ЕКОЛОГІЧНА ГЕОЛОГІЯ

вання інженерних споруд. Прикладом може бути трагедія, що відбулася21 червня 2005 р. у с. Кача поблизу Севастополя в результаті обвалуморського берега. Люди, що відпочивали під крутим берегом, опинилисяпід 8 м завалом ґрунту. Рятівники витягнули з-під завалу тіло 16-річноїдівчини, громадянки Росії. Ще одна потерпіла з важкими травмами булавідправлена в лікарню.Обвали приносять великий матеріальний збиток лінійним спорудам;перш за все, представляють загрозу для експлуатації автомобільних ізалізничних доріг та для безпеки руху транспорту. Втрати від обвалів,частіш за все, пов'язані з необхідністю розчищення завалів, відновленнядорожнього полотна й зруйнованих інженерних споруд на дорогах, ізперервою руху транспорту. Вивали навіть з укосів, починаючи з висоти10-12 м, майже завжди викликають пошкодження й руйнування полотнадоріг.Обвали на дорогах нерідко супроводжуються людськими жертвами.Катастрофічні наслідки бувають від обвалів, які досягають дна долини танадходять до озера або іншого великого водоймища й стають причиноюутворення гігантських хвиль.Обвали за часом утворення відносяться до швидкодіючих катастрофічнихпроцесів, завжди є несподіваними, важко передбаченими, томувони є особливо небезпечними для людини. Кожний обвал відбуваєтьсялокально на конкретній ділянці схилу і головною задачею є уникненнятаких ділянок при господарському використанні території.На території України більшість сучасних обвалів (понад 80%)пов’язані з антропогенним фактором – вони виникають в основному принеправильному проведенню робіт, при будівництві та гірських розробках.Провали – це процеси, що пов'язані з обваленням покрівлі над карстовимипечерами, суфозійними порожнинами в лесах або над гірськимивиробками. За характером виникнення й наслідками дії провали можнавіднести до катастрофічних процесів, оскільки підготовча й початковастадії їх розвитку малопомітні, а обвалення покрівлі відбувається раптово,головним чином, під дією гравітаційних сил.Переважна частина провалів просторово пов'язана з територіямирозвитку закарстованих порід. Особливо широко поширені провальніявища в Пермській області, в Башкирії, у Прикаспії, в Донбасі, у ряді районівСхідного Сибіру й Середньої Азії. Розміри провалів обумовленіперш за все величиною порожнини, глибиною її залягання, складом іпотужністю покривних відкладів.Карст у карбонатних породах не завжди приводить до утворення провалів,але вони можуть досягати значних розмірів. В Середній Азії у межахплато Устюрт карстові провали, пов'язані з вилуговуванням слабодислокованихмергелів і вапняків неогену, мають характер колодязів ді-90