виробництві − Cd, Bi, Sn, Ag, Pb, Cu, Cr, Zn, Ni; в кольоровій металургії −W, Sb, Cd, Hg, Pb, Bi, Zn, Cu, Ag, Zn, As, Mn тощо. Концентрування вбагатьох випадках сягає тисяч і навіть десятків тисяч кларків концентрацій.За ступенем концентрації і комплексом хімічних елементівзабруднювачів,комунально-побутові відходи не поступаються промисловим.Особливо велика концентрація спостерігається у викидах сміттєспалювальнихзаводів (Ag, Pb, Cd, Sn, Zn, Sb, Cr) та в ґрунтах й інфільтратізвалищ (Zn, Cu, Sn, Ag, Pb, Cr). Використання осадків стічних водміської каналізації в якості добрив потребує обережності у зв’язку із збагаченнямцих донних відкладів токсичними металами (Ag, Cd, Bi, Zn, Cu,Cr). Взагалі в водних системах важкі метали концентруються в придоннихосадках та біоті, сама ж вода містить незначні концентрації важкихметалів. Так, при концентрації ртуті в донних відкладах 80-800 мкг/кг, їївміст у воді не перевищує 0.1–4 мкг/кг.Техногенні впливи визначають виникнення своєрідних геохімічнихполів різної інтенсивності і складу, які можуть суттєво відрізнятися відприродних геохімічних полів даної території. Як наслідок, властивостідовкілля значною мірою зумовлені характером взаємодії природних татехногенних потоків речовини.Велика кількість техногенних джерел в великих промисловихцентрах, а також нерівномірність їх розміщення створюють складну структуругеохімічних полів і формують складні аномальні зони. Тож ідентифікаціятехногенних джерел в великих містах є набагато складнішим завданнямніж у випадку окремо збудованих вузькоспеціалізованих підприємств.Техногенні впливи можуть призводити до перебудови усталеної структуритериторії і природні геохімічні арени 12 заміщуються техногенними,які “включаються” в систему місцевої міграції. Найвразливішими для забрудненняє замкнуті арени, в яких скид здійснюється в безстічні водойми.Структури техногенних геохімічних арен визначаються особливостямивиробництва і властивостями природних систем які приймають ті чиінші навантаження. Так, для районів видобутку корисних копалин характернимиє 3 типи геохімічних арен: 1) арени рознесення (відкриті) – речовинивиносяться по природним та штучним дренажам у водотоки ірозсіюються; 2) арени місцевої акумуляції (закриті) – міграція замкнена всередині системи, винесення забруднення не відбувається, вихіднаструктура міграційних потоків території повністю змінюється (такі випад-12Геохімічні арени – каскадне поєднання елементарних геохімічних ландшафтів вмежах якого здійснюється міграція172
ки характерні для місць обрушення крівлі над відпрацьованими пластами);3) депресійні арени, утворення яких пов’язано з формуванням депресійнихворонок при відкачках води, характеризуються зміною режимуводної міграції і, одночасно, формуванням єдиного техногенного геохімічногопотоку за межі арени.У всіх випадках і загальний характер геохімічних процесів і їх кінцевірезультати в межах різних типів арен можуть суттєво відрізнятися. Понадте, часто спостерігаються своєрідні геохімічні “інверсії” – формуваннязамкнутих арен активної сольової акумуляції в областях гумідногоклімату, наприклад.Дуже значною в процесах техногенної міграції є роль геохімічнихбар’єрів. Радіальні геохімічні бар’єри, які визначають вертикальну геохімічнудиференціацію речовини, є чинниками контролю накопиченняосадженняпродуктів техногенезу і основним механізмом захисту грунтовихвод від забруднення. Їх потужність і ємність визначають не тількистійкість техногенних аномалій, але й надійність захисту від забрудненняінших компонентів середовища.Латеральні геохімічні бар’єри є відображенням ландшафтної контрастностітериторії, вони забезпечують диференціацію речовини на шляхахміграції в межах геохімічних арен. Дуже потужним бар’єром на шляхуорганічних забруднювачів, наприклад, є супераквальні ландшафти, ввідновному середовищі яких розклад органічних речовин різко вповільнюється.Під впливом техногенезу природні геохімічні бар’єри часто руйнуютьсячи перебудовуються, крім того виникають власне техногенні бар’єри:штучні - спеціальні фільтри тощо; новоутворені, зокрема вбудовані, яківиникають при введені в природне середовище нових компонентів; вторинні– у випадку штучної зміни характеру природних процесів (замінаглейових бар’єрів на окислювальні при осушенні територій, окислювальнихна відновні – при утворенні водосховищ тощо). Можуть також формуватисягеохімічні бар’єри взагалі нехарактерні для даної території.Сформовані бар’єри можуть мати різну стійкість і ємність, причомуостанній параметр має конкретний зміст лише по відношенню до конкретнихелементів – окислювальний бар’єр є ємним для заліза і проникнимдля сполук S 6+ .Ще одним фундаментальним поняттям, яке використовується дляпрогнозування стану довкілля є стійкість природних систем. Стійкістьсередовища - це не тільки здатність протистояти навантаженню, але йздатність систем нормалізувати своє функціонування після припиненнядії зовнішнього впливу. Жодна з природних систем, включаючи глобальнігеохімічні поля океану чи атмосфери, не володіє абсолютною стійкістю173
- Page 4 and 5:
5. ПРИРОДНІ І ТЕХНОГ
- Page 6 and 7:
нування збалансова
- Page 8 and 9:
"літосфера - біота",
- Page 10 and 11:
Доступна спостереж
- Page 12 and 13:
літосфери є конкре
- Page 14 and 15:
141.3. Структура екол
- Page 16 and 17:
і антропогенних), щ
- Page 18 and 19:
няти десь з молекул
- Page 20 and 21:
мкнуті шляхи цирку
- Page 22 and 23:
ням із загального п
- Page 24 and 25:
242.2. Мінерально-сир
- Page 27:
меженими. При тепер
- Page 31 and 32:
Відповідно до теор
- Page 33 and 34:
екологічних наслід
- Page 35 and 36:
якості, гравітацій
- Page 37 and 38:
Поверхні ГСВикорис
- Page 39 and 40:
(11,1 % до загальної т
- Page 41 and 42:
дженими запасами п
- Page 43 and 44:
зміною рівня повер
- Page 45 and 46:
Функціонування пал
- Page 47 and 48:
Ресурси геологічно
- Page 49 and 50:
продукції або при в
- Page 51 and 52:
величезних площ, то
- Page 53 and 54:
урахуванням досягн
- Page 55 and 56:
Розділ 3.НЕБЕЗПЕЧНІ
- Page 57 and 58:
сфери й зон порушен
- Page 59 and 60:
кальний вплив на як
- Page 61 and 62:
Є приклади, коли ек
- Page 63 and 64:
Беррі, могутні троп
- Page 65 and 66:
холодне повітрярух
- Page 67 and 68:
дати не менше 20-30 м/
- Page 69 and 70:
дають дельтові зем
- Page 72 and 73:
десять сильно руйн
- Page 74 and 75:
Сейсмоактивні зони
- Page 76 and 77:
гостро встають пит
- Page 78 and 79:
простір углиб від б
- Page 80 and 81:
виникнення на узбе
- Page 82 and 83:
жки 65 км і глибиною
- Page 84 and 85:
бувається формуван
- Page 86 and 87:
ли в Карпатах (вияв
- Page 88 and 89:
Особливо небезпечн
- Page 90 and 91:
вання інженерних с
- Page 92 and 93:
1234Рис. 3.6. Схема утв
- Page 94 and 95:
ками фахівців, найж
- Page 96 and 97:
площа рухомих піск
- Page 98 and 99:
женням рівня ґрунт
- Page 100 and 101:
Улоговина стокуІСх
- Page 102 and 103:
Водна ерозія ґрунт
- Page 104 and 105:
вих частин долин і
- Page 106 and 107:
Дуже нестійкі до ру
- Page 108 and 109:
від їх континентал
- Page 110 and 111:
Просідання приноси
- Page 112 and 113:
Процеси заболочува
- Page 114 and 115:
а)б)в)г)Рис. 3.13. Розш
- Page 116 and 117:
1425116Рис. 3.14. Суфозій
- Page 118 and 119:
сідання, та формува
- Page 120 and 121:
щених техногенних
- Page 122 and 123: Таблиця 3.2Оцінка ст
- Page 124 and 125: 124Розділ 4.ПРИРОДНІ
- Page 126 and 127: оскільки для їх моб
- Page 128 and 129: У земній корі багат
- Page 130 and 131: елементи.Оскільки
- Page 132 and 133: систем (гідрати, ки
- Page 134 and 135: ЕлементT&M W К В Еле T&
- Page 136 and 137: біосфери, що виник
- Page 138 and 139: Елемент138P S R АЕлеме
- Page 140 and 141: В залежності від ти
- Page 142 and 143: 3,9 до 7,7.Рівень впли
- Page 144 and 145: із моря, приносять
- Page 146 and 147: елеW KментЖР КК ЖР K
- Page 148 and 149: величезна розмаїті
- Page 150 and 151: складаються не тіл
- Page 152 and 153: і Al, яким властива п
- Page 154 and 155: концентрації хіміч
- Page 156 and 157: епігенетичних - пор
- Page 158 and 159: сті збурюючих чинн
- Page 160 and 161: tm4.8CA ≥ CФ⋅ ( antlg σlg)д
- Page 162 and 163: міграції елементів
- Page 164 and 165: нення твердої фази
- Page 166 and 167: Інтенсивність нако
- Page 168 and 169: елементів, що призв
- Page 170 and 171: радіоактивних ізот
- Page 174 and 175: до техногенезу, нез
- Page 176 and 177: відношення річної
- Page 178 and 179: 178Z C =∑ К С -(n-1) 4.16де n
- Page 180 and 181: Процеси агротехног
- Page 182 and 183: валом концентрацій
- Page 184 and 185: Вплив важких метал
- Page 186 and 187: Д-резистентний рах
- Page 188 and 189: Таблиця 4.12 .Загальн
- Page 190 and 191: де М 1 - початковий з
- Page 192 and 193: В цілому гравітаці
- Page 194 and 195: ходиться. Сукупніс
- Page 196 and 197: Електрична складов
- Page 198 and 199: воді, ґрунті і гірс
- Page 200 and 201: Впливу можуть підд
- Page 202 and 203: Третій тип - ця взає
- Page 204 and 205: ганізму створюютьс
- Page 206 and 207: людський організм
- Page 208 and 209: стикатися населенн
- Page 210 and 211: жах житлової забуд
- Page 212 and 213: Розділ 6.МЕТОДОЛОГІ
- Page 214 and 215: чення прямих крите
- Page 216 and 217: клад, вміст елемент
- Page 218 and 219: дії порушення - син
- Page 220 and 221: нах. Дані показники
- Page 222 and 223:
Таблица 6.3.Співвідн
- Page 224 and 225:
інституту ВСЕГІНГЕ
- Page 226 and 227:
Розвиток такої сис
- Page 228 and 229:
никами (хімічне, ра
- Page 230 and 231:
вірнісні моделі до
- Page 232 and 233:
Третій етап - це ета
- Page 234 and 235:
- цілеспрямована по
- Page 236 and 237:
державними або (в б
- Page 238 and 239:
Моніторинг мінерал
- Page 240 and 241:
- невизначеність у
- Page 242 and 243:
Ризик, як і небезпе
- Page 244 and 245:
конкретно полягают
- Page 246 and 247:
12. Економічнийризи
- Page 248 and 249:
всіх можливих випа
- Page 250 and 251:
кістю. Явище виходу
- Page 252 and 253:
На жаль методологі
- Page 254 and 255:
а пізніше повинен б
- Page 256 and 257:
- “Методика визнач
- Page 258 and 259:
Необхідно також вр
- Page 260 and 261:
16. Долін В.В. Самооч
- Page 262 and 263:
Міжнародної конфер