ЕКОЛОГІЧНА ГЕОЛОГІЯ

- прийняття управлінських рішень із попередження, зменшення івідвертання природних і техногенних небезпек у зонах максимальногонедопустимого ризику.Забезпечення захисту населення й об`єктів господарства від небезпечнихприродних і природно-техногенних процесів є однією з основнихфункцій будь-якої держави. До недавнього часу практична діяльність ізреалізації цієї функції базувалася в більшості країн світу на концепції“абсолютної надійності” будинків, споруд, виробництв і технологічнихпроцесів, що виходила з недопущення катастрофічних втрат завстановлений строк.У наш час є досить вагомі аргументи для прийняття за основубудівельної та інших видів діяльності концепції “допустимого ризику”замість концепції “абсолютної надійності” будинків, споруд, виробництв ітехнологічних процесів [14]. Остання в основному на практиці нереалізується через величезні матеріальні витрати.Наведене вище стосується так званих фактичних (прямих) ризиків,які за основу переважно мають імовірність виникнення і подальшогорозвитку небезпечних еколого-геологічних явищ або процесів. Протедосить перспективним може бути й інший підхід, якій базується на поняттістійкості системи до зовнішніх впливів і потенційно дозволяє визначитипотенційний (непрямий) ризик, тобто такий ризик, який на данийчас ще не знайшов свого фактичного прояву.Згідно з визначенням М.Д.Гродзинського та П.Г.Щищенка [34], стійкістьгеосистеми полягає в її спроможності в разі впливу зовнішньогочинника перебувати в одному зі своїх станів і повертатися в нього завдякиінертності, а також переходити з одного стану в інший внаслідок пластичності,не виходячи “за рамки інваріанта в течію заданого інтервалучасу”. За звичай розглядають три загальні форми стійкості – інертність,відновлюваність та пластичність. Інертність визначається як здатністьгеосистеми за дії на неї зовнішнього фактора зберігати свій стан умежах заданої області протягом всього заданого інтервалу часу. Відновлюваність– здатність геосистеми повертатися до початковій областістанів після виходу з неї. Пластичність – наявність у геосистеми декількохобластей станів, знаходячись у яких вона має здатність до інертностіта (або) відновлюваності та її здатність за дії зовнішнього факторапереходити з однієї такої області до інших, зберігаючи за рахунок цьогосвої інваріантні ознаки протягом заданого інтервалу часу. Здатність геосистемизалишатися в заданій області станів, а у разі виходу з неї повертатисяу цю область протягом часу ∆ t можна назвати локальною стій-249