ЕКОЛОГІЧНА ГЕОЛОГІЯ

перестають поглинати елемент із навколишнього середовища. Отже,хімічний склад організмів залежить від їхньої природи (систематичногоположення) і геохімічних особливостей ландшафту. Для макроелементівголовне значення має систематичне положення: фізіологічні особливостіорганізмів у період видоутворення закріпилися спадкоємністю, і надалітварини і рослини стали (в будь-яких умовах) брати те, що їм необхідно,навіть із бідних ґрунтів і водойм.Нерідко відносно високий вміст елементів у середовищі викликаєрізноманітні зміни у фізіології і морфології, що згодом закріплюютьсяспадковістю. Так з’являються пригніченні форми, варієтети, а потім і новівиди організмів: «цинкова», «літієва», «селенова» та інші флори,поширені в районах розвитку порід, збагачених відповідними елементами.Види рослин і тварин, мігруючи, розселяються на нових просторах зіншими природними умовами, частина старих їх властивостей зникає.Але багато особливостей хімічного складу залишаються, проявляючисьу різноманітних місцях перебуваннях. Нерідко вміст окремих елементів утаких рослинах у десятки і сотні разів перевищує їх вміст в інших рослинахтого ж біоценозу. За образним висловом О.П.Виноградова:«...хімічний склад організму береже ознаки свого походження».Важливими доля розуміння біогенної міграції є поняття дефіцитних інадлишкових елементів. Дефіцитними називаються такі елементи, додаваннярухомих форм яких у ландшафт збільшує щорічну продукціюживої речовини (П). У більшості випадків бракує саме рухомих форм, утой час як загальний (валовий) вміст елементу може бути достатньо великим.У різних ландшафтах установлений дефіцит O, N, Р, K, Ca, Mg,Co, I, F, Mo, Mn і інших елементів. Надлишковими називаються такі елементи,видалення яких із ландшафту збільшує П (Cl, S, Na, Cu, Ni, Fe, F іін.).Вплив живих організмів на міграцію елементів не обмежується їх концентруванням.Вихідні речовини фотосинтезу - CO 2 і H 2 O - на земнійповерхні не є ні окислювачами, ні відновниками. Але в ході фотосинтезуце "нейтральне середовище" роздвоюється на протилежності: виникаєсильний окислювач - вільний кисень і сильні відновники - органічні сполуки.Поза організмами розкладання CO 2 і H 2 O можливе тільки за високихтемператур, наприклад, у магмі. Вуглець і водень органічних сполук,а також вільний кисень, що виділився при фотосинтезі, "зарядилися" сонячноюенергією, піднялися на більш високий енергетичний рівень, стали"геохімічними акумуляторами".Вуглеводні та інші продукти, переміщуючись з листя у стебла і корені,вступають у складні реакції, у ході яких створюється вся розмаїтістьорганічних сполук рослин (білки, жири, алкалоїди тощо). Однак, рослини149