ЕКОЛОГІЧНА ГЕОЛОГІЯ

ний покров міст утворює переважно слабко і середньо контрастніаномалії з специфічної спеціалізацією.Одною з основних форм техногенної деформації міського середовищає забруднення вод промисловими та комунально-побутовими стоками– навіть, так звані, умовно чисті стоки містять високі вмістизабруднювачів що в десятки разів перевищують ГДК. Забрудненими єтакож стічні води з міської території, хімічний склад яких відображає загальнийстан її забруднення. Насиченість міського середовища синтетичнимизабруднювачами (ПАР, ПХБ) посилює міграцію частини важкихметалів у зв’язку з їх входженням до складу розчинних комплексів (Cd,Ni).І.А.Авессаломова пояснює специфічність техногенних аномалійрайонів видобутку корисних копалин: 1) переміщенням значних масгірських порід та їх наступним перерозподілом в відвалах; 2) руйнуваннямхвостосховищ під дією ерозійних, селевих, еолових та інших природнихпроцесів; 3) відкачкою вод з рудника та скидами з об’єктів облаштуванняродовища. 4) втратою речовини з пилом практично на всіхетапах технологічного циклу. До цього переліку слід додати, безумовно,зміну умов (Eh-pH) існування як переміщених породних мас, так і порушеногогірського масиву, звичайним наслідком чого є перехід важкорозчиннихсульфідних форм важких металів в добре розчинні сульфати. Нарадіальних відновних (піритних) бар’єрах формуються зони вторинногополіметалевого збагачення, а на окислювальних – осаджується залізо. Вгрунтових покривах поблизу більшості видобувних підприємств, крімспецифічних елементів даного родовища, накопичуються Bi, Sc, TR, Li,Be, Y, Hg, Cd, Ce тощо. В районах видобутку нафти і газуспостерігається зростання солоності поверхневих і підземних вод, засоленняі деградація ґрунтів. У вуглевидобувних районах відбувається забрудненнятранзитних і депонуючих середовищ широким набороммікроелементів, змінюється газовий склад.Як правило, в районі розташування гірничо-видобувних підприємстввиділяється кілька зон техногенної трансформації природних комплексів:1) зона повної деградації грунтово-рослинного шару з високими вмістамиметалів у всіх компонентах довкілля; 2) зона безпосереднього впливу, вповітрі над якою вмісти забруднювачів перевищують ГДК в десяткиразів; 3) зона сильного забруднення повітря, ґрунтів, снігу, і рослинності,в якій скорочується перелік забруднюючих речовин, а їх концентрації напорядок менші ніж в попередньому випадку; 4) зона помірного латеральногозабруднення. Фонові ландшафти зазвичай відстоять від видобувнихпідприємств не менш як на 15-20 км.179