімум мінералізації спостерігається взимку, льодовикового - вперіод найбільшого танення льоду, а у випадку дощового –спостерігаються часті мінімуми мінералізації. В період максимальнихвидатків мінералізація води річок басейнів Чорного та Азовського морівзмінюється від 50 мг/л в верхів’ї до 500 мг/л в усті, а в меженний період -від 300 мг/л до 3000 мг/л. Одночасно із зміною мінералізації змінюється іхімічний склад вод – від гідрокарбонатного в верхів’ях до сульфатного вприморській частині басейну.Склад озерної води формується як результат рухомої рівноваги міжвсіма видатковими (стік, бризки, фільтрація, осадкоутворення) ідохідними (притоки, атмосферне осадження, ґрунтові води) складовимисольового балансу. Неоднорідність за складом може провокуватисьрізкою відмінністю мінералізації та температури вод що поступають зрізних джерел.Хімізм ґрунтових вод сильно залежить від їхньої рухливості. Вільнігравітаційні води знаходяться в тріщинах, значних порожнинах. Вонилегко стікають під впливом сили тяжіння, відносно швидкопереміщуються по водоносних горизонтах, і є, так само як річкові води,нерівноважними.Практично нерухомі порові води (ґрунтові, мулові і породні розчини)тісно зв’язані з твердою фазою поверхневими силами капілярного абоколоїдного характеру (плівкова вода, капілярна вода тощо) і часто знаходятьсяв рівновазі з нею. У порових розчинах виявлені мікроорганізми,у тому числі чисельні представники групи тіонових бактерій, що окисляютьсульфіди. Це дає підставу в деяких випадках робити висновок пропереважно біогенний характер формування складу порових розчинів.Підземні води, які тривалий час перебувають в контакті зкристалічними й осадовими породами, набувають слабко лужної реакції.У той же час ґрунтові розчини, унаслідок збагачення органічними кислотами,мають слабко кислу реакцію. Можна припустити, що припроникненні на глибину підземні води набувають лужної реакції, протепри виході на поверхню, через змішування з ґрунтовими розчинами,втрачають лужність.142