воді, ґрунті і гірських породах. Радіоактивне випромінювання ґрунту ігірських порід є, разом з космічним і сонячним корпускулярним видамивипромінювання, природним іонізатором повітря в приземному шарі атмосфери.Локальними іонізаторами служать гранітні породи, сланці, металевіруди, не говорячи вже про уранвміщуючі гірські породи.Поле іонізуючого випромінювання (частіше його називають радіаційнимполем, або полем радіоактивності), яке спостерігається на поверхніЗемлі, має подвійну природу. У формуванні нормального радіаційногофону, з одного боку, велику, хоча і не найголовнішу, роль грає випромінювання,що приходить до поверхні планети ззовні, з далекого Космосуі навколоземного простору. З другого боку, основна частина радіаційногофону поблизу поверхні Землі зобов'язана своїм походженнямнаявності у верхній частині літосфери (в земній корі) радіоактивних речовині процесу дегазації планети, в ході якого на поверхню її виноситьсявелика кількість радіоактивних газів – радону–222 і торону (радону–220).Космічний фон, на частку якого доводиться всього близько 12% загальногорівня радіоактивності, характеризується потужністю дози випромінюванняв 3–6 мкР/год (рентген (Р) – позасистемна одиниця експозиційноїдози радіоактивного випромінювання, що відповідає поглинаннютакої кількості гамма або рентгенівського випромінювання, яке в 1 см 3сухого повітря при нормальній температурі і тиску створює 2,083⋅10 9 паріонів) або 0,03–0,06 мкГр/год (грей (Гр) – одиниця СІ вимірювання дози випромінювання,1 Гр = 1 Дж/кг = 100 Р). У високогір'ї космічний радіаційний фонзростає на 0,015 мкГр/год (1,5 мкР/год) на кожний кілометр перевищеннявідмітки рельєфу місцевості.Нормальна радіоактивність гірських порід обумовлена кларковимвмістом в ній радіонуклідів (радіоактивних елементів). „Нормальними” врадіаційному відношенні прийнято рахувати гірські породи, в яких змістрадіоактивних елементів урану–238 (продуктом розпаду якого є радон–222) і торію–232 (в результаті розпаду якого утворюється радон–220, аботорон) не перевищує 2,5·10 –6 кг/кг (2,5 кларка). Вміст урану в породах вкількості 0,001% створює аномалію радіоактивності, що характеризуєтьсяпотужністю дози випромінювання в 0,05 мкГр/год (5 мкР/год), а підвищеннявмісту урану до 2% обумовлює поле радіації на рівні 100 мкГр/год(10 4 мкР/год). Радіаційний фон у вугільних і інших "неуранових шахтах"фіксується на рівні 0,04–0,06 мкГр/год (4–6 мкР/год), але може досягати2,97 мкГр/год (297 мкР/год).Гірські породи, такі як вапняки, доломіт, ультраосновні магматичніпороди створюють поле в n⋅0,01 мкГр/год, кислі магматичні породи, деякіглинисті породи і поверхневі моренні відкладення – на порядок вище –до n⋅0,1 мкГр/год.198
До зон підвищеного ризику відносяться регіони, де на поверхню Землівиходять граніти, гнейси, вулканічні туфи, фосфорити і інші породи,вміст урану і торію в яких може досягати 10 –4 кг/кг (100 кларків) і більше.Еманації радону істотно підвищуються там, де гірські породи дезінтегровані,тобто в зонах розломів, вивітрювання, тріщинуватості. Підвищеневиділення радону з ґрунту спостерігається також в сейсмічно активнихобластях.5.2. Техногенні геофізичні поляТехногенні геофізичні поля, як правило, обумовлені "відходами" промисловоговиробництва, побічним продуктом сучасних технологій. Літосферапо відношенню до полів такого роду є середовищем–носієм і передавачеменергії від джерела поля до об'єкта впливу. При цьому можемати місце як роздільна, так і комплексна реалізація цієї її якості. У цьомузначенні можна говорити про техногенні геофізичні поля літосфери.Якщо об'єктом впливу є живі організми і у тому числі людина, техногеннігеофізичні поля набувають значення екологічного чинника, потрапляютьв полі зору екологічної геофізики і стають предметом аналізу при вивченнігеофізичної екологічної функції літосфери.Механізм реалізації техногенного впливу і передачі його від джереладо об'єкта впливу через антропогенні геофізичні поля простежується втрьох видах взаємодії, що є трьома етапами "переміщення" енергії нашляху від джерела до об'єкта, на кожному з яких літосфера відіграє певнуроль. Перший з них є передачею енергії від діючого джерела до середовища(у тому числі до літосфери). На цьому етапі літосфера виступаєяк об'єкт впливу і сприймає енергію, що поступає від джерела.Другий вид взаємодії припускає взаємодію окремих компонентів середовища(геологічної компоненти, а також біоти і об'єктів техносфери)між собою. Саме на цьому етапі виявляються властивості літосфери бутиносієм, акумулятором або транслятором енергії, що надійшла. Прицьому середовище зазнає певні (іноді вельми істотні) зміни і одночаснонакопичує потенціал вторинного впливу, тобто готується бути вже самаджерелом впливу на об'єкти, які генетично або технологічно пов'язані знею.Третій вид взаємодії представляє собою передачу надмірної енергіївід зміненого середовища, яке тепер грає роль джерела, до об'єктів техносфериабо біосфери. На цьому етапі накопичені в середовищі кількісніенергетичні зміни переходять в якісні зміни об'єктів, що піддаються вторинномувпливу з боку середовища.199
- Page 4 and 5:
5. ПРИРОДНІ І ТЕХНОГ
- Page 6 and 7:
нування збалансова
- Page 8 and 9:
"літосфера - біота",
- Page 10 and 11:
Доступна спостереж
- Page 12 and 13:
літосфери є конкре
- Page 14 and 15:
141.3. Структура екол
- Page 16 and 17:
і антропогенних), щ
- Page 18 and 19:
няти десь з молекул
- Page 20 and 21:
мкнуті шляхи цирку
- Page 22 and 23:
ням із загального п
- Page 24 and 25:
242.2. Мінерально-сир
- Page 27:
меженими. При тепер
- Page 31 and 32:
Відповідно до теор
- Page 33 and 34:
екологічних наслід
- Page 35 and 36:
якості, гравітацій
- Page 37 and 38:
Поверхні ГСВикорис
- Page 39 and 40:
(11,1 % до загальної т
- Page 41 and 42:
дженими запасами п
- Page 43 and 44:
зміною рівня повер
- Page 45 and 46:
Функціонування пал
- Page 47 and 48:
Ресурси геологічно
- Page 49 and 50:
продукції або при в
- Page 51 and 52:
величезних площ, то
- Page 53 and 54:
урахуванням досягн
- Page 55 and 56:
Розділ 3.НЕБЕЗПЕЧНІ
- Page 57 and 58:
сфери й зон порушен
- Page 59 and 60:
кальний вплив на як
- Page 61 and 62:
Є приклади, коли ек
- Page 63 and 64:
Беррі, могутні троп
- Page 65 and 66:
холодне повітрярух
- Page 67 and 68:
дати не менше 20-30 м/
- Page 69 and 70:
дають дельтові зем
- Page 72 and 73:
десять сильно руйн
- Page 74 and 75:
Сейсмоактивні зони
- Page 76 and 77:
гостро встають пит
- Page 78 and 79:
простір углиб від б
- Page 80 and 81:
виникнення на узбе
- Page 82 and 83:
жки 65 км і глибиною
- Page 84 and 85:
бувається формуван
- Page 86 and 87:
ли в Карпатах (вияв
- Page 88 and 89:
Особливо небезпечн
- Page 90 and 91:
вання інженерних с
- Page 92 and 93:
1234Рис. 3.6. Схема утв
- Page 94 and 95:
ками фахівців, найж
- Page 96 and 97:
площа рухомих піск
- Page 98 and 99:
женням рівня ґрунт
- Page 100 and 101:
Улоговина стокуІСх
- Page 102 and 103:
Водна ерозія ґрунт
- Page 104 and 105:
вих частин долин і
- Page 106 and 107:
Дуже нестійкі до ру
- Page 108 and 109:
від їх континентал
- Page 110 and 111:
Просідання приноси
- Page 112 and 113:
Процеси заболочува
- Page 114 and 115:
а)б)в)г)Рис. 3.13. Розш
- Page 116 and 117:
1425116Рис. 3.14. Суфозій
- Page 118 and 119:
сідання, та формува
- Page 120 and 121:
щених техногенних
- Page 122 and 123:
Таблиця 3.2Оцінка ст
- Page 124 and 125:
124Розділ 4.ПРИРОДНІ
- Page 126 and 127:
оскільки для їх моб
- Page 128 and 129:
У земній корі багат
- Page 130 and 131:
елементи.Оскільки
- Page 132 and 133:
систем (гідрати, ки
- Page 134 and 135:
ЕлементT&M W К В Еле T&
- Page 136 and 137:
біосфери, що виник
- Page 138 and 139:
Елемент138P S R АЕлеме
- Page 140 and 141:
В залежності від ти
- Page 142 and 143:
3,9 до 7,7.Рівень впли
- Page 144 and 145:
із моря, приносять
- Page 146 and 147:
елеW KментЖР КК ЖР K
- Page 148 and 149: величезна розмаїті
- Page 150 and 151: складаються не тіл
- Page 152 and 153: і Al, яким властива п
- Page 154 and 155: концентрації хіміч
- Page 156 and 157: епігенетичних - пор
- Page 158 and 159: сті збурюючих чинн
- Page 160 and 161: tm4.8CA ≥ CФ⋅ ( antlg σlg)д
- Page 162 and 163: міграції елементів
- Page 164 and 165: нення твердої фази
- Page 166 and 167: Інтенсивність нако
- Page 168 and 169: елементів, що призв
- Page 170 and 171: радіоактивних ізот
- Page 172 and 173: виробництві − Cd, Bi,
- Page 174 and 175: до техногенезу, нез
- Page 176 and 177: відношення річної
- Page 178 and 179: 178Z C =∑ К С -(n-1) 4.16де n
- Page 180 and 181: Процеси агротехног
- Page 182 and 183: валом концентрацій
- Page 184 and 185: Вплив важких метал
- Page 186 and 187: Д-резистентний рах
- Page 188 and 189: Таблиця 4.12 .Загальн
- Page 190 and 191: де М 1 - початковий з
- Page 192 and 193: В цілому гравітаці
- Page 194 and 195: ходиться. Сукупніс
- Page 196 and 197: Електрична складов
- Page 200 and 201: Впливу можуть підд
- Page 202 and 203: Третій тип - ця взає
- Page 204 and 205: ганізму створюютьс
- Page 206 and 207: людський організм
- Page 208 and 209: стикатися населенн
- Page 210 and 211: жах житлової забуд
- Page 212 and 213: Розділ 6.МЕТОДОЛОГІ
- Page 214 and 215: чення прямих крите
- Page 216 and 217: клад, вміст елемент
- Page 218 and 219: дії порушення - син
- Page 220 and 221: нах. Дані показники
- Page 222 and 223: Таблица 6.3.Співвідн
- Page 224 and 225: інституту ВСЕГІНГЕ
- Page 226 and 227: Розвиток такої сис
- Page 228 and 229: никами (хімічне, ра
- Page 230 and 231: вірнісні моделі до
- Page 232 and 233: Третій етап - це ета
- Page 234 and 235: - цілеспрямована по
- Page 236 and 237: державними або (в б
- Page 238 and 239: Моніторинг мінерал
- Page 240 and 241: - невизначеність у
- Page 242 and 243: Ризик, як і небезпе
- Page 244 and 245: конкретно полягают
- Page 246 and 247: 12. Економічнийризи
- Page 248 and 249:
всіх можливих випа
- Page 250 and 251:
кістю. Явище виходу
- Page 252 and 253:
На жаль методологі
- Page 254 and 255:
а пізніше повинен б
- Page 256 and 257:
- “Методика визнач
- Page 258 and 259:
Необхідно також вр
- Page 260 and 261:
16. Долін В.В. Самооч
- Page 262 and 263:
Міжнародної конфер