мкнуті шляхи циркуляції хімічних елементів, що входять до складу клітинноїпротоплазми, із зовнішнього середовища в організми і знову взовнішнє середовище. В такому круговороті речовини він розрізняютьсядва фонди - резервний і обмінний Перший, як правило, представленийнебіологічним компонентом, в якому знаходиться велика маса речовин,що рухаються повільно, другий – фонд швидкого обміну між організмамиі їх оточенням. На цій основі їм виділяються два типи біогеохімічних циклів:круговорот газоподібних речовин з резервним фондом в атмосфері іокеані і осадовий цикл з резервним фондом в земній корі, який і є предметомвивчення геологічних наук. Він включає такі елементи, як фосфор,залізо, сірка, натрій і ін. Не важко помітити, що ці питання тісно пов'язаніі з геохімічною функцією літосфери, але тут вони розглядаються з ресурснихпозицій. Зі всіх елементів фосфор - один з найбільш рідкісніших зточки зору його наявності у достатній кількості в доступних резервуарахлітосфери і його можна розглядати як один з лімітуючих чинників середовища.Мінеральні біогенні комплекси - кудюрити. Їх ще називають „нетрадиційнимиджерелами” мінеральної сировини, стимуляторами зростаннярослин і тварин, що є. Вони - неодмінна складова живлення літофагів.Літофагія, або вживання в їжу каменів, відома давно. В тваринномусвіті це явище таке ж звичайне, як і традиційне живлення, але не щознайшло поки відповідну однозначну наукову оцінку. Окрім харчових ілікувальних солей в природі існує велика група алюмосилікатних і силікатнихмінералів, які їдять птахи, звіри і люди, проте знають про них лишенебагато мандрівників, геологи і мисливствознавство. Прикладамиможуть служити регіони Сибіру і Далекого Сходу із звірячими "солонцями",причому вельми різноманітного мінерального складу (туфи, опал,монтморилоніт, вивітрені сланці, продукти вивітрювання серпентинізованихгіпербазитів та ін).Природа літофагії поки не має однозначної і загальноприйнятої відповіді.Більшість дослідників схиляється до думки, що вона пов'язана зпозитивним впливом мінеральних мас солонцевих порід на життєдіяльністьтварин. Це природна потреба диких тварин щодо збалансуваннясольового складу організму, особливо в періоди сезонної зміни їжі абоперед гоном.Висока „екологічна цінність” кудюритів як мінерального ресурсу забезпечуєнормальну життєдіяльність багатьох диких тварин. Глибокевивчення цього природного феномену приводить до однозначного висновку:літофагія і енергетичне живлення є ланками єдиного механізму– обміну речовин живої і неживої складових навколишнього природногосередовища.20
Останніми роками кудюрити стали використовуватися як добавки вкорм домашніх тварин, що істотно збільшило їх приріст і поліпшило фізичнийстан. В районах відгінного тваринництва природні солонці охочевідвідуються домашніми тваринами (коровами, яками, кіньми, козами івівцями), які стають активними конкурентами диких тварин і нерідко витісняютьостанніх з їх традиційних солонцевих ділянок.Мільйони людей і раніше, і нині вживають в їжу багато мінеральнихречовин. О.Є.Ферсман У „Цікавій мінералогії” відзначав, що в екваторіальнійАмериці живуть цілі народи геофагів, не страждаючих від бракухарчових продуктів. В Сенегалі негри їдять глину, в Італії готують стравуз суміші пшениці і мергелю. В багатьох районах Африки існують цілі виробництвапо приготуванню мінеральної їжі.Не менше значення мінеральні речовини літосфери мають і для рослинногосвіту. Розвиваючи свої уявлення про зону мінерального живленнярослин (зона аерації), В.І.Бгатов (1996 р.) приводить ряд прикладів,що представляють інтерес з еколого-геологічних позицій. Йдетьсяпро роль підземного СО 2 в житті рослинних біоценозів. Так, в межах активнихтектонічних розломів, на нафтогазоносних і вугленосних площах,де в процесі польових робіт були зафіксовані відносно інтенсивні йоговиділення з надр, рослинність істотно відрізняється від зональної. Вонабільш „пишна” і більш „південна”. На території Західного Сибіру наймогутнішіторф'яні поклади тяжіють до вуглеводневих родовищ і тут же місцямивиростають масиви кедрових лісів з високою біомасою. В.І.Бгатоввважає, що для території Сибіру характерним є формування азональних(інтерзональних) біоценозів, життя і розвиток яких підлегле мінеральномуживленню, пов'язаному з особливостями геологічної будови цієї територіїі, перш за все, з складом газової атмосфери зони аерації. Такимчином, умови мінерального живлення рослин, а, отже, і ресурси біофільнихелементів, що лежать в його основі, визначають еволюцію біоти.Немає сумнівів в екологічній значущості мінерального субстрату.Встановлено, що амінокислоти істотно впливають на активність бактерій,що виявляється в інтенсивності дихання, прирості кліток і біомаси.Амінокислоти адсорбуються у великих кількостях на глинистих мінералах,що приводить до сильної агрегації глинистих частинок. Внаслідокцього глинисті мінерали грають важливу роль в житті мікроорганізмів,але в даному випадку не як середовище живлення, а як мінеральнийсубстрат, необхідний для їх існування.Куховарська сіль. Вона є типовим мінеральним утворенням, якеспоживається біотою і, в першу чергу, людиною. По відношенню до неївсі люди - літофаги, оскільки жителі Землі вживають її в об'ємі 8-10 кг врік на людину. З ресурсних позицій ця мінеральна речовина є виключен-21
- Page 4 and 5: 5. ПРИРОДНІ І ТЕХНОГ
- Page 6 and 7: нування збалансова
- Page 8 and 9: "літосфера - біота",
- Page 10 and 11: Доступна спостереж
- Page 12 and 13: літосфери є конкре
- Page 14 and 15: 141.3. Структура екол
- Page 16 and 17: і антропогенних), щ
- Page 18 and 19: няти десь з молекул
- Page 22 and 23: ням із загального п
- Page 24 and 25: 242.2. Мінерально-сир
- Page 27: меженими. При тепер
- Page 31 and 32: Відповідно до теор
- Page 33 and 34: екологічних наслід
- Page 35 and 36: якості, гравітацій
- Page 37 and 38: Поверхні ГСВикорис
- Page 39 and 40: (11,1 % до загальної т
- Page 41 and 42: дженими запасами п
- Page 43 and 44: зміною рівня повер
- Page 45 and 46: Функціонування пал
- Page 47 and 48: Ресурси геологічно
- Page 49 and 50: продукції або при в
- Page 51 and 52: величезних площ, то
- Page 53 and 54: урахуванням досягн
- Page 55 and 56: Розділ 3.НЕБЕЗПЕЧНІ
- Page 57 and 58: сфери й зон порушен
- Page 59 and 60: кальний вплив на як
- Page 61 and 62: Є приклади, коли ек
- Page 63 and 64: Беррі, могутні троп
- Page 65 and 66: холодне повітрярух
- Page 67 and 68: дати не менше 20-30 м/
- Page 69 and 70: дають дельтові зем
- Page 72 and 73:
десять сильно руйн
- Page 74 and 75:
Сейсмоактивні зони
- Page 76 and 77:
гостро встають пит
- Page 78 and 79:
простір углиб від б
- Page 80 and 81:
виникнення на узбе
- Page 82 and 83:
жки 65 км і глибиною
- Page 84 and 85:
бувається формуван
- Page 86 and 87:
ли в Карпатах (вияв
- Page 88 and 89:
Особливо небезпечн
- Page 90 and 91:
вання інженерних с
- Page 92 and 93:
1234Рис. 3.6. Схема утв
- Page 94 and 95:
ками фахівців, найж
- Page 96 and 97:
площа рухомих піск
- Page 98 and 99:
женням рівня ґрунт
- Page 100 and 101:
Улоговина стокуІСх
- Page 102 and 103:
Водна ерозія ґрунт
- Page 104 and 105:
вих частин долин і
- Page 106 and 107:
Дуже нестійкі до ру
- Page 108 and 109:
від їх континентал
- Page 110 and 111:
Просідання приноси
- Page 112 and 113:
Процеси заболочува
- Page 114 and 115:
а)б)в)г)Рис. 3.13. Розш
- Page 116 and 117:
1425116Рис. 3.14. Суфозій
- Page 118 and 119:
сідання, та формува
- Page 120 and 121:
щених техногенних
- Page 122 and 123:
Таблиця 3.2Оцінка ст
- Page 124 and 125:
124Розділ 4.ПРИРОДНІ
- Page 126 and 127:
оскільки для їх моб
- Page 128 and 129:
У земній корі багат
- Page 130 and 131:
елементи.Оскільки
- Page 132 and 133:
систем (гідрати, ки
- Page 134 and 135:
ЕлементT&M W К В Еле T&
- Page 136 and 137:
біосфери, що виник
- Page 138 and 139:
Елемент138P S R АЕлеме
- Page 140 and 141:
В залежності від ти
- Page 142 and 143:
3,9 до 7,7.Рівень впли
- Page 144 and 145:
із моря, приносять
- Page 146 and 147:
елеW KментЖР КК ЖР K
- Page 148 and 149:
величезна розмаїті
- Page 150 and 151:
складаються не тіл
- Page 152 and 153:
і Al, яким властива п
- Page 154 and 155:
концентрації хіміч
- Page 156 and 157:
епігенетичних - пор
- Page 158 and 159:
сті збурюючих чинн
- Page 160 and 161:
tm4.8CA ≥ CФ⋅ ( antlg σlg)д
- Page 162 and 163:
міграції елементів
- Page 164 and 165:
нення твердої фази
- Page 166 and 167:
Інтенсивність нако
- Page 168 and 169:
елементів, що призв
- Page 170 and 171:
радіоактивних ізот
- Page 172 and 173:
виробництві − Cd, Bi,
- Page 174 and 175:
до техногенезу, нез
- Page 176 and 177:
відношення річної
- Page 178 and 179:
178Z C =∑ К С -(n-1) 4.16де n
- Page 180 and 181:
Процеси агротехног
- Page 182 and 183:
валом концентрацій
- Page 184 and 185:
Вплив важких метал
- Page 186 and 187:
Д-резистентний рах
- Page 188 and 189:
Таблиця 4.12 .Загальн
- Page 190 and 191:
де М 1 - початковий з
- Page 192 and 193:
В цілому гравітаці
- Page 194 and 195:
ходиться. Сукупніс
- Page 196 and 197:
Електрична складов
- Page 198 and 199:
воді, ґрунті і гірс
- Page 200 and 201:
Впливу можуть підд
- Page 202 and 203:
Третій тип - ця взає
- Page 204 and 205:
ганізму створюютьс
- Page 206 and 207:
людський організм
- Page 208 and 209:
стикатися населенн
- Page 210 and 211:
жах житлової забуд
- Page 212 and 213:
Розділ 6.МЕТОДОЛОГІ
- Page 214 and 215:
чення прямих крите
- Page 216 and 217:
клад, вміст елемент
- Page 218 and 219:
дії порушення - син
- Page 220 and 221:
нах. Дані показники
- Page 222 and 223:
Таблица 6.3.Співвідн
- Page 224 and 225:
інституту ВСЕГІНГЕ
- Page 226 and 227:
Розвиток такої сис
- Page 228 and 229:
никами (хімічне, ра
- Page 230 and 231:
вірнісні моделі до
- Page 232 and 233:
Третій етап - це ета
- Page 234 and 235:
- цілеспрямована по
- Page 236 and 237:
державними або (в б
- Page 238 and 239:
Моніторинг мінерал
- Page 240 and 241:
- невизначеність у
- Page 242 and 243:
Ризик, як і небезпе
- Page 244 and 245:
конкретно полягают
- Page 246 and 247:
12. Економічнийризи
- Page 248 and 249:
всіх можливих випа
- Page 250 and 251:
кістю. Явище виходу
- Page 252 and 253:
На жаль методологі
- Page 254 and 255:
а пізніше повинен б
- Page 256 and 257:
- “Методика визнач
- Page 258 and 259:
Необхідно також вр
- Page 260 and 261:
16. Долін В.В. Самооч
- Page 262 and 263:
Міжнародної конфер