ками фахівців, найжорстокішою посухою за повоєнні роки була посуха2003 р., що охопила більшу частину території України, коли загинуло65% посіві ярових.За статистикою й кліматичними тенденціями, ймовірність виникненняпосухи в Україні досить велика – в південних районах вона буває раз на2 роки, на іншій території країни – раз на 4-5 років.Опустелювання є негативним природним або антропогенним процесом,що веде до зменшення продуктивності земель і потім навіть до повноїїї втрати. Процеси опустелювання виражаються в деградації рослинногопокриву, надмірному засоленні ґрунтів, в розвитку вітрової ерозії,що веде до наступу пісків і засипання продуктивних земель й населенихпунктів.Природні пустелі й напівпустелі займають більше 1/3 земної поверхні.На цих землях мешкає понад 15% населення світу. Пустелі - це територіїз вкрай посушливим континентальним кліматом, які звичайно, отримуютьу середньому всього 150–175 мм опадів за рік. Випаровування з них набагатовище, ніж їх зволоження. Обширі масиви пустель розташовуютьсяпо обидві сторони від екватора, між 15 o і 45 o північної широти, а в СереднійАзії й Казахстані пустелі досягають 50 o північної широти. Пустелі- природні утворення, що відіграють певну роль у загальній екологічнійзбалансованості ландшафтів планети. В результаті діяльності людинидо останньої четверті XX ст. з'явилося ще понад 9 млн. км 2 пустель, авсього вони охопили вже 43% від загальної площі суші. Близько 1/6 населеннясвіту страждає від цього процесу.“І якщо ерозію можна назвати недугою ландшафту, то опустелювання- це його смерть”, - цитата з докладу Продовольчої й сільськогосподарськоїорганізації ООН (ФАО). Процес опустелювання отримав таке широкерозповсюдження, що став предметом спеціальної Конвенції ООН “Проборотьбу з опустелюванням у тих країнах, що потерпають від серйозноїпосухи та/або опустелювання, особливо в Африці”, яка була прийнята вПарижі 17 червня 1994 р. і яку підписали уряди понад 170 держав. Враховуючиважливість проблеми опустелювання для світу, ГенеральноюАсамблеєю ООН 17 червня було проголошено, як Всесвітній день боротьбиз опустелюванням і посухами, а 2006 р. оголошено Міжнароднимроком пустель та опустелювання.Опустелювання одночасно є соціально-економічним і природнимпроцесом, воно загрожує приблизно 3,2 млрд. га земель, на яких мешкаєпонад 700 млн. чоловік. Процеси опустелювання поширені на заходіСША, в Північній Африці, в Австралії та Азії. За даними ООН, тільки вПівнічній Африці пустеля щорічно віднімає у людей понад 100 тис. гакорисних земель. У країнах Азії 135 млн. га богарних земель є схильнимидо опустелювання, 29,3 млн. чоловік, що мешкають у цьому районі,94
страждають від сильного й 26,2 млн. чоловік - від помірного опустелювання.На території країн СНД до процесів опустелювання схильне Приаралля,Прибалхашья, Чорні землі в Калмикії й Астраханській області тадеякі інші райони. Усього з цією проблемою зіткнулися 130 держав земноїкулі. За даними вчених США, втрати від наступу пустель щорічноскладають 10 млрд. дол. (2-3 дол. на 1 людину планети).Як правило, розвитку процесів опустелювання сприяє поєднання декількохчинників, спільна дія яких різко погіршує екологічну ситуацію – цесухість і континентальність клімату, глобальна аридизація суші, великіплощі розповсюдження рихлих слабозв’язних відкладів, розвиток малопотужнихмалогумусних легкоруйнуючихся ґрунтів, підвищена засоленістьпідземних вод і ґрунтів, розріджена рослинність. Установлено, що87% збільшення території опустелювання обумовлене антропогеннимифакторами і лише 13% - факторами природного походження.Деградація рослинного покриву в аридних областях (яким притаманнийсухий клімат з високими температурами повітря й малою кількістюатмосферних опадів), що приводить до опустелювання, виявляється взміні рослинності від лугових співтовариств на напівпустельні (полин), їїпригніченості й розрідженості. Причиною може бути перш за все природной антропогенно обумовлене засолення ґрунтів, яке викликане капілярнимпідняттям до поверхні й випаровуванням ґрунтових розчинів в умовахжаркого сухого клімату. Наслідком цих процесів є поступове збідненняґрунту гумусом і мінеральними речовинами, зниження продуктивностіекосистеми, формування великих площ засолених ґрунтів і солончаків таповне виведення земель із господарського обороту. На цей тип опустелюваннячасто накладаються дефляційні процеси, різко погіршуючи екологічнуобстановку.Опустелювання шляхом вітрової ерозії зв'язано з тим, що вітер пришвидкості більше 4 м/сек. приводить до руху піщані частки. Переміщенняпіску відбувається у вигляді барханів, дюн, барханних і дюнних ланцюгів.Напрям і швидкість пересування барханних ланцюгів залежать від напряму,швидкості й тривалості вітру. На швидкість також впливають об'-єм і механічний склад піску, ступінь зволоженості та наявність рослинності.При поступальному типі пересування піски займають всі нові площі,просуваючись за рік місцями на декілька десятків метрів. Площа рухомихпісків у пустельній зоні Середньої Азії складає приблизно 5%. На південнійоколиці Кизилкуму поступальний рух барханних ланцюгів при висоті4-5 м складає близько 12-15 м/рік. В Західно-Туранської низовині, де95
- Page 4 and 5:
5. ПРИРОДНІ І ТЕХНОГ
- Page 6 and 7:
нування збалансова
- Page 8 and 9:
"літосфера - біота",
- Page 10 and 11:
Доступна спостереж
- Page 12 and 13:
літосфери є конкре
- Page 14 and 15:
141.3. Структура екол
- Page 16 and 17:
і антропогенних), щ
- Page 18 and 19:
няти десь з молекул
- Page 20 and 21:
мкнуті шляхи цирку
- Page 22 and 23:
ням із загального п
- Page 24 and 25:
242.2. Мінерально-сир
- Page 27:
меженими. При тепер
- Page 31 and 32:
Відповідно до теор
- Page 33 and 34:
екологічних наслід
- Page 35 and 36:
якості, гравітацій
- Page 37 and 38:
Поверхні ГСВикорис
- Page 39 and 40:
(11,1 % до загальної т
- Page 41 and 42:
дженими запасами п
- Page 43 and 44: зміною рівня повер
- Page 45 and 46: Функціонування пал
- Page 47 and 48: Ресурси геологічно
- Page 49 and 50: продукції або при в
- Page 51 and 52: величезних площ, то
- Page 53 and 54: урахуванням досягн
- Page 55 and 56: Розділ 3.НЕБЕЗПЕЧНІ
- Page 57 and 58: сфери й зон порушен
- Page 59 and 60: кальний вплив на як
- Page 61 and 62: Є приклади, коли ек
- Page 63 and 64: Беррі, могутні троп
- Page 65 and 66: холодне повітрярух
- Page 67 and 68: дати не менше 20-30 м/
- Page 69 and 70: дають дельтові зем
- Page 72 and 73: десять сильно руйн
- Page 74 and 75: Сейсмоактивні зони
- Page 76 and 77: гостро встають пит
- Page 78 and 79: простір углиб від б
- Page 80 and 81: виникнення на узбе
- Page 82 and 83: жки 65 км і глибиною
- Page 84 and 85: бувається формуван
- Page 86 and 87: ли в Карпатах (вияв
- Page 88 and 89: Особливо небезпечн
- Page 90 and 91: вання інженерних с
- Page 92 and 93: 1234Рис. 3.6. Схема утв
- Page 96 and 97: площа рухомих піск
- Page 98 and 99: женням рівня ґрунт
- Page 100 and 101: Улоговина стокуІСх
- Page 102 and 103: Водна ерозія ґрунт
- Page 104 and 105: вих частин долин і
- Page 106 and 107: Дуже нестійкі до ру
- Page 108 and 109: від їх континентал
- Page 110 and 111: Просідання приноси
- Page 112 and 113: Процеси заболочува
- Page 114 and 115: а)б)в)г)Рис. 3.13. Розш
- Page 116 and 117: 1425116Рис. 3.14. Суфозій
- Page 118 and 119: сідання, та формува
- Page 120 and 121: щених техногенних
- Page 122 and 123: Таблиця 3.2Оцінка ст
- Page 124 and 125: 124Розділ 4.ПРИРОДНІ
- Page 126 and 127: оскільки для їх моб
- Page 128 and 129: У земній корі багат
- Page 130 and 131: елементи.Оскільки
- Page 132 and 133: систем (гідрати, ки
- Page 134 and 135: ЕлементT&M W К В Еле T&
- Page 136 and 137: біосфери, що виник
- Page 138 and 139: Елемент138P S R АЕлеме
- Page 140 and 141: В залежності від ти
- Page 142 and 143: 3,9 до 7,7.Рівень впли
- Page 144 and 145:
із моря, приносять
- Page 146 and 147:
елеW KментЖР КК ЖР K
- Page 148 and 149:
величезна розмаїті
- Page 150 and 151:
складаються не тіл
- Page 152 and 153:
і Al, яким властива п
- Page 154 and 155:
концентрації хіміч
- Page 156 and 157:
епігенетичних - пор
- Page 158 and 159:
сті збурюючих чинн
- Page 160 and 161:
tm4.8CA ≥ CФ⋅ ( antlg σlg)д
- Page 162 and 163:
міграції елементів
- Page 164 and 165:
нення твердої фази
- Page 166 and 167:
Інтенсивність нако
- Page 168 and 169:
елементів, що призв
- Page 170 and 171:
радіоактивних ізот
- Page 172 and 173:
виробництві − Cd, Bi,
- Page 174 and 175:
до техногенезу, нез
- Page 176 and 177:
відношення річної
- Page 178 and 179:
178Z C =∑ К С -(n-1) 4.16де n
- Page 180 and 181:
Процеси агротехног
- Page 182 and 183:
валом концентрацій
- Page 184 and 185:
Вплив важких метал
- Page 186 and 187:
Д-резистентний рах
- Page 188 and 189:
Таблиця 4.12 .Загальн
- Page 190 and 191:
де М 1 - початковий з
- Page 192 and 193:
В цілому гравітаці
- Page 194 and 195:
ходиться. Сукупніс
- Page 196 and 197:
Електрична складов
- Page 198 and 199:
воді, ґрунті і гірс
- Page 200 and 201:
Впливу можуть підд
- Page 202 and 203:
Третій тип - ця взає
- Page 204 and 205:
ганізму створюютьс
- Page 206 and 207:
людський організм
- Page 208 and 209:
стикатися населенн
- Page 210 and 211:
жах житлової забуд
- Page 212 and 213:
Розділ 6.МЕТОДОЛОГІ
- Page 214 and 215:
чення прямих крите
- Page 216 and 217:
клад, вміст елемент
- Page 218 and 219:
дії порушення - син
- Page 220 and 221:
нах. Дані показники
- Page 222 and 223:
Таблица 6.3.Співвідн
- Page 224 and 225:
інституту ВСЕГІНГЕ
- Page 226 and 227:
Розвиток такої сис
- Page 228 and 229:
никами (хімічне, ра
- Page 230 and 231:
вірнісні моделі до
- Page 232 and 233:
Третій етап - це ета
- Page 234 and 235:
- цілеспрямована по
- Page 236 and 237:
державними або (в б
- Page 238 and 239:
Моніторинг мінерал
- Page 240 and 241:
- невизначеність у
- Page 242 and 243:
Ризик, як і небезпе
- Page 244 and 245:
конкретно полягают
- Page 246 and 247:
12. Економічнийризи
- Page 248 and 249:
всіх можливих випа
- Page 250 and 251:
кістю. Явище виходу
- Page 252 and 253:
На жаль методологі
- Page 254 and 255:
а пізніше повинен б
- Page 256 and 257:
- “Методика визнач
- Page 258 and 259:
Необхідно також вр
- Page 260 and 261:
16. Долін В.В. Самооч
- Page 262 and 263:
Міжнародної конфер